Лора Лумер заговорила про альянс США, Ізраїлю та України. Місяць тому така формула здавалася майже неможливою

Ще недавно впливова прихильниця Дональда Трампа Лора Лумер виступала проти підтримки України. Після поїздки до Києва її позиція змінилася настільки, що тепер вона говорить про потенційний альянс США, Ізраїлю та України — і пов’язує його з протистоянням Росії, Ірану та проекту «багатополярного світу».

Автор: Олена Гунько
Єрусалим, Ізраїль — 27 серпня 2026 року.

26 серпня американська політична активістка Лора Лумер написала одну фразу, яка сама по собі легко могла б загубитися серед тисяч політичних публікацій в X.

Але я подивилася, що відбувалося з нею в попередні п’ять тижнів, зіставила це з контактами Біньяміна Нетаньягу та Володимира Зеленського, переговорами Ізраїлю та України про іранську загрозу та американсько-українськими проектами в області безпілотників — і ця коротка публікація стала виглядати зовсім інакше.

Лумер написала:

“The US, Ukriane and Israel alliance has the potential to be one of the most elite and powerful alliances in the fight against multi-polarity.”

Тобто, за змістом: альянс США, України та Ізраїлю здатний стати одним з найбільш сильних союзів у боротьбі проти багатополярності. У слові Ukraine у Лумер в оригіналі помилка.

Якщо ви шукаєте, «Лора Лумер запропонувала альянс США, Ізраїлю та України», «союз Ізраїлю України США», «Лумер Україна Ізраїль» або «альянс проти Росії та Ірану», одразу важливо відокремити пошукову формулювання від встановленого факту. Жодного нового військового блоку три держави 26 серпня не створили. Немає договору, переговорного процесу, спільного штабу або оголошеної концепції безпеки. Є публічне висловлювання впливової фігури з оточення Дональда Трампа — і дуже показовий політичний контекст, в якому воно з’явилося.

Що саме запропонувала Лумер — і чого вона не пропонувала

Тут я б не перетворювала одне речення в сенсаційний заголовок «США, Ізраїль та Україна створюють новий альянс».

Лумер цього не сказала.

Вона написала про потенціал такого союзу.

Немає підтверджень, що адміністрація Дональда Трампа, уряд Ізраїлю або керівництво України зараз обговорюють формальний тристоронній військовий альянс.

Але є інша причина уважно поставитися до її слів.

Ще 2 серпня The Washington Post описував Лумер після повернення з України вже як активного прихильника стратегічного союзу США та України. Сама вона пояснювала виданню нову позицію тим, що Росія є противником Америки і прагне до «багатополярності», яку вона трактує як кінець американського глобального домінування.

26 серпня до цієї конструкції Лумер додала Ізраїль.

І ось це вже зміна.

Для ізраїльського читача важливо розуміти: хто взагалі така Лора Лумер

Лумер — не американський міністр, сенатор або офіційний радник Білого дому.

Але було б помилкою зробити з цього висновок, що її публікації політично незначущі.

Вона належить до найбільш помітної та скандальної частини руху MAGA — Make America Great Again, політичного руху навколо Дональда Трампа. Лумер має аудиторію майже в два мільйони підписників в X і протягом останніх років неодноразово демонструвала прямий доступ до Трампа. Після її липневого інтерв’ю з Володимиром Зеленським Трамп публічно підтримав публікацію словами «Very good!!!».

Її вплив не означає, що вона говорить від імені президента США.

Це необхідно підкреслити окремо.

Але в американській політиці 2026 року Лумер цікава саме як людина, яка здатна заносити ідеї з середовища соціальних мереж безпосередньо в коло Трампа.

Для Ізраїлю тут є ще одна важлива деталь: Лумер — єврейка, послідовно позиціонує себе як прихильниця Ізраїлю і займає особливо жорстку позицію щодо Ірану.

Саме через Ізраїль, схоже, багато в чому і змінилося її ставлення до Росії.

Ще недавно Лумер говорила про Україну майже мовою російської пропаганди

Контраст майже важко повірити.

