У жовтні 2026 року український військовослужбовець може отримувати близько 30 тисяч гривень на місяць, а за певних умов — понад півмільйона. Різниця між цими сумами величезна: для ізраїльського читача це приблизно 2 тисячі і майже 36 тисяч шекелів. Але мова не про дві зарплатні категорії однієї професії. За великими нарахуваннями стоять конкретні бойові завдання, участь у штурмах, час на передовій і досить складна система документального підтвердження.
Автор: Антон Пшединський, НАновини
12 жовтня в Україні знову звернули увагу на розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Приводом стали чинні правила нарахування окладів, надбавок і додаткових винагород. Істотні зміни набули чинності ще влітку, після постанови Кабінету міністрів №768 від 12 червня 2026 року.
Нова система стосується не лише контрактників. Вона поширюється і на мобілізованих, а розмір додаткових виплат залежить від того, що саме робив військовослужбовець, де перебував і скільки часу виконував відповідне завдання.
Найвражаюча цифра з’явилася в офіційному прикладі українського Міноборони: 525 621 гривня за місяць — приблизно 35 780 шекелів. Правда, в цей розрахунок увійшли шість діб штурмових дій, перебування на передових позиціях, окрема бойова премія і разова виплата за перший контракт. Такий результат не слід приймати за типову зарплату українського солдата.
Скільки отримує військовослужбовець, якщо він не бере участі в боях
В Україні військові отримують грошове забезпечення, а не заробітну плату в звичному цивільному сенсі. Це юридична відмінність має значення: розміри нарахувань і умови їх отримання визначаються спеціальними нормативними актами, насамперед законодавством про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Грошове забезпечення включає посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби і щомісячну премію. За вислугу передбачено від 25% до 50% відповідної розрахункової бази, за особливості служби — не менше 65%. Ці відсотки не можна просто скласти і додати до довільної зарплати: у кожного компонента є своя база розрахунку.
З червня 2026 року для певних категорій військовослужбовців, які забезпечують діяльність частин і не отримують інших бойових винагород, передбачена додаткова виплата 10 тисяч гривень (близько 680 ₪). Разом з основним забезпеченням вона дозволяє довести місячне нарахування таких військовослужбовців до рівня не менше 30 тисяч гривень (близько 2 040 ₪) при дотриманні встановлених умов.
Це не означає, що будь-якій людині, яка числиться в тиловому підрозділі, автоматично належать однакові 30 тисяч. Розмір залежить від посади, звання, стажу, фактичного виконання обов’язків і права на відповідну доплату.
Є ще одна категорія, яка рідко потрапляє в заголовки. Військові інструктори, які займаються підготовкою особового складу, можуть отримувати додаткову винагороду від 15 тисяч до 30 тисяч гривень (приблизно 1 020–2 040 ₪) у місячному обчисленні з урахуванням встановлених умов і часу роботи.
Для армії, яка одночасно веде війну, поповнює підрозділи і готує нових військовослужбовців, кваліфікація інструкторів має величезне значення. Тому їх виділення в окрему категорію цілком зрозуміле.
Що означають 30, 50 і 100 тисяч бойових
Система бойових винагород існувала і до літньої реформи, але тепер її доповнили новими нарахуваннями, пов’язаними з розташуванням підрозділу і характером операції.
Додаткові 30 тисяч гривень (близько 2 040 ₪) передбачені за певні бойові або спеціальні завдання за наказами командування. Вони можуть виконуватися не лише безпосередньо в окопах першої лінії. Наприклад, право на таку винагороду при дотриманні необхідних умов може виникати у спеціалістів протиповітряної оборони і підрозділів забезпечення.
За виконання певних завдань оперативного управління воюючими підрозділами для військовослужбовців штабів і органів військового управління передбачено до 50 тисяч гривень (близько 3 400 ₪). Тут враховується не сам факт роботи в штабі, а конкретна функція з управління бойовими діями.
Винагорода 100 тисяч гривень (близько 6 810 ₪) пов’язана з безпосередньою участю в бойових діях і іншими встановленими бойовими завданнями. Окрім бійців на лінії зіткнення, її при виконанні передбачених умов можуть отримувати деякі спеціалісти авіації, Військово-морських сил і підрозділів вогневого ураження.
