Sunday Times пише про канібалізм серед російських солдатів на українському фронті — що відомо

27 квітня 2026 року тема війни в Україні отримала один з найпохмуріших інформаційних епізодів останніх місяців. Британська The Sunday Times повідомила з посиланням на матеріали української військової розвідки, що серед російських військових на сході України могли бути зафіксовані випадки канібалізму на тлі важких проблем із постачанням, голоду та виснаження на фронті.

Це не звичайна фронтова зведення і не просто чергове звинувачення на адресу російської армії. Йдеться про матеріали, які, за даними публікацій, включають фотографії, перехоплені аудіоповідомлення та переписку російських офіцерів. При цьому важливо одразу уточнити: The Sunday Times отримала доступ до матеріалів української розвідки, але частина тверджень залишається саме твердженнями розвідки, а не публічно розкритою судовою справою або повністю незалежним розслідуванням з відкритою доказовою базою.

Що саме стверджує українська розвідка

За даними, які переказують The Sunday Times, Kyiv Post, The Jerusalem Post, NV та The Moscow Times, українська військова розвідка говорить як мінімум про п’ять епізодів, у яких російські військовослужбовці нібито вживали в їжу тіла своїх товаришів по службі або намагалися це зробити. В ізраїльському контексті ця історія особливо важлива не через сенсаційність, а через питання, до якої міри війна росії проти України руйнує не лише міста, а й саму структуру армії, дисципліни та людської норми.

Головний описаний епізод стосується листопада 2025 року та району Мирнограда в Донецькій області. Згідно з опублікованими переказами матеріалів, російський військовослужбовець з позивним «Кульгавий», пов’язаний з мотострілецьким підрозділом 51-ї загальновійськової армії, нібито вбив двох товаришів по службі і намагався з’їсти частину тіла одного з них.

У матеріалах йдеться, що про це повідомляв неназваний російський офіцер у Telegram-переписці та аудіоповідомленнях. Він нібито передавав зображення та описував, що солдата виявили у підвалі, де той намагався розділяти людські останки. При спробі затримання, за цими даними, він відкрив вогонь і був убитий.

Що перевіряла The Sunday Times

Судячи з відкритих переказів публікації, The Sunday Times не просто передрукувала заяву української сторони. Видання аналізувало надані фотографії за допомогою програмних інструментів і залучало медичного спеціаліста. Зокрема, повідомляється, що ознак цифрової обробки або генерації зображень виявлено не було, а незалежний військовий хірург вважав, що пошкодження на знімках більше схожі на сліди від гострого предмета, а не на типові бойові травми.

Однак це не дорівнює повній незалежній верифікації всіх епізодів. The Jerusalem Post прямо вказує, що The Sunday Times не змогла остаточно перевірити всі заяви української розвідки, а російська сторона зазвичай оголошує подібні перехоплення «фейками». Це важлива застереження: матеріал вкрай серйозний, але працювати з ним потрібно обережно, без перетворення розвідданих у вже доведений юридичний факт.

Чому ця історія важлива для Ізраїлю та українсько-ізраїльського погляду на війну

Для ізраїльської аудиторії ця публікація читається не як далека «страшна історія з фронту», а як ще один сигнал про характер війни, яку росія веде проти України. Ізраїль добре розуміє, що армія, яка живе в логіці зневаги до власних людей, рано чи пізно перетворює насильство в норму — спочатку проти чужих, потім проти своїх.

Саме тому тут важливі не лише деталі конкретного епізоду, а й ширший контекст: російські частини на окремих ділянках фронту, за повідомленнями української сторони та ЗМІ, стикалися з проблемами постачання, виснаженням, порушенням дисципліни, алкоголем, наркотиками та внутрішнім насильством. У цьому ряду повідомлення про канібалізм виглядають як крайня точка деградації, якщо викладені матеріали підтвердяться повністю.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає такі теми не заради шоку, а заради розуміння: війна росії проти України давно вийшла за рамки класичного військового конфлікту. Вона показує, що відбувається з суспільством і армією, коли держава кидає людей у м’ясорубку, приховує втрати, знецінює життя і одночасно продовжує вимагати нових мобілізаційних ресурсів.

При чому тут постачання і зимовий фронт

За версією української розвідки, окремі епізоди могли бути пов’язані з зимовим періодом, коли постачання на передовій погіршувалося. The Jerusalem Post також зазначає, що, якщо ці випадки дійсно мали місце, вони могли бути ізольованими і пов’язаними з крайніми умовами, голодом, психічним руйнуванням і важкою фронтовою обстановкою.

Kyiv Post окремо вказує, що українські джерела говорять про «голодний пайок» у російських підрозділах, а також про накази, де канібалізм згадувався поряд із заборонами алкоголю та наркотиків. Якщо така формулювання дійсно була присутня в документах або повідомленнях командування, це може означати, що йшлося не про один слух, а про проблему, яку в армії намагалися адміністративно припинити.

При цьому картина фронтового постачання не є односторонньою. Kyiv Post також нагадує, що Україна визнавала серйозні проблеми з забезпеченням своїх військ на одній з ділянок під Куп’янськом, де постачання ускладнювалося російськими ударами по переправах. Але принципова різниця в тому, що українська сторона публічно визнала проблему, повідомила про кадрові рішення та розслідування, тоді як російська система частіше закриває такі теми пропагандою і запереченням.

Що можна вважати встановленим, а що поки залишається заявою

На даний момент встановленим можна вважати сам факт публікації The Sunday Times і наступних переказів у ряді міжнародних, українських, російських та ізраїльських медіа. Також відомо, що матеріал будується на даних, наданих українською військовою розвідкою: фотографіях, перехопленнях і Telegram-комунікаціях, які, за словами журналістів, частково перевірялися технічно і експертно.

Заявою, що вимагає обережної формулювання, залишається масштаб явища. Формула «серед російських солдатів почався канібалізм» звучить сильно, але коректніше писати: українська розвідка стверджує, що зафіксувала кілька таких епізодів; The Sunday Times отримала і частково перевірила матеріали; повністю незалежної відкритої перевірки всіх випадків поки немає.

Чому російське заперечення не закриває питання

Росія традиційно називає українські перехоплення і подібні матеріали «фейками».

Само по собі це не доводить ні хибність, ні правдивість конкретних епізодів. Але за роки повномасштабної війни вже сформувалася велика практика: російська сторона часто заперечувала факти, які пізніше підтверджувалися іншими джерелами, супутниковими даними, розслідуваннями або свідченнями очевидців.

Саме тому правильна журналістська позиція тут — не кричати «доведено все», але і не обнуляти тему тільки тому, що Москва її заперечує. Особливо коли матеріали дійшли до великого британського видання, були переказані ізраїльськими та українськими ЗМІ, а окремі елементи пройшли технічну і медичну оцінку.

Фінальний висновок обережний, але важкий: якщо хоча б частина опублікованих даних підтвердиться, це буде не просто історія про голод на фронті. Це буде свідчення глибокої деградації російської військової машини, де солдата спочатку перетворюють на витратний матеріал, потім залишають без нормального забезпечення, а після цього намагаються приховати наслідки.

Для Ізраїлю в цій історії є ще один урок. Війни, які ведуться без поваги до людського життя, майже ніколи не залишаються «локальними». Вони експортують жорстокість, нормалізують розпад правил і створюють небезпечне середовище для всього регіону — від Східної Європи до Близького Сходу.