Військовий капелан Федерації єврейських громад України Яків Синяков на Київському форумі: світ вимагає не лише слів, але й сили

Київський форум, принц Гаррі та розмова про моральну відповідальність

Військовий капелан Федерації єврейських громад України Яків Синяков взяв участь у 18-му щорічному Київському Безпековому Форумі. Панель, в якій він виступав, була присвячена миру, солідарності та моральній відповідальності — темам, які сьогодні звучать для України не як абстрактна дипломатія, а як щоденна реальність війни.

Яків Синяков представляє ФЄГУ як військовий капелан, а також служить капеланом 7-го корпусу Десантно-штурмових військ ЗСУ. Його участь у форумі стала важливим сигналом: духовна підтримка військових, моральна стійкість суспільства та захист країни розглядаються вже не окремо, а як частини однієї системи опору.

Серед учасників форуму був принц Гаррі, герцог Сассекський, засновник Фундації Ігор Нескорених. Після візиту до Києва він назвав Україну прикладом «лідерства в режимі реального часу» і підкреслив, що український досвід стійкості, допомоги ветеранам і підтримки поранених військових формує нові міжнародні стандарти.

Для ізраїльської аудиторії ця тема особливо зрозуміла.

Ізраїль теж живе в реальності, де безпека, армія, суспільна солідарність і психологічна підтримка військовослужбовців не є теорією. Тому український досвід війни, капеланства і роботи з ветеранами сьогодні важливий не тільки для Європи, але й для країн, які самі знають ціну обороні.

Тегілім українською мовою як знак духовної підтримки

Під час форуму Яків Синяков передав принцу Гаррі кишенькове видання Тегілім українською мовою. Над цим виданням працював Видавничий центр ФЄГУ, а сама книга поширюється серед українських військових як джерело духовної опори.

Цей жест важливий не тільки символічно. Тегілім — книга, до якої єврейська традиція звертається в моменти тривоги, болю, небезпеки і надії. В українському військовому контексті таке видання стає частиною підтримки солдатів, які проходять через фронт, втрати, втому і постійне напруження.

Українська мова тут теж має значення. Це не переклад заради форми, а спроба говорити з військовими мовою країни, яку вони захищають. Для українських євреїв і для єврейських громад України це ще один спосіб показати: участь в обороні країни може бути і військовою, і духовною, і суспільною одночасно.

Книга про захист Європи та український досвід війни

У рамках форуму також відбулася презентація українського видання книги «Хочеш миру — готуйся до війни. План оборони Європи». До Києва особисто прибули Роб Бауер, голова Військового комітету НАТО в 2021–2025 роках, і Елеонора Рассел, радниця зі стратегічних комунікацій.

Їхня участь підкреслює, що українська війна давно перестала бути тільки українською темою. Україна сьогодні знаходиться на передовій великої розмови про безпеку Європи, готовність демократичних країн до оборони і здатність суспільств витримувати довгу війну.

Сенс цієї дискусії звучить жорстко, але реалістично: мир не з’являється сам по собі. Він вимагає сили, порядку, союзників, підготовки, стійких інститутів і готовності захищати власні кордони.

У цьому контексті НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency звертає увагу на важливу деталь: український досвід все частіше обговорюється не тільки як трагедія війни, але й як практична школа виживання для інших країн. Для Ізраїлю, де питання безпеки завжди пов’язані з життям громадян, такий погляд особливо актуальний.

Чому слова Синякова важливі для України та Ізраїлю

Під час дискусії Яків Синяков підкреслив, що мир вимагає не тільки дипломатії. За його словами, для справжнього миру потрібні сила, порядок і відповідальність.

Це позиція, яка добре лягає на український досвід останніх років. Коли країна стикається з агресією, одних закликів до миру недостатньо. Потрібні армія, союзники, внутрішня єдність, моральна ясність і готовність суспільства не перекладати відповідальність тільки на політиків або військових.

Синяков також виділив духовний вимір української боротьби. Захист країни, за його словами, є не тільки військовим завданням, але й моральним обов’язком. Такий підхід важливий для розуміння ролі капеланів на війні: вони не замінюють командирів і не вирішують бойові завдання, але допомагають людям не втратити внутрішню опору там, де тиск стає майже нелюдським.

Для Ізраїлю ця розмова теж не чужа. Тут добре розуміють, що армія тримається не тільки на техніці і наказах. Вона тримається на мотивації, зв’язку з народом, пам’яті, вірі, взаємній відповідальності і розумінні, заради чого людина одягає форму.

«Почати з себе»: головний висновок виступу

У фіналі Яків Синяков сформулював думку, яка звучить просто, але в умовах війни набуває особливої ваги. Він сказав, що починати потрібно з себе — і починати не потім, а сьогодні.

«Ми повинні почати з себе. Коли? Саме сьогодні. Майбутнього ще немає, вчора закінчилося, сьогодні — це подарунок від Вс-вишнього. Тому сьогодні потрібно зробити якесь добре діло», — резюмував Синяков.

У цій фразі немає гучної політичної риторики. Є те, що часто виявляється сильнішим за лозунги: особиста відповідальність. Зробити добре діло сьогодні, підтримати військового, допомогти родині, не пройти повз чужий біль, зберегти гідність, сказати правду, не звикнути до війни як до фону.

Саме з таких дій складається стійкість суспільства.

Київський Безпековий Форум став майданчиком, де військова стратегія, ветеранська підтримка, міжнародна солідарність і духовна відповідальність опинилися в одній розмові. Участь Якова Синякова показала, що єврейська громада України не стоїть осторонь від війни та її наслідків.

Вона допомагає, говорить, підтримує військових і нагадує: захист країни — це не тільки питання зброї. Це ще й питання духу, пам’яті, віри і щоденного вибору.