Усі ці суми не можна розглядати як фіксовану надбавку, яку цілком отримує будь-який військовослужбовець відповідної категорії. Якщо завдання виконувалося не весь місяць, виплата, як правило, розраховується за фактичний час, підтверджений службовими документами.
Скажімо, місячна винагорода в 100 тисяч гривень не перетворюється автоматично в 100 тисяч за кілька днів участі в боях. Це принциповий момент, без якого неможливо зрозуміти справжні розміри грошових нарахувань.
Передова тепер розділена на зони: 70 і 170 тисяч гривень
Найсуттєвіша зміна червня стосується того, наскільки близько до противника виконується бойове завдання. Постанова №768 ввела спеціальні зональні винагороди.
За завдання в установленій зоні до ротного опорного пункту включно передбачено 70 тисяч гривень у місячному обчисленні — близько 4 765 ₪. За завдання в зоні до взводного опорного пункту включно, на лінії безпосереднього зіткнення, під час наступу або контратаки, у сірій зоні, на тимчасово окупованій території України або на території противника при дотриманні необхідних умов — 170 тисяч гривень, близько 11 570 ₪.
Тут ізраїльському читачеві знадобляться пояснення. Ротний опорний пункт — організована ділянка оборони підрозділу рівня роти, зазвичай включає кілька взводів. Взводний опорний пункт — менша ділянка, утримувана взводом. В ізраїльській армії ці організаційні рівні відповідають ротному і взводному ланкам, але конкретне побудова оборони і термінологія двох армій не повністю збігаються.
Український вираз «на нулі» означає безпосередню лінію зіткнення з противником. «Сіра зона» — територія між стійко контрольованими позиціями сторін, де обстановка може змінюватися дуже швидко і де не завжди існує чітка лінія контролю.
Зазначені 70 і 170 тисяч — не плата за реєстрацію військовослужбовця в частині з певною адресою. Міноборони пов’язує винагороду з фактичним виконанням відповідних завдань у передбаченій зоні, а нарахування здійснюються пропорційно часу.
Військовий міг двадцять п’ять днів перебувати на одній ділянці і п’ять днів на іншій. Тоді дні враховуються окремо. Саме так побудований і офіційний приклад, який ми розглянемо нижче.
За штурмові дії — 20 або 40 тисяч гривень на добу
Літня реформа додала ще один грошовий механізм, мабуть, найбільш незвичайний з точки зору ізраїльської аудиторії.
За участь у передбачених правилами діях з відновлення позицій у глибині власної оборони нараховується 20 тисяч гривень за добу — близько 1 360 ₪. За певні штурмові дії на лінії бойового зіткнення або в глибині оборони противника — 40 тисяч гривень за добу, близько 2 720 ₪.
Уявімо шість підтверджених діб штурмових дій за ставкою 40 тисяч. Розрахунок дасть 240 тисяч гривень, або приблизно 16 340 шекелів, ще до врахування основного грошового забезпечення і інших застосовних бойових винагород.
Але тут є суттєва застереження. Служба в штурмовому підрозділі сама по собі не дорівнює участі в оплачуваній за підвищеною ставкою штурмовій операції. Потрібні виконання передбаченого завдання і його документальне підтвердження. Причому для обліку діб Міноборони встановило спеціальний порядок: повні календарні доби враховуються з 00:00 до 24:00, незалежно від числа залучень за цей час. Якщо передбачене завдання охоплювало межу двох календарних діб, питання обліку вирішується за встановленими правилами.
Для підтвердження використовуються бойові накази і розпорядження, журнали бойових дій, донесення, рапорти командирів підрозділів. Заявлені результати проходять передбачені процедури розгляду і перевірки.
Від того, наскільки акуратно командування оформить документи, залежить цілком конкретна сума, яку військовослужбовець побачить при нарахуванні. Тому нова система пред’являє підвищені вимоги не лише до бійців, але і до військової бюрократії.
Премії за захоплення противника в полон і підтверджені бойові результати
Окрема частина системи — персональні винагороди. За взяття військовослужбовця противника в полон передбачено 100 тисяч гривень (близько 6 810 ₪), а за підтверджене знищення військовослужбовця противника в контактному бою — 15 тисяч гривень (близько 1 020 ₪).
Для другого виду винагороди передбачена відеофіксація, для першого — відповідне документальне підтвердження захоплення. Порядок оформлення і перевірки результатів регулюється окремими процедурами. Це не премія, яку командир має право призначити лише на підставі усного доповіді.