Лумер роками виступала проти американської допомоги Україні, повторювала тези про нібито масовий «нацизм» і різко критикувала Володимира Зеленського.

Президент України для ізраїльського читача тут не вимагає довгого представлення, але важливий політичний контекст: після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року Зеленський очолює країну, що знаходиться в стані великої війни з Росією.

У липні 2026 року Лумер сама приїхала в Україну.

НАновини вже докладно розповідали про цей розворот: вона приїхала перевіряти власними очима російські твердження, пережила повітряні тривоги, побачила наслідки ударів і зустрілася з українськими політичними та релігійними діячами. «Я не пропагандистка»: як Лумер приїхала перевіряти російські міфи

23 липня відбулося її інтерв’ю з Зеленським.

Пізніше Associated Press розмовляло з Лумер у Києві буквально в бомбосховищі під час балістичної загрози. Там вона визнала, що повірила російській пропаганді і помилялася щодо України.

Після поїздки її аргумент змінився принципово.

Не «Україні потрібно допомагати, тому що українців шкода».

А: підтримка України відповідає інтересам самих США.

Це зовсім інша мова — і саме вона здатна працювати всередині MAGA.

Росія, Іран і момент, коли дві війни з’єдналися для Лумер в одну

Я вважаю цю частину ключовою для розуміння нової позиції Лумер.

Після поїздки вона почала розглядати війну Росії проти України і конфлікт США та Ізраїлю з Іраном не як дві окремі історії.

Її логіка тепер виглядає приблизно так:

Росія веде війну проти України.

Іран роками надавав Росії технології та безпілотники Shahed, які Москва використовувала проти українських міст.

Росія, в свою чергу, взаємодіє з Іраном політично, військово і технологічно.

США є головним стратегічним союзником Ізраїлю.

Україна накопичила, можливо, найбільший у світі сучасний бойовий досвід проти масового застосування російських та іранських безпілотників.

Звідси у Лумер виникає висновок: інтереси Вашингтона, Єрусалима і Києва починають перетинатися в одній точці.

The Washington Post ще на початку серпня наводив її формулювання: Росія хоче «багатополярності», тобто світу, де американське лідерство буде ослаблене.

Тому використовуване Лумер слово multipolarity не слід розуміти як нейтральний термін з університетського підручника міжнародних відносин.

У її політичному словнику це швидше позначення системи, де Росія, Китай і Іран отримують більше можливостей протистояти США.

Саме проти такої конструкції вона тепер поміщає США, Ізраїль і Україну на одну сторону.

Україна показала Лумер зброю, яка вже безпосередньо стосується Ізраїлю

Під час української поїздки політична теорія дуже швидко стала для Лумер фізичним об’єктом.

31 липня вона відвідала українське підприємство SkyFall і показала своїм підписникам P1-SUN — український безпілотник-перехоплювач, призначений для знищення Shahed.

НАновини писали, що Лумер навіть залишила на одному з апаратів звернення до Ірану. Лора Лумер і український P1-SUN: «Цей — для тебе, Іран»

На перший погляд — яскравий епізод для соціальних мереж.

Але за ним стоїть реальна військова проблема Ізраїлю.

Україна понад чотири роки змушена шукати дешеві способи знищувати дешеві російські та іранські безпілотники, тому що збивати кожен дрон дорогою зенітною ракетою економічно неможливо.

Ізраїль після багаторічної боротьби з іранськими безпілотними системами та апаратами, які використовуються пов’язаними з Тегераном угрупованнями, стикається з дуже схожою економікою війни.

Різниця в тому, що Україна пройшла через застосування FPV-дронів і безпілотників у масштабах, яких ізраїльська армія раніше не знала.

The Washington Post у липні окремо розповідав, що Україна вже намагається експортувати союзникам цей набутий «кров’ю досвід»: обладнання, технології перехоплення, консультації та спільне виробництво.

І тут в історії несподівано з’являється розмова Нетаньягу і Зеленського

28 липня Біньямін Нