Поразка республіканців на проміжних виборах у США 3 листопада 2026 поставила Дональда Трампа в незвичне становище. Демократи отримали більшість в обох палатах Конгресу, перемігши навіть у традиційно республіканських штатах — Техасі, Південній Кароліні та Канзасі. Однак президент зберіг повноваження керувати зовнішньою політикою та збройними силами. І тепер виникає питання: чи стане він обережнішим або, навпаки, спробує досягти військових і дипломатичних результатів до посилення контролю з боку Конгресу?
Автор: Стас Шифер | НАновини (NAnews)
Війна США та Ізраїлю проти Ірану, що почалася 28 лютого, стала однією з причин поразки республіканців. Зростання цін на паливо вдарило по американських сім’ях. Трамп визнав вплив війни на вибори, але заявив, що знову прийняв би рішення атакувати Іран.
Віце-президент Джей Ді Венс висловився жорсткіше: саме війна, на його думку, підірвала підтримку республіканців. Для Ізраїлю це тривожний сигнал. Розбіжності щодо військової співпраці з Єрусалимом тепер існують не лише між двома американськими партіями, але й всередині республіканського табору.
Ізраїль: допомога, яку ще не скасували
3 листопада Трамп заявив Reuters, що домовився з Біньяміном Нетаньяху припинити щорічну американську допомогу Ізраїлю після 2026 року.
Йдеться про 3,8 млрд доларів (близько 12,1 млрд шекелів): 3,3 млрд передбачені для військового фінансування, ще 500 млн — для спільних програм протиракетної оборони. Продажі американської зброї Ізраїлю Трамп пообіцяв зберегти.
Однак чинна угода розрахована до вересня 2028 року. Вона передбачає щорічне виділення коштів Конгресом, а Трамп не пояснив, як має намір достроково припинити фінансування. Канцелярія Нетаньяху не підтвердила агентству оголошену президентом домовленість.
Тому вважати допомогу вже скасованою не можна. Але ігнорувати політичний сенс заяви теж неможливо. За червневим опитуванням Quinnipiac University, 48% американських виборців вважали підтримку Ізраїлю надмірною. Серед демократів таких було 66%.
В Ізраїлі ситуація ускладнюється власною урядовою кризою. Після виборів 27 жовтня Нетаньяху втратив парламентську більшість.
5 листопада президент Іцхак Герцог повідомив, що 67 депутатів рекомендували доручити формування уряду Гаді Айзенкоту, а 46 — Нетаньяху. Але рекомендації ще не означають існування коаліції: між партіями залишаються серйозні розбіжності. Рішення про надання мандата очікується 8 листопада.
Наступному уряду доведеться вибудовувати відносини не лише з Білим домом, але й з американським Конгресом, де підтримка Ізраїлю більше не гарантована колишньою двопартійною згодою.
Іран: переговори йдуть одночасно з ударами
6 листопада американські сили завдали обмеженого удару по іранській системі ППО на острові Кешм біля Ормузької протоки. Трамп підтвердив операцію, назвавши її незначною.
Одночасно, за даними Associated Press, Катар пропонує США та Ірану двоетапний компроміс. Спочатку Вашингтон знімає морську блокаду та розморожує частину іранських коштів, а Тегеран допускає інспекторів МАГАТЕ на постраждалі ядерні об’єкти. Потім відновлюється судноплавство через Ормузьку протоку і починаються ширші переговори.
Ключове питання — іранські запаси урану. За оцінкою МАГАТЕ, йдеться про 440,9 кілограма матеріалу, збагаченого до 60%.
Але це поки пропозиції посередників, а не досягнута угода. Іран вимагає поступок до початку повноцінних переговорів. Трамп, у свою чергу, зберігає можливість посилити удари, розраховуючи досягти більш вигідних умов.
Для Ізраїлю наслідки зриву переговорів цілком конкретні: нові ракетні атаки, необхідність витрачати дорогі перехоплювачі та ризик розширення регіонального конфлікту.
Україна: перемога демократів не доставить ракети завтра
Українське керівництво розраховує, що новий Конгрес відновить підтримку Києва, суттєво скорочену після повернення Трампа в Білий дім.
6 листопада Reuters повідомило, що демократи мають намір включати фінансування України та більш жорсткі санкції проти Росії в оборонні та бюджетні законопроекти.
Зеленський домагається надання близько 16 млрд доларів раніше обіцяної допомоги (приблизно 51,1 млрд шекелів). Окрема проблема — ракети Patriot. Вашингтон схвалив продаж 500 перехоплювачів PAC-3 вартістю 2,1 млрд доларів (близько 6,7 млрд шекелів), однак поставки очікуються лише на початку 2030-х років. Українським містам захист необхідний вже цієї зими.
Додатковий ризик пов’язаний зі спробами Москви використати іранський конфлікт для отримання поступок по Україні. Раніше НАновини аналізували пропозиції російського посередництва в переговорах з Тегераном. Підтверджень згоди Вашингтона на подібний обмін поки немає.
Новий Конгрес почне роботу лише 3 січня 2027 року. Навіть після цього Трамп збереже право вето, подолати яке можна двома третинами голосів в обох палатах. Тому перемога демократів відкриває Україні політичну можливість, але не гарантує негайного відновлення поставок.
Що повинні враховувати Ізраїль та Україна
Поразка на виборах не позбавила Трампа можливості приймати військові рішення. Більше того, спроба продемонструвати силу за кордоном може стати для нього способом компенсувати ослаблення всередині країни.
Для Ізраїлю небезпечно розраховувати, що хороші особисті відносини з американським президентом замінять стійку підтримку обох партій. Військова допомога, поставки озброєнь та політичний захист на міжнародному рівні вимагають більш міцної основи.
Україні належить інше завдання: домогтися перетворення обіцянок нового Конгресу в реальні рішення, не втративши час, необхідний для оборони міст.
Вашингтон залишається головним союзником Ізраїлю та найважливішим партнером України. Але обом країнам тепер доводиться враховувати американську внутрішню політику як самостійний фактор своєї безпеки.
Додайте НАновини в Google, щоб стежити за тим, як міжнародні рішення впливають на Ізраїль та Україну.
