За участю неназваних ізраїльських чиновників та «активістів ізраїльських об'єднань російськомовних співвітчизників» в Ізраїлі відзначили російський «День народної єдності»

«Росія намагається уявити російськомовних ізраїльтян як своїх «співвітчизників»що створює помилкове враження (чи ні?) єдності між цими групами та російською державою. Однак, із цим статусом приходить і тінь російської військової агресії, зокрема, проти України (і «союзи» РФ з Іраном, Хезболлою, допомога хуситам та сирійському Асаду, стосунки з ХАМАсом…). Багатьох із цих людей можуть торкнутися ставлення до «росіян», які беруть участь у руйнуваннях, вбивствах та агресії в Україні, що може негативно вплинути на їхнє життя в Ізраїлі та на ставлення до них у демократичних країнах».

3 листопада 2024 року Посольство Росії в Ізраїлі провело прийом з нагоди «Дня народної єдності».

Як вказано на сайті посольствабули присутні

«колишній Прем'єр-міністр Ізраїлю Е.Ольмерт (єдиний із ізраїльських офіційних осіб, названий на ім'я)представники Канцелярії Президента Ізраїлю, Ради національної безпеки, кнесета, Бюро зв'язків «Натив» при Канцелярії глави уряду, мерій ізраїльських міст, Російського єврейського конгресу» (за іменами більше нікого не названо, чому?),

а також якісь російські «дипломатичні працівники» (нам це не цікаво),

та «директор Російського дому в Ізраїлі Д.А.Магад, голова Координаційної ради організацій російськомовних співвітчизників Ізраїлю М.М.Перельштейн, директор Фонду Антоніна Капустіна Р.І.Ашурбейлі, сім'я Лобанових, керівництво Спілки ветеранів Другої світової війни – бійців проти нацизму, ізраїльської Асоціації радянських та російських вишів, керівники та активісти ізраїльських об'єднань російськомовних співвітчизників, ветерани, представники ділових, академічних та творчих кіл, журналісти».

«Взяли участь глави дипломатичних місій, дипломати та військові аташе акредитованих в Ізраїлі дружніх країн (Не названо, видно на карті важко знайти).

«Прийом відвідали Блаженніший Патріарх Святого граду Єрусалима та всієї Палестини Феофіл III, Начальник Російської духовної місії в Єрусалимі (РДМ) архімандрит Вассіан (Зміїв) та клірики РДМ».

Посол РФ в Ізраїлі особливо зазначив, що «Цінуємо внесок російськомовних співвітчизників, що проживають в Ізраїлі, у підтримку російсько-ізраїльських контактів, їх щире сприяння зміцненню позицій російської мови та культури, збереженню спільної історичної пам'яті та цінностей.»

Вплив російської дипломатії на російськомовних ізраїльтян: тінь війни в Україні

В останні роки російська дипломатія активно залучає російськомовних ізраїльтян до своїх ігор, що може мати негативні наслідки не тільки для їхньої репутації, а й для відносин із Ізраїлем загалом.. Ця практика викликає серйозні побоювання і ставить під сумнів моральні принципи, на яких ґрунтуються відносини РФ до своїх «співвітчизників» в Ізралі.

1. Російськомовні «співвітчизники» та їх роль у конфлікті

Росія намагається уявити російськомовних ізраїльтян як своїх «співвітчизників», що створює хибне враження єдності між цими групами та російською державою. Однак із цим статусом приходить і тінь російської військової агресії, зокрема, проти України. Багатьох із цих людей можуть торкнутися стереотипи про «співвітчизників», які беруть участь у руйнуваннях, вбивствах та агресії, що може негативно вплинути на їхнє життя в Ізраїлі та на ставлення до них у демократичних країнах.

2. Заплямована репутація

Використовуючи термін «співвітчизники», Росія фактично намагається поєднати російськомовних громадян Ізраїлю з діями свого уряду, включаючи військові операції в Україні та підтримку інших агресивних режимів. Це створює в ізраїльтян образ «російського» як потенційного ворога, що може призвести до негативних наслідків для всієї російськомовної громади країни. Люди, які просто хочуть жити у мирі та спокої, можуть опинитися під підозрою.

3. Політичні маніпуляції

Російська влада нерідко використовує російськомовних ізраїльтян як інструмент для просування своїх політичних інтересів. Наприклад, участь у культурних та гуманітарних ініціативах часто обертається спробами легітимізувати дії Росії на міжнародній арені. Це може призвести до того, що російські співвітчизники асоціюватимуться з агресією та конфліктами, в яких вони не беруть безпосередньої участі.

4. Ризик маргіналізації

На тлі наростаючих конфліктів і невдоволення діями Росії російськомовні ізраїльтяни ризикують виявитися маргіналізованими в суспільстві. Ситуація посилюється тим, що багато хто з них може бути неправильно зрозумілий і заплямований тінню російської політики. Негативне сприйняття може призвести до соціальної ізоляції і навіть економічних труднощів, оскільки люди остерігатимуться взаємодії з «російськими».