На відміну від основних категорій щомісячних бойових винагород, ці персональні нарахування не входять в установлений загальний ліміт 460 тисяч гривень. Тому підсумкова сума за конкретний місяць теоретично може виявитися вище всіх звичних уявлень про грошове забезпечення військовослужбовця.
Разом з тим офіційні документи не дають підстав вважати такі нарахування масовими. Вони описують умови отримання грошей, але не показують, скільки людей фактично відповідають цим умовам.
Чому 460 тисяч гривень — це не остаточна межа
Загальний місячний ліміт встановлено в розмірі 460 тисяч гривень — близько 31 310 ₪. Він поширюється на сукупність трьох категорій: винагорода за безпосередню участь у боях у розмірі до 100 тисяч гривень, зональні виплати за ставками 70 або 170 тисяч і спеціальні добові за передбачені штурмові дії.
Якщо сума цих нарахувань перевищує встановлену межу, враховується 460 тисяч гривень. Однак до нього окремо додаються основне грошове забезпечення, передбачена разова допомога при укладенні першого контракту і персональні бойові винагороди, що знаходяться поза лімітом.
Це пояснює, чому Міноборони наводить приклади з підсумком понад півмільйона гривень. Обмеження існує, але поширюється не на всі види грошей, які військовослужбовець має право отримати.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає цю систему не як незвичайну історію про високі заробітки. Мова йде про спробу української держави розрізняти фінансово зовсім різні умови служби. На передовій рівень ризику, інтенсивність бойових дій і тривалість участі в них можуть відрізнятися навіть між сусідніми підрозділами.
Звідки взялися 525 621 гривня за місяць
В офіційному роз’ясненні Міністерства оборони наведено конкретний розрахунок для старшого солдата — стрільця штурмового взводу. Він був мобілізований у квітні 2026 року, мав вислугу менше року, а 17 червня уклав новий десятимісячний контракт.
За умовами прикладу військовослужбовець провів 25 днів, виконуючи завдання на взводному опорному пункті, і п’ять днів — на ротному. Крім того, брав участь у шести добах штурмових дій із захопленням позицій противника. У розрахунку також фігурує один підтверджений результат контактного бою.
Міноборони розклало нарахування на кілька частин. Основне грошове забезпечення склало 23 997 гривень (близько 1 634 ₪), разова допомога за перший контракт — 26 624 гривні (близько 1 813 ₪).
За 25 днів на взводному опорному пункті нарахували 141 667 гривень (близько 9 644 ₪). Ще 11 667 гривень (близько 794 ₪) припали на п’ять днів виконання завдань у зоні ротного опорного пункту. Винагорода за безпосередню участь у бойових діях склала 100 тисяч гривень (близько 6 810 ₪), шість діб штурмів дали 240 тисяч гривень (близько 16 340 ₪). Персональна бойова премія додала 15 тисяч гривень (близько 1 020 ₪).
До застосування ліміту сума відповідних бойових винагород досягла 493 334 гривень. Але оскільки максимум для цих категорій становить 460 тисяч, нарахування було обмежено саме цією сумою. Після додавання основного забезпечення, контрактної допомоги і окремої персональної винагороди вийшло 525 621 гривня — приблизно 35 780 ₪.
Я навмисно детально наводжу цей розрахунок: без нього цифра в півмільйона справляє хибне враження. Тут не просто місяць перебування на службі, а шість діб штурмових дій, тривала робота на передових позиціях, підтверджений бойовий результат і разова допомога, яка не буде повторюватися щомісяця.
Тому питання «скільки отримують українські військові?» не можна чесно звести до цієї цифри. Вона показує можливості системи при конкретному поєднанні умов, але нічого не говорить про середнє грошове забезпечення солдата на фронті.
Контракт на десять місяців замість невизначеного терміну служби
Влітку 2026 року Україна змінила не лише порядок нарахування грошей. Постанова №768 запустила експериментальну модель нових військових контрактів, розраховану на дворічний період до червня 2028 року.
Контракти відрізняються за категоріями і передбачуваними обов’язками. Для діючих військовослужбовців бойових частин передбачено термін десять місяців, для цивільних і резервістів, які вперше вступають на певні бойові посади, — чотирнадцять місяців. Для деяких ветеранів, які повертаються на службу, термін може починатися від шести місяців, а для базової контрактної моделі, включаючи небойові посади, передбачено період до двадцяти чотирьох місяців.
