- 20 Січня, 2026
- 11:24 am
- В світі
Президент США Дональд Трамп ініціював створення міжнародної «Ради миру» по Газі та надіслав запрошення 49 державам, а також Єврокомісії. Формат позиціонується як новий дипломатичний майданчик для обговорення конфлікту, проте Україна поки не дала остаточної відповіді, взявши час на оцінку умов участі та можливих наслідків.
За даними європейських джерел, ініціатива вже обговорюється на рівні МЗС та зовнішньополітичних радників. При цьому ключові параметри — мандат, процедура прийняття рішень та юридичний статус «Ради» — залишаються не до кінця з’ясованими, що пояснює стриманість низки столиць.
Кого запрошують за стіл
Серед запрошених — більшість європейських країн, держави Близького Сходу та кілька глобальних гравців. У списку згадуються Росія, Білорусь, Ізраїль та Саудівська Аравія. Окреме запрошення отримала Європейська комісія, що надає формату наддержавний характер.
У Києві підкреслюють, що участь у подібній конструкції можлива лише за чіткого розуміння правил. Українська сторона оцінює ризик того, що єдиний формат може урівнювати країни з принципово різною роллю в конфліктах і розмивати відповідальність.
Чому саме Давос
Трамп наполягає на тому, щоб запуск «Ради миру» відбувся в Давосі — на полях Всесвітнього економічного форуму. Такий вибір підкреслює прагнення пов’язати питання безпеки, економіки та глобальної політики в одному просторі.
Проте саме Давос посилює розбіжності. Частина запрошених країн вже дала зрозуміти, що готова розглядати участь лише після перегляду умов членства та цілей «Ради». Для одних це потенційний канал діалогу, для інших — репутаційний ризик.
Список без фінальної версії
Повний перелік 49 країн офіційно не опублікований. Відомо, що запрошення надіслані, зокрема, Албанії, Аргентині, Австралії, Австрії, Бахрейну, Бразилії та низці інших держав. При цьому не всі адресати підтвердили отримання листів, а деякі дипломатичні місії дізналися про ініціативу з медіа.
Відсутність фінального списку виглядає частиною тактики: спочатку гучний політичний сигнал, потім — наповнення конкретним змістом і переговорами.
Французький епізод і торговий підтекст
Окремий резонанс викликав відмова Емманюель Макрон приєднатися до «Ради миру». У відповідь Трамп публічно допустив можливість введення мит на французькі вина та шампанське.
Цей епізод показав, що ініціатива не ізольована від торгової політики США. Дипломатичний формат тут легко поєднується з економічним тиском, що викликає настороженість у європейських столицях.
Українська пауза як сигнал
Для України ключовим залишається не сам факт участі, а архітектура майбутнього формату. Рада без чітко зафіксованих принципів відповідальності та механізмів впливу може створити небезпечні прецеденти. Саме тому пауза у відповіді виглядає розрахованою і прагматичною.
Ініціатива Трампа вже вплинула на міжнародний порядок денний, навіть не будучи формально запущеною. Вона позначила нові лінії напруження між США та ЄС і показала, наскільки по-різному країни трактують саме поняття «миру». За тим, як розвиватиметься формат «49» і яку позицію врешті займе Київ, уважно стежать аналітики та редакції — зокрема НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, фіксуючи, як дипломатичні жести трансформуються в реальні політичні наслідки.
