Від міфу про «Небесний Єрусалим» до гасел польських політиків: кому потрібна історія про переселення євреїв з Ізраїлю в Україну, а українців — у Польщу.
У Польщі поширюється Ukropolin — антисемітська та українофобська теорія змови російського походження. Згідно з нею, євреї нібито повинні переселитися з Ізраїлю в Україну і створити там нову державу, а українці — оселитися в Польщі, отримати громадянство і поступово позбавити поляків контролю над власною країною. Війну Росії проти України прихильники цієї версії вписують у той самий вигаданий план: нібито українські території спеціально звільняють для майбутнього єврейського населення.
Автор: Олександр Хмельницький
Польща, листопад 2026 року: чому про «нову змову» говорять зараз
Жодних рішень влади Польщі, України чи Ізраїлю, що підтверджують подібний проект, не існує. Але сама історія вже кілька років використовується в польських політичних суперечках, публікаціях і виступах націоналістичних активістів.
Привід звернутися до неї саме на початку листопада 2026 року пов’язаний з новими дослідженнями і публічними заявами. У вересні польський Інститут політичної думки імені Габріеля Нарутовича представив 60-сторінковий звіт доктора Катажини Квятковської-Москалевич «Хто лякає Ukropolin? Понятійний аналіз російського наративу в Польщі». 23 вересня висновки дослідження обговорювало радіо TOK FM. Потім, 7 жовтня, польська організація Demagog перевірила чергові заяви про нібито підготовку захоплення частини Польщі українцями. До початку листопада тема знову опинилася в польському та українському інформаційному порядку денному.
Саме назва вживається в польському інтернеті приблизно з 2022 року. Вона складена з «Ukro», що відсилає до України, і Polin — назви Польщі на івриті. Прихильники змови позначають цим словом передбачуване польсько-українське державне утворення, яке нібито опиниться під контролем євреїв і зарубіжних політичних еліт.
Насправді мова не про законопроект, міжнародний договір чи ініціативу якогось уряду. Це політичний міф, який поєднує реальні міграційні процеси, російську війну та міжнародне співробітництво з давніми уявленнями про таємне єврейське управління світом.
НАновини раніше вже розбирали споріднену легенду про «Небесний Єрусалим».
У польській версії до неї додали ще один елемент — передбачувану втрату Польщею незалежності.
Кому призначена Україна і навіщо в цьому сценарії потрібна Польща
Один з найбільш наочних прикладів поширення Ukropolin виявився не в інтернеті. Наприкінці 2025 року біля станції метро Centrum у Варшаві роздавали листівки «Ukropolin і його історія», підготовлені рухом «Суверенітет польського народу» (Suwerenność Narodu Polskiego).
Автори листівки стверджували, нібито Україна повинна стати притулком для євреїв у разі погіршення становища Ізраїлю на Близькому Сході. Згідно з цією версією, загибель українців на війні та від’їзд мільйонів біженців до Європи нібито звільняють території для нових жителів. Особливе місце в передбачуваному плані відводилося Польщі: переселені туди українці нібито повинні отримати громадянство, виборчі права і з часом стати політичною більшістю.
Таким чином, два твердження з’єднуються в єдину конструкцію: євреї нібито займають Україну, а українці — Польщу. Організацію цього процесу приписують то єврейським колам, то США та іншим західним державам, то польській владі. При цьому жодних документів, здатних підтвердити існування такого плану, поширювачі теорії не надають.
У листівці зустрічається і характерне протиріччя. Її автори одночасно скаржаться на нібито масове закріплення українців у Польщі і стверджують, що багато біженців вже повернулися додому, але продовжують незаконно отримувати польські допомоги 800+ — державні виплати сім’ям з дітьми. Внутрішня неузгодженість тверджень не заважає використовувати їх для формування підозр до українських біженців.
Окреме місце в цій конструкції займає російська війна. Автори листівки ставлять під сумнів відповідальність Москви за загрозу безпеці Польщі і заявляють: «Не путін загрожує війною, а ті, хто ним лякає». Польських політиків, які підтримують Україну, при цьому називають зрадниками національних інтересів. Виходить, що російська агресія відсувається на другий план, а допомога Україні представляється небезпечною для самої Польщі.
Від Хазарського каганату до «Ізраїлю 2.0»: російські корені
Щоб зрозуміти походження Ukropolin, потрібно звернутися до набагато старішої антисемітської міфології. Один з її центральних образів — Хазарія.
Хазарський каганат існував у Середні віки на територіях Причорномор’я і Прикаспію. Приблизно в VIII столітті частина його правлячої верхівки прийняла юдаїзм. Цей історичний факт не має відношення до якихось сучасних планів переселення Ізраїлю, однак ще в російській антисемітській публіцистиці XIX століття хазар стали зображати учасниками багатовікової змови проти слов’янських народів.
Після розпаду СРСР теорія отримала нову назву — «Третя Хазарія». У уявленнях її прихильників більшовицька влада була нібито «другою Хазарією», а майбутня «третя» повинна була виникнути на українських територіях. Таким способом антисемітські автори намагалися пов’язати зовсім різні історичні епохи і політичні події в один вигаданий сюжет.
У 2000-х роках російські ультранаціоналістичні кола доповнили цю історію твердженнями про «світовий уряд», НАТО і західні еліти. З 2012 року в радикальному середовищі обговорювалася фантазія про «Нову Хазарію» на українських землях. Після Майдану і початку російської агресії в 2014 році її пристосували до нової політичної ситуації.
Тоді отримали поширення назви «Небесний Єрусалим», «Новий Єрусалим» і «Ізраїль 2.0».
Конспірологи стверджували, нібито на півдні і сході України планується створення єврейської держави, в яку переселяться мільйони жителів Ізраїлю. У різних версіях змінювалися кордони, передбачувана столиця, терміни і число переселенців. НАновини детально розбирали цю легенду, включаючи вигадану дату 2031 року.
Одним з помітних поширювачів подібних тверджень став проросійський активіст Ігор Беркут. Він представлявся керівником руху «Велика Україна», розповідав про проект «Новий Єрусалим», показував карти передбачуваного переселення і заявляв про нібито з’явилися перших поселенців в Одесі. В одній з версій терміном реалізації плану називався 2027 рік.
Ці сюжети проникли і в проросійське середовище на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. У 2019 році радник російського президента Сергій Глазьєв публічно стверджував, нібито українська влада збирається заселити Донбас євреями. Кремль тоді дистанціювався від його слів, назвавши їх особистою думкою радника, однак подібне твердження прозвучало вже не тільки в маргінальній публіцистиці, але і від людини з оточення російського президента.
У своєму дослідженні Катажина Квятковська-Москалевич спирається, зокрема, на роботи антрополога Віктора Шнірельмана і дослідника інформаційних операцій Костянтина Зидиракі. Вони допомагають простежити, як антисемітські міфи об’єднувалися з російською пропагандою проти України і Заходу. Це не доводить, що Володимир Путін особисто придумав Ukropolin або керує кожним польським поширювачем теорії. Однак походження ключових елементів цього сюжету в російському націоналістичному і прокремлівському середовищі документовано.
Хто перетворив Ukropolin на польський політичний лозунг
Серед найбільш помітних популяризаторів терміна в Польщі дослідження називає колишнього дипломата Кшиштофа Балінського.
Він випустив книги «Польща або UkroPolin, тобто Польща — Палестина Європи?» у 2023 році і «UkroPolin. Від А до Я» у 2025-му. У його інтерпретації передбачуване об’єднання Польщі і України пов’язується з єврейськими і німецькими колами, а польські політики зображуються виконавцями їх планів.
Лідер руху «Суверенітет польського народу» Славомир Закшевський використовував лозунг «Стоп Ukropolin» на фермерських протестах 2024 року. Варшавська листівка кінця 2025-го прямо посилалася на книгу Балінського.
Значну роль у поширенні подібних уявлень зіграло середовище видання Myśl Polska, пов’язане з традиціями польського націонал-демократичного руху. Серед його авторів згадується колишній депутат Сейму і засновник проросійської партії «Зміна» Матеуш Піскорський. Публіцист Конрад Ренкас використовував термін Ukropolin ще в 2022 році. У травні 2024-го він опублікував статтю «Війна за UkroPolin?», де припускав, що об’єднання Польщі і України могло б бути вигідно США і Великобританії як спосіб залучення України в НАТО через Польщу.
НАТО — Північноатлантичний альянс, членом якого Польща є з 1999 року. Однак ні членство Польщі в альянсі, ні її підтримка України не підтверджують існування проекту об’єднаної держави.
