Камінь пам’яті в Атароті: головний рабин України Моше Асман на церемонії до 50-річчя операції «Ентеббе»

5 липня 2026 року в Єрусалимі відбулася церемонія, яка поєднує відразу кілька пластів ізраїльської пам’яті: історію авіації, історію Атарота, подвиг бійців ЦАХАЛу в Уганді та особисту трагедію родини Нетаньяху.

Головний рабин України Моше Асман повідомив, що взяв участь в урочистій закладці наріжного каменя Національного центру авіаційної спадщини в Атароті, де має з’явитися спеціальний меморіальний блок, присвячений легендарній операції «Ентеббе», також відомій в Ізраїлі як «Операція Йонатан».

Йдеться про територію колишнього аеропорту Атарот на північ від Єрусалима. Саме там, в історичній будівлі аеропорту, планується створити центр, який розповідатиме про ізраїльську авіацію, розвиток єврейської присутності в цьому районі та операцію зі звільнення заручників в Ентеббе.

Ізраїльська преса підтвердила ключові деталі події: церемонія закладки наріжного каменя Центру спадщини Атарот відбулася 5 липня 2026 року за участю прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, міністра у справах спадщини Аміхая Еліягу та мера Єрусалима Моше Леона.

Атарот як місце пам’яті та політики

Атарот — не випадкова точка на карті. Це північ Єрусалима, територія колишнього аеропорту, який довгі роки був пов’язаний з авіаційною історією міста.

За даними ізраїльських ЗМІ, майбутній центр має розміститися в історичній будівлі аеропорту і стати частиною заходів до 50-річчя операції «Ентеббе». Міністерство спадщини Ізраїлю заявило, що центр буде присвячений історії ізраїльської авіації, розвитку поселення в цьому районі та історії самого аеропорту Атарот.

Israel Hayom ще 6 травня 2026 року писав, що міністр спадщини Аміхай Еліягу просуває проект вартістю близько 3 мільйонів шекелів. У публікації йшлося, що в центрі буде створено окреме крило, присвячене «Операції Йонатан», під час якої бійці ЦАХАЛу звільнили заручників в Уганді.

На церемонії 5 липня прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху говорив не тільки про минуле, але й про статус Єрусалима. За даними Israel Hayom, він заявив, що уряд «зберігає Єрусалим під суверенітетом Ізраїлю» і що «єдиний Єрусалим більше не буде розділений».

У тій же промові Нетаньяху пов’язав Атарот, авіаційну міць Ізраїлю, операцію «Йонатан» і пам’ять про свого брата Йоні Нетаньяху, загиблого на чолі штурмової групи.

Для ізраїльської аудиторії це важлива деталь. Меморіальний проект в Атароті — не просто музей. Це заява про пам’ять, суверенітет, зв’язок Єрусалима з авіаційною історією Ізраїлю і про те, як держава розповідає новим поколінням свої ключові історії.

Що написав Моше Асман

Головний рабин України Моше Асман написав 5 липня 2026 року, що для нього було великою честю брати участь у церемонії закладки наріжного каменя Національного центру авіаційної спадщини в Атароті.

Він підкреслив, що саме на території колишнього аеропорту Атарот біля Єрусалима буде побудовано музей, який збереже пам’ять про подвиг ізраїльських героїв, які рятували заручників в Ентеббе, і про командира операції Йонатана Нетаньяху, загиблого при її виконанні.

Асман окремо відзначив участь у церемонії прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, міністра у справах спадщини Аміхая Еліягу, мера Єрусалима Моше Леона та інших почесних гостей.

У своєму повідомленні головний рабин України подякував міністру Аміхаю Еліягу за ініціативу і написав, що збереження пам’яті про героїв, які ризикували власним життям заради порятунку інших, є святим обов’язком. За його словами, такі місця виховуватимуть нові покоління в дусі мужності, відповідальності та любові до свого народу.

Це формулювання особливо важливе сьогодні. Після 7 жовтня, на тлі триваючої війни, теми заручників, військової відповідальності та національної пам’яті в Ізраїлі звучать не як історичний архів, а як частина щоденної реальності.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency звертає увагу на ще один аспект: участь головного рабина України в такій церемонії додає до ізраїльської історії українсько-єврейський голос.

Асман говорить про подвиг Ентеббе як людина, яка сама з 2022 року живе в контексті війни, порятунку людей, евакуацій, допомоги громадам і постійної розмови про ціну людського життя.

Операція, яка стала символом Ізраїлю

Операція «Ентеббе» відбулася в ніч на 4 липня 1976 року. Ізраїльський спецназ провів далеку операцію в Уганді після захоплення літака Air France, що прямував з Тель-Авіва до Парижа. Літак був викрадений терористами і направлений в аеропорт Ентеббе.

В Ізраїлі ця операція отримала також назву «Операція Йонатан» — на пам’ять про підполковника Йонатана, або Йоні, Нетаньяху, командира підрозділу Сайерет Маткаль і старшого брата Біньяміна Нетаньяху.