У системі виділяються піхотно-штурмові, бойові і базові контракти. Для ізраїльтян тут важливо не переплутати українську контрактну службу з ізраїльською кадровою службою — кева. Схожі слова і наявність певного терміну не означають однакові умови звільнення, оплати і соціальних гарантій.
Після закінчення відповідного контракту українське законодавство передбачає можливість звільнення і відстрочку від нового призову за встановленими правилами. Базовий період такої відстрочки починається від шести місяців і в передбачених випадках може збільшуватися з урахуванням попередньої служби і участі в бойових діях. Конкретна тривалість залежить від категорії контракту і виконання необхідних умов.
Ця обставина здатна виявитися не менш значущою, ніж підвищені виплати. Для військовослужбовця має значення не лише скільки йому нарахують за місяць, але і чи буде у нього зрозуміла законна перспектива завершення служби.
При цьому нові додаткові бойові винагороди не зарезервовані виключно для тих, хто підписав мотиваційний контракт. Відповідні правила поширюються також на мобілізованих і діючих контрактників при виконанні встановлених умов.
Які ще гроші належать військовим і що відбувається після поранення
Розмір разової допомоги при укладенні першого контракту залежить від військової категорії. Для рядового складу він становить 26 624 гривні (близько 1 813 ₪), для сержантського і старшинського — 29 952 гривні (близько 2 039 ₪), для офіцерського — 33 280 гривень (близько 2 265 ₪). Ці суми пов’язані з встановленим на 1 січня 2026 року прожитковим мінімумом для працездатних осіб і відповідними коефіцієнтами.
Передбачена також щорічна допомога на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення і, за наявності певних підстав, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Такі виплати не слід плутати з постійними бойовими надбавками.
Окрема тема — поранення. При стаціонарному лікуванні після поранення, отриманого у зв’язку із захистом країни, за військовослужбовцем у передбачених випадках зберігається додаткова винагорода в розмірі 100 тисяч гривень (близько 6 810 ₪) у місячному обчисленні. При тривалому лікуванні діють додаткові правила і обмеження, в тому числі стосовно медичних висновків і термінів, які можуть досягати дванадцяти місяців. Автоматичного права на таку виплату після будь-якого захворювання або травми немає.
Нарешті, важливі терміни отримання грошей. За роз’ясненнями Міноборони, грошове забезпечення виплачується до 20-го числа поточного місяця за попередній. Якщо фінансування надійшло в частину пізніше, виплата повинна бути здійснена протягом трьох днів після отримання коштів.
Військовослужбовець, який вважає нарахування неправильним, може звернутися у фінансову службу своєї частини, перевірити документи про виконані завдання і вимагати роз’яснення підстав розрахунку. У такій ситуації суттєве значення мають бойові накази, донесення, журнали і рапорти.
Для індивідуального попереднього розрахунку діє офіційний калькулятор Міноборони України. З питань нових контрактів відомство вказує гарячу лінію 1519.
Чому українські суми не можна напряму порівнювати з виплатами ЦАХАЛу
Ізраїльському читачеві природно порівняти українські виплати з грошовим утриманням військовослужбовців Армії оборони Ізраїлю. Але спочатку доведеться розмежувати три зовсім різні системи.
Обов’язкова строкова служба в ЦАХАЛі називається ширут хова — שירות חובה. Військовослужбовець отримує встановлене грошове утримання, яке не є звичайною цивільною зарплатою. Кадрова служба — ширут кева, שירות קבע — передбачає професійні умови служби і іншу систему оплати. Резервістська служба, добре знайома ізраїльтянам як милуим, מילואים, пов’язана з окремими механізмами компенсації доходів і встановленими державою виплатами.
Тому українські 100 або 170 тисяч гривень бойової винагороди не можна коректно порівняти з сумою, що надходить на рахунок ізраїльського строковика. Точно так само неправильно ототожнювати українські штурмові доплати з компенсаціями ізраїльським резервістам. Це різні юридичні і фінансові механізми.
Для ізраїльської аудиторії тема має і особистий вимір. В обох країнах живуть сім’ї, чиї родичі пов’язані з українською і ізраїльською арміями. Багато хто добре розуміє, що наслідки війни не закінчуються в день повернення військовослужбовця додому.
НАновини вже розбирали, як Україна звертається до ізраїльського досвіду супроводу сімей загиблих військових. У цьому питанні ізраїльська практика особливо показова: мова йде не лише про компенсації, але і про довгостроковий супровід, медичну і психологічну допомогу, підтримку дітей і збереження пам’яті.
Порівнювати армії лише за місячними нарахуваннями — значить упускати значну частину соціальних зобов’язань держави. Виплати діючому бійцю, підтримка пораненого, допомога сім’ї загиблого і умови повернення до цивільного життя повинні розглядатися разом.
За чий рахунок Україна буде фінансувати підвищені виплати
Нові нарахування з’являються на тлі триваючої повномасштабної війни, потреби в озброєнні і значного навантаження на український бюджет. Держава фактично бере на себе підвищені зобов’язання перед військовослужбовцями, які виконують найнебезпечніші завдання.
Але визначити загальну вартість реформи за одними лише ставками неможливо. Потрібно знати кількість отримувачів кожної категорії, число підтверджених бойових діб, реальні нарахування, разові винагороди і тривалість служби. Офіційний приклад на 525 тисяч гривень не дає права множити цю суму на чисельність армії.
У публікації НАновин «Україна входить у зиму жорсткої економії» вже розглядалися фінансові труднощі, які супроводжують війну і підготовку наступного бюджетного року. Нова система військових виплат стає частиною тієї ж проблеми: як зберегти здатність держави фінансувати оборону, не руйнуючи інші життєво необхідні напрями витрат.
Тут необхідно враховувати і міжнародну допомогу. Українська оборона залежить не лише від внутрішніх надходжень, але і від стійкості економічних зв’язків і підтримки партнерів. Однак розміри і джерела фактичного фінансування нових нарахувань вимагають окремої бюджетної статистики. Без неї не можна стверджувати, яка частка зобов’язань покривається конкретними доходами або зовнішніми засобами.
Що можна буде сказати про реформу через кілька місяців
Я бачу тут три обставини, за якими слід оцінювати результат.
- Перше — чи дійсно військові, які виконують найбільш небезпечні завдання, будуть отримувати передбачені суми повністю і вчасно. Ставка в нормативному документі ще не дорівнює грошам на рахунку. Особливо там, де нарахування залежить від щоденного підтвердження бойових дій і обробки документів.
- Друге — чи вдасться забезпечити зрозумілий порядок обліку. У військовослужбовців одного підрозділу не повинно виникати принципово різного результату лише тому, що документи про участь в операції були оформлені неоднаково. Це питання не лише фінансової дисципліни, але і довіри до командування.
- Третє — як запрацює контрактна модель з певними термінами звільнення і відстрочками. Можливість планувати життя після служби здатна впливати на рішення про контракт не менше, ніж висока ставка винагороди. Але про реальний результат можна буде судити за виконанням правил, а не за оголошеннями про реформу.
Поки у нас немає достатньо детальної публічної статистики, яка показала б, скільки українських військовослужбовців щомісяця отримують 30, 50, 100, 170 або 460 тисяч гривень у різних поєднаннях. Немає і підстав вважати півмільйонні нарахування повсякденною нормою для штурмових підрозділів.
У жовтні 2026 року Україна має набагато складнішу систему винагород, ніж звична формула «оклад плюс бойові». Вона розділяє службові обов’язки, безпосередню участь у боях, зони виконання завдань, штурмові доби і окремі підтверджені результати операцій.
Офіційний приклад з 525 621 гривнею показує верхній діапазон можливих нарахувань при певному поєднанні обставин. А ось наскільки точно, своєчасно і справедливо ця система працює для тисяч конкретних військовослужбовців — питання, на яке ще належить отримати відповідь.
Саме це, на мій погляд, важливіше самої вражаючої цифри. Ризик на війні вимірюється не шекелями і не гривнями. Але якщо держава взяла на себе зобов’язання оплачувати його за певними правилами, вона зобов’язана ці правила виконувати.
Антон Петерчун, НАновини — Nikk.Agency
Джерела і документи: Міністерство оборони України — грошове забезпечення військовослужбовців у 2026 році; контракти і виплати: зміни в Силах оборони; порядок нарахування винагород за штурмові дії; постанова Кабінету міністрів України №768 від 12 червня 2026 року.
Примітка: еквіваленти в шекелях округлені за єдиним довідковим коефіцієнтом 14,69 гривні за шекель. Реальні курси банків і обмінних операцій можуть відрізнятися.