У дослідженні також розглядається діяльність Агнешки Півар, раніше співпрацювала з польською редакцією російського державного Sputnik. У січні 2023 року вона повідомила про вихід з Myśl Polska, а пізніше публікувала роздуми про «Новий Єрусалим» як передбачувану таємну мету війни. Журналісти описували її зустрічі з Олександром Лукашенком, Сергієм Лавровим і російським послом у Варшаві Сергієм Андрєєвим, а також контакти з байкерським клубом «Нічні вовки». У подальшому Півар брала участь у заходах партії Гжегожа Брауна.
Ці зв’язки показують, через які політичні та медійні кола поширювалися відповідні ідеї. Але самі по собі контакти з російськими представниками ще не є доказом прямого фінансування або отримання вказівок з Москви.
Найбільш помітним політичним популяризатором лозунга став Гжегож Браун, лідер «Конфедерації польської корони». На президентських виборах 2025 року він отримав 6,34% голосів у першому турі. Під час кампанії використовувалися формулювання «Не Ukropol, не Ukropolin, не Judeopolonia», що об’єднували неприйняття української присутності з антисемітськими уявленнями про вплив євреїв на Польщу.
Браун був широко відомий ще до цієї кампанії. У грудні 2023 року він загасив вогнегасником ханукальні свічки під час церемонії в польському Сеймі — парламенті країни. Пізніше політик використовував вираз «широкий фронт вогнегасників», а зображення вогнегасника з’явилося на продукції його прихильників.
Польське дослідження згадує і інші націоналістичні об’єднання, в тому числі Kamraci і Bronimy Polskiej Granicy, а також суперечки навколо пам’яті про погром євреїв у Єдвабне в 1941 році, здійсненому місцевими жителями під німецьким контролем. Окремо розглядається журнал Najwyższy Czas!, заснований Янушем Корвін-Мікке.
При цьому далеко не всі польські праві видання підтримують теорію Ukropolin. Як зазначає дослідниця, Do Rzeczy ставиться до неї критично, а Gazeta Polska прямо пов’язує подібні сюжети з кремлівською дезінформацією. Тому поширення змови окремими політичними колами не можна ототожнювати з позицією всього польського суспільства.
Навіщо в цій історії Ізраїль, Хабад і ханукальні свічки
Ізраїль використовується в теорії Ukropolin не тільки як передбачуване джерело майбутніх переселенців. Практично будь-які контакти між Ізраїлем і Україною можуть подаватися її прихильниками як свідчення таємної політичної угоди.
Наприклад, у листопаді 2022 року журнал Najwyższy Czas! опублікував матеріал з згадкою Ukropolin у зв’язку з запланованим на грудень у Варшаві Ukrainian-Israeli Innovation Summit — українсько-ізраїльським форумом інноваційного співробітництва. Подібні зустрічі раніше проходили в Тель-Авіві і Києві. Але звичайний міжнародний діловий захід перетворили на привід для підозр про прихований план.
Те ж видання використовувало термін Ukropolin і стосовно протесту українців у Кракові, після якого скасували концерт російської групи Little Big. Громадську активність українських біженців представили як приклад їх втручання в польську політику.
Особливу роль конспірологи відводять Хабаду. Це міжнародний хасидський релігійний рух, що виник наприкінці XVIII століття і активно працює з єврейськими громадами Східної Європи. Хабад не є урядом Ізраїлю, не розпоряджається ізраїльським громадянством і не має повноважень змінювати державні кордони.
Однак у виступах Брауна і книгах Балінського саме Хабаду приписують участь у створенні «Третьої Хазарії» і вплив на польських керівників. При цьому юдаїзм, політичний сіонізм, Хабад і держава Ізраїль описуються як ніби єдина централізована структура. Така підміна дозволяє представляти релігійну діяльність єврейських громад частиною передбачуваної міжнародної змови.
Подібним чином використовується тема Хануки. Для ізраїльського читача це добре знайоме свято, під час якого запалюють свічки на ханукії. У польському парламенті подібні церемонії проводилися багато років. Але прихильники антисемітських теорій представляють їх як ознаки підпорядкування польської влади єврейським організаціям.
Дослідження також звертає увагу на рішення президента Кароля Навроцького не продовжувати в 2025 році ханукальну традицію в президентському палаці. При цьому немає підстав автоматично пояснювати дане рішення впливом саме Ukropolin: різні політичні події не можна об’єднувати загальною причиною без доказів.
