Україна розрахувала можливості іранських ракет Fateh-110 і Zolfaghar

Ізраїльське оборонне видання IsraelDefense звернуло увагу на незвичайну роботу українських військових учених: фахівці без доступу до самих ракет створили цифрові моделі іранських Fateh-110 і Zolfaghar, розрахували їх аеродинамічні характеристики, швидкість, висоту і можливу дальність польоту.

Публікація з’явилася в Ізраїлі 21 липня 2026 року на тлі збереження повідомлень про військову співпрацю Ірану та росії. Однак найбільш цікавою виявилася не тільки сама робота українських дослідників, але й результати моделювання: потенційна дальність обох ракет в оптимальних умовах виявилася вищою за характеристики, які зазвичай вказує Іран.

При цьому IsraelDefense допустив важливу технічну помилку в позначенні швидкості і представив відкриту наукову статтю як нещодавно з’явилося «внутрішнє дослідження», хоча робота українських авторів була опублікована значно раніше.

Українське дослідження, яке помітили в Ізраїлі

Матеріал IsraelDefense називається «Українське дослідження проводить просунуте моделювання іранських ракет». Його автор Амі Рохкес Домба пише, що українські фахівці провели глибокий аналіз Fateh-110 і Zolfaghar на тлі непідтверджених повідомлень про їх можливий продаж росії для застосування проти України.

Першоджерелом стала робота «Оцінка параметрів польоту балістичних ракет малої дальності Fateh-110 і Zolfaghar», підготовлена Анатолієм Дудушем, Павлом Кущем, Дмитром Меленті та Олександром Калитою.

Вона вийшла в журналі «Наука і техніка Повітряних сил Збройних сил України», №4(53) за 2023 рік. Наукова стаття була схвалена до друку 23 лютого 2024 року, тому визначення IsraelDefense «опубліковане нещодавно» виглядає неточним: ізраїльське видання в липні 2026 року повернулося до дослідження, створеного понад два роки тому.

Робота також не була засекреченою або суто внутрішньою. Вона опублікована у відкритому доступі і містить методику розрахунків, порівняльні таблиці, цифрові моделі і графіки траєкторій.

Як моделювали ракети без доступу до їх зразків

Українські дослідники виходили з того, що повні технічні характеристики іранських ракет недоступні. Тому геометрію Fateh-110 і Zolfaghar відновлювали за масштабованими фотографіями і опублікованими відомостями.

Фахівці приблизно визначили:

• довжину і діаметр корпусу;
• форму головної частини;
• площу поперечного перерізу;
• розміри стабілізаторів;
• масу корпусу, пального і бойової частини;
• передбачувану тривалість роботи двигуна.

Потім цифрові моделі досліджували за допомогою програмного комплексу SOLIDWORKS Flow Simulation. Він дозволив оцінити опір повітря і визначити, як коефіцієнт лобового опору змінюється при розгоні ракети до надзвукових і гіперзвукових швидкостей.

Наступним етапом стало математичне моделювання руху. Автори використовували опис балістичного польоту на основі рівнянь Кеплера і побудували оптимальні траєкторії для ракет з різною масою бойової частини. Дослідження показує не тільки можливу дальність, але й зміну швидкості протягом усього польоту.

Головна практична мета полягала в тому, щоб зрозуміти, як існуючі і перспективні комплекси ППО і ПРО можуть виявляти, супроводжувати і перехоплювати подібні цілі.

Які результати отримали українські вчені

Зазвичай заявлена дальність Fateh-110 становить близько 300 кілометрів, а Zolfaghar — близько 700 кілометрів. Українське моделювання показало, що за певних вихідних умов потенційні показники можуть бути вищими.

Для Fateh-110 автори розрахували два варіанти.

З бойовою частиною масою 450 кілограмів потенційна дальність склала 355 кілометрів. При збільшенні маси бойової частини до 650 кілограмів дальність зменшувалася до 290 кілометрів, а розрахункова максимальна швидкість знижувалася з 1770 до 1600 метрів на секунду.