Йоні Нетаньяху загинув під час операції, коли очолював штурмову групу.

До 50-річчя операції Державний архів Ізраїлю опублікував спеціальні матеріали і вперше розкрив протоколи, пов’язані з подіями навколо Ентеббе. У публікації архіву зазначається, що документи простежують розвиток кризи від захоплення літака 27 червня 1976 року до завершення операції 4 липня 1976 року.

П’ятдесят років потому «Ентеббе» залишається не тільки військовою історією. Це частина ізраїльської ідентичності: маленька країна, далека дистанція, високий ризик, заручники в руках терористів і рішення діяти там, де більшість держав віддали б перевагу переговорам, поступкам або очікуванню.

Чому церемонія в Атароті важлива саме зараз

Церемонія в Атароті відбулася в момент, коли Ізраїль знову живе під тягарем теми заручників і війни. Тому звернення до операції «Ентеббе» неминуче сприймається через нинішню реальність.

У 1976 році Ізраїль показав, що готовий відправити своїх бійців за тисячі кілометрів заради порятунку громадян і євреїв, які опинилися в руках терористів.

У 2026 році ця пам’ять звучить на тлі питань, які знову стоять перед суспільством: як рятувати заручників, де проходить межа між військовою силою і переговорами, як зберегти єдність всередині країни і як розповідати наступному поколінню про ціну відповідальності.

За даними ізраїльської преси, на церемонії Нетаньяху говорив про внесок авіації і про чотири літаки «Геркулес», які доставили ізраїльських бійців у серце Африки. За словами прем’єр-міністра, операція підняла ім’я Ізраїлю серед народів як маленької країни з величезною сміливістю, а історія «Операції Йонатан» буде розказана в новому центрі спадщини в Атароті.

У цій точці минуле і теперішнє з’єднуються безпосередньо.

Атарот стає не тільки місцем, де згадують старий аеропорт. Він перетворюється на простір, де Ізраїль хоче пояснити самому собі і світу, чому пам’ять про «Ентеббе» залишається живою.

Українсько-ізраїльський сенс участі Асмана

Для українсько-єврейської аудиторії участь Моше Асмана в церемонії має окреме значення.

Головний рабин України не просто був присутній на державному заході в Ізраїлі. Він вбудував історію «Ентеббе» в ширший моральний контекст: порятунок життя, пам’ять про героїв, відповідальність перед народом і виховання майбутніх поколінь.

Ця логіка близька і Україні, яка вже багато років живе в умовах війни, викрадень, евакуацій, повернення дітей, пам’яті про загиблих і боротьби за право на існування.

Тому слова Асмана про мужність, єдність і готовність боротися за життя кожної людини звучать не як формальна церемоніальна промова, а як зв’язок між ізраїльським і українським досвідом.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency вважає, що саме в таких деталях проявляється реальний зв’язок Ізраїлю та України: не тільки в дипломатичних формулюваннях, а в спільних темах пам’яті, безпеки, гідності та опору терору.

Що буде в новому центрі

Судячи з публікацій ізраїльської преси, майбутній Центр спадщини Атарот має об’єднати кілька напрямків.

Перше — історія ізраїльської авіації і розвиток повітряних маршрутів навколо Єрусалима.

Друге — історія єврейського поселення в районі Атарот. Ізраїльські ЗМІ писали, що в проекті буде відображена історія мошава Атарот, заснованого в 1922 році, а також історія аеропорту, який почав діяти на цьому місці в 1924 році і довгі роки служив повітряними воротами Єрусалима.

Третє — окремий меморіальний блок, присвячений операції «Ентеббе» / «Операції Йонатан», подвигу бійців ЦАХАЛу і пам’яті Йоні Нетаньяху.

Такий формат робить майбутній музей не вузьким меморіалом однієї операції, а ширшою платформою національної пам’яті.

У ній авіація, Єрусалим, військова історія, єврейська присутність і тема порятунку заручників стають частиною одного розповіді.

Пам’ять, яка не стала минулим

Моше Асман завершив свій пост словами:

«Нехай буде благословенна пам’ять героїв Ізраїлю!»

Тобто:

«Пусть будет благословенна память героев Израиля!»

У цих словах є головний зміст церемонії в Атароті.

Операція «Ентеббе» відбулася 50 років тому, але в Ізраїлі вона не сприймається як далекий епізод. Вона залишається уроком про державу, яка зобов’язана захищати своїх громадян, про солдатів, які йдуть на смертельний ризик заради інших, і про пам’ять, яку не можна залишити тільки в архівах.

Новий центр в Атароті має стати місцем, де ця історія буде передаватися далі — не як суха дата 4 липня 1976 року, а як живе питання: що означає відповідальність держави за людину, що означає мужність у момент вибору і чому народ, який забуває своїх героїв, втрачає частину самого себе.

У цьому сенсі церемонія 5 липня 2026 року була не тільки закладкою каменя.

Це була спроба закріпити пам’ять у просторі Єрусалима — там, де історія, безпека і національна самосвідомість Ізраїлю завжди йдуть поруч.