У грудні 2025 року подібна дезінформація набула нової форми. На підробленому акаунті TikTok з’явилися ролики з штучно створеним голосом, що видавався за голос Мирослави Керик, керівниці варшавського фонду «Український дім», який допомагає українським біженцям. У записі нібито пропонували запалити додаткову ханукальну свічку за українських військовослужбовців. Одночасно поширювався фальшивий скріншот повідомлення від імені Керик.
Раніше, в тому ж 2025 році, від імені фонду розсилали підроблені звернення до польських міських властей з проханнями дозволити мітинги українців на підтримку кандидата в президенти Рафала Тшасковського. У дослідженні описані ці епізоди, але особи організаторів атак не встановлені.
Подібний механізм вже зустрічався в російській дезінформації навколо України. НАновини розповідали про фейки, пов’язані з хасидським паломництвом в Умань, і про поширення антисемітських сюжетів навколо української політики.
Умань — українське місто, куди щорічно приїжджають єврейські паломники до могили раббі Нахмана з Брацлава. Це релігійна традиція, а не свідчення територіальних планів Ізраїлю. Однак у конспірологічних публікаціях реальні поїздки паломників з’єднуються з вигаданими виплатами переселенцям, історіями про єврейську автономію і підробленими відеозаписами. Таким способом навіть звичайні контакти єврейських і українських організацій можуть перетворюватися на нібито докази заздалегідь придуманого змови.
Що показала перевірка фактів і кому вигідна теорія
У жовтні 2026 року польська історик Люцина Кулінська, яка брала участь у заходах, пов’язаних з політичним оточенням Брауна, знову заговорила про передбачувані українські територіальні претензії до Польщі.
У записі, опублікованій 3 жовтня, вона стверджувала, нібито Україна має намір зайняти частину Підкарпаття — польського регіону на кордоні з Україною. Йшлося нібито про 19 повітів, тобто адміністративних округів. За версією Кулінської, поляків повинні були виселити під виглядом евакуації і не дозволити їм повернутися додому.
До цієї історії додавалися твердження про масову загибель людей, щеплених від COVID-19, нібито очікувану протягом п’яти років. Після цього, згідно з конспірологічною версією, повинна була виникнути польсько-українська держава під єврейським керівництвом. Так в одному розповіді опинилися з’єднані антисемітизм, українофобія і дезінформація про вакцинацію.
7 жовтня організація Demagog перевірила ці заяви. Одним з приводів для розмов про територіальні претензії виявилася ініціатива депутата Верховної ради Ігоря Гузя використовувати українські варіанти назв деяких польських населених пунктів в українських документах. Однак пропозиція не передбачала зміни державних кордонів.
Польські правила евакуації також не містять плану примусового переселення населення з подальшою забороною повернення. Твердження про масову загибель щеплених від COVID-19 людей не підтверджується медичними даними. Фактчекери не виявили доказів ключових елементів передбачуваного захоплення.
В результаті теорія Ukropolin представляє собою не просто набір фантастичних тверджень про майбутнє Європи. Вона дозволяє зображати українських біженців загрозою польській державі, єврейські релігійні традиції — ознакою прихованого політичного контролю, а допомогу Україні — можливим зрадництвом національних інтересів.
За оцінкою Катажини Квятковської-Москалевич, подібні уявлення сприяють поширенню недовіри до українців, євреїв і політиків, які підтримують співробітництво з Києвом. Одночасно вони переводять увагу з російської агресії на передбачувану змову між Україною, Ізраїлем і Заходом.
Такий результат відповідає інтересам російської пропаганди. При цьому важливо розрізняти походження теорії і пряму організацію її поширення: польське дослідження простежує російські корені конспірологічного сюжету, але не встановлює, що кожен його прихильник у Польщі діє за персональним указом путіна.
Ukropolin не існує як державний проект. Існує документована історія поширення антисемітського міфу — від російської націоналістичної публіцистики до польських листівок, видань і виступів політиків.
Схема, згідно з якою євреї нібито повинні зайняти Україну, а українці — Польщу, дозволяє одночасно спрямовувати підозри проти двох народів. У ній реальні наслідки російської війни, міграція мільйонів українців, міжнародне співробітництво і єврейське релігійне життя перетворюються на деталі вигаданої угоди. Саме на цьому змішанні перевірених подій з непідтвердженими звинуваченнями і тримається теорія Ukropolin.