Для Zolfaghar з відокремлюваною бойовою частиною масою 579 кілограмів модель показала потенційну дальність близько 890 кілометрів і максимальну швидкість приблизно 2730 метрів на секунду.

IsraelDefense додатково наводить висоту закінчення роботи двигуна:

• Fateh-110 — приблизно 15–20 кілометрів;
• Zolfaghar — близько 25–30 кілометрів.

Ці показники важливі для протиракетної оборони. Чим вища швидкість і складніший профіль траєкторії, тим менше часу залишається радару на виявлення цілі, її класифікацію, передачу даних і запуск протиракети.

Помилка IsraelDefense: кілометри на годину замість кілометрів на секунду

В івритському матеріалі швидкість Fateh-110 вказана як 1,7 קמ״ש, а Zolfaghar — як 2,7 קמ״ש.

Скорочення קמ״ש на івриті означає кілометри на годину. Виходить, що ракета нібито завершує розгін зі швидкістю пішохода, що фізично неможливо.

В оригінальній українській таблиці використовуються метри на секунду:

• Fateh-110 — до 1770 м/с, або приблизно 1,77 км/с;
• Zolfaghar — до 2730 м/с, або приблизно 2,73 км/с.

Ймовірніше за все, при підготовці статті IsraelDefense переплутав позначення кілометрів на годину і кілометрів на секунду. Реальна різниця величезна: 1,7 км/с — це понад 6000 км/год, а 2,7 км/с — майже 10 000 км/год.

Для спеціалізованого оборонного видання така помилка помітна, однак вона не змінює основного змісту української роботи.

Чи означає це, що Zolfaghar дійсно летить на 890 кілометрів

Не обов’язково.

Українські вчені розраховували потенційну дальність за оптимальною балістичною траєкторією і вибраним набором вихідних параметрів. Результат у 890 кілометрів не можна автоматично вважати підтвердженою бойовою характеристикою серійної ракети.

Модель була побудована за відкритими матеріалами. Дослідники не мали:

• заводської документації;
• фізичного зразка ракети;
• точних характеристик пального;
• телеметрії реальних запусків;
• повної інформації про систему управління;
• даних про програмовані маневри на кінцевій ділянці.

Тому розрахунки показують, на що ракета потенційно може бути здатна за заданих умов. Це серйозна інженерна оцінка, але не результат випробувального запуску.

Особливо складно моделювати Zolfaghar. Ця ракета має відокремлювану головну частину і, згідно з відкритими описами, може виконувати протиракетний маневр і пікірувати на ціль. Відокремлення бойової частини зменшує об’єкт, який повинна виявити і вразити система ПРО, а зміна траєкторії ускладнює прогноз точки зустрічі з протиракетою. Українська порівняльна таблиця вказує для Zolfaghar заявлене кругове ймовірне відхилення в межах 50–70 метрів.

При чому тут росія і чому це важливо Ізраїлю

Інтерес України до Fateh-110 і Zolfaghar виник не випадково. Ще під час підготовки дослідження українські та західні структури попереджали, що Іран може передати ці ракети росії.

У лютому 2024 року Reuters з посиланням на шість джерел повідомив, що Тегеран нібито поставив Москві близько 400 балістичних ракет, включаючи системи сімейства Fateh-110 і Zolfaghar. Однак Міністерство оборони Ірану і Корпус стражів ісламської революції не підтвердили інформацію, а українські військові на той момент не фіксували застосування таких ракет російськими військами.

Вже в серпні 2024 року інші джерела Reuters заявили, що передачі далекобійних Fateh-110 і Zolfaghar тоді не відбулося. Україна також не повідомляла про виявлення їх уламків після російських атак.

Підтвердження з’явилося щодо іншої системи — Fath-360, відомої також як Project 360. Це більш компактна ракета з дальністю близько 120 кілометрів.

Міністерство фінансів США офіційно повідомило, що росія отримала першу партію Project 360 на початку вересня 2024 року, а російські військовослужбовці до цього пройшли навчання у іранських фахівців.