Російська дипломатія, граючи на почуттях російськомовних ізраїльтян, підриває довіру та створює небезпечні стереотипи. Співвітчизники, яких Москва намагається представити як союзників, насправді можуть стати жертвами своєї ідентичності. Важливо, щоб вони усвідомили потенційні ризики, пов'язані з такою політикою, і не дозволили Росії використовувати їх у своїх інтересах. Негативні наслідки для їхньої репутації можуть торкнутися не тільки їхньої, а й усі громади, а також відносин між Ізраїлем та Росією.

Ізраїль повинен усвідомлювати цю небезпеку та вживати заходів для захисту інтересів своїх громадян, не дозволяючи Москві маніпулювати ними.

Також посол наголосив, що «Наш народ єдиний як ніколи. Ми захистимо безпеку Росії, свою національну ідентичність та основу російської державності. Досягнемо всіх цілей «спеціальної військової операції» (це він про вбивство українців та про руйнування України).

У своєму виступі заступник посла О.Д. Вікторов спробував представити Росію як «сильну багатонаціональну і багатоконфесійну державу», але його слова про згуртованість російського народу проти зовнішніх загроз лише підтверджують невдоволення серед ізраїльтян. Ситуація потребує уваги, особливо коли Росія продовжує зміцнювати свої зв'язки з ворогами Ізраїлю.

Росія протягом багатьох років підтримує режими та організації, які становлять загрозу для Ізраїлю. До цих ворогів входять:

• Іранякий активно допомагає ХАМАС та іншим терористичним угрупованням.
• ХАМАСякий веде відкриту війну проти Ізраїлю, одержуючи від Росії як політичну, а й фінансову підтримку.
• Хезболлавоєнізоване угруповання, що знаходиться в Лівані і також отримує підтримку від Москви.
• Режим Асада у Сиріїде Росія проводить військові операції та зміцнює свою військову базу.
• Хусити в Єменіз якими Росія веде активні переговори та підтримку.

«Російська дипломатія заявляє про прагнення миру, але продовжує підтримувати ворожі Ізраїлю сили. Чому вони тут почуваються як удома, і чи не соромно їм навчати нас, як нам жити?– критикують дипломати та громадські діячі в Ізраїлі.

У країнах із сильною демократією та жорсткою позицією з питань національної безпеки подібні заходи були б суворо контролювані, а іноді й неможливі.

Ці відносини ставлять під сумнів справжні наміри Росії у Близькосхідному регіоні. Як можна вести справу з такими країнами, а потім чекати на довіру від Ізраїлю? У більшості нормальних країн подібна дипломатія викликала негативну реакцію.

Пчому російські дипломати, які підтримують держави, що загрожують безпеці Ізраїлю, продовжують проводити свої заходи та отримують визнання на ізраїльській землі? Така двоїстість у діях викликає обурення, особливо коли Росія, на думку критиків, грає з громадською думкою та зміцнює власні позиції за рахунок внутрішнього розколу в Ізраїлі.

Прихована ціль російської дипломатії?

Російська сторона позиціонує себе як «миротворця» на Близькому Сході, проте її лінія щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту залишається вкрай неоднозначною. У ході прийому у своєму виступі посол Росії Олександр Вікторов нагадав, що російська позиція в цьому питанні «послідовна», наголошуючи на засудженні як терактів, так і ізраїльських заходів у відповідь на напади ХАМАС. . Проте багато хто з присутніх знає, що Росія регулярно підтримує Іран, Сирію та інших — країни та терористичні організації, які стали осередками антисемітизму та агресії проти Ізраїлю.

Російські представники до того ж не зупиняються на дипломатичних маневрах. На офіційному рівні вони підтримують проекти, спрямовані на популяризацію російської культури та мови в Ізраїлі, що, на думку деяких аналітиків, є спробою закріпити вплив на російськомовних ізраїльтян та схилити їх до проросійської позиції.

Для Росії ізраїльський дипломатичний майданчик – це ще й можливість підтримувати свій вплив у Близькому Сході. Неформальна підтримка ворогів Ізраїлю йде паралельно із заходами, спрямованими на підтримку російськомовних ізраїльтян. У рамках таких заходів Росія не лише нагороджує окремих представників діаспори, а й активно просуває культурні проекти та гуманітарні програми. Основні цілі цієї роботи включають:

• Закріплення проросійських настроїв у російськомовному співтоваристві, що у довгостроковій перспективі може стати чинником, що ускладнює внутрішню політику Ізраїлю.
• Формування культурних та ідеологічних зв'язків на фоні зміцнення позицій Росії на міжнародній арені.
• Демонстрація дипломатичної відкритості та силищо може сприяти зміцненню спілок у регіоні та створенню проросійського лобі.

Залишити коментар у Telegram — каналі НАновини↓