За даними, опублікованими в січні 2026 року, Іран передав росії понад 350 ракет Fath-360, але на той момент Україна ще не зафіксувала їх застосування. Таким чином, підтверджена поставка Fath-360 не є доказом передачі більш далекобійних Fateh-110 або Zolfaghar.

НАновини — Новини Ізраїлю звертає увагу: для Ізраїлю ця історія має пряме значення. Іранські ракетні технології одночасно загрожують Україні, Ізраїлю та іншим державам, що знаходяться в радіусі дії арсеналу Тегерана.

Україна за роки повномасштабної війни накопичила унікальний досвід вивчення російських, іранських і північнокорейських засобів ураження. Ізраїль, у свою чергу, має одну з найбільш розвинених багаторівневих систем протиракетної оборони, що включає комплекси Arrow, «Праща Давида» і Patriot.

Обмін технічними даними про характеристики цілей, реальні траєкторії, виявлення і результати перехоплення міг би бути корисним обом країнам. Україна отримує практичні дані безпосередньо під час російських атак, а Ізраїль десятиліттями створює системи проти загроз, що виходять від Ірану та його союзників.

Балістичні ракети вимагають найдефіцитніших засобів ПРО

Fateh-110 і Zolfaghar представляють для України набагато складнішу ціль, ніж Shahed.

Дрони летять повільніше і можуть знищуватися мобільними вогневими групами, зенітною артилерією і різними ракетними комплексами. Балістична ракета рухається в кілька разів швидше, атакує зверху і залишає значно менше часу на реакцію.

Експерти, опитані Reuters, зазначали, що для надійного перехоплення таких цілей Україні необхідні найбільш сучасні системи верхнього рівня — насамперед Patriot і SAMP/T. Масове застосування балістичних ракет здатне перевантажити навіть підготовлену протиповітряну оборону і змусити її витрачати вкрай дорогі і дефіцитні протиракети.

Загроза стає ще серйознішою, якщо росія отримує можливість поєднувати балістичні ракети з крилатими ракетами, Shahed і хибними цілями. Такий комбінований удар створює кілька одночасних завдань: повільні дрони необхідно знищувати на низьких висотах, крилаті ракети — супроводжувати на складних маршрутах, а балістичні цілі — перехоплювати за лічені хвилини.

Саме тому робота українських учених не є відволікаючим академічним дослідженням. Вона допомагає заздалегідь будувати моделі загрози, оцінювати можливі зони ураження і готувати радари і комплекси ППО до появи нових цілей.

Що насправді показала українська робота

Публікація IsraelDefense створює враження, ніби Україна тільки нещодавно розкрила секретні характеристики іранських ракет. Насправді українські військові дослідники ще в 2023–2024 роках відкрито опублікували інженерну модель, побудовану за доступними даними.

Її цінність полягає не в тому, що автори дізналися точні секретні характеристики Fateh-110 і Zolfaghar. Вони показали, як навіть без фізичного доступу до зброї можна приблизно відновити її геометрію, розрахувати аеродинаміку і визначити діапазон можливих характеристик.

НАновини — Новини Ізраїлю вважає особливо важливим інше: українські фахівці готувалися до можливого появи іранських ракет у росії ще до того, як поставки балістичної зброї з Ірану отримали офіційне підтвердження.

Розрахункові 355 кілометрів для Fateh-110 і 890 кілометрів для Zolfaghar не можна сприймати як остаточно доведені бойові характеристики. Але вони показують, що можливості іранської зброї можуть відрізнятися від публічно заявлених цифр, а системи протиракетної оборони повинні розраховуватися не на рекламні характеристики виробника, а на найбільш небезпечний реалістичний сценарій.

Ізраїльська публікація допустила помилку в одиницях швидкості і перебільшила новизну дослідження. Але її основний висновок залишається справедливим: навіть під час важкої війни Україна зберігає наукові та інженерні кадри, здатні вирішувати складні завдання аеродинаміки, ракетної балістики і протиракетної оборони.

Для України це питання захисту міст від російських атак. Для Ізраїлю — ще одне свідчення того, що український досвід вивчення іранської зброї заслуговує не тільки уваги, але й більш тісної професійної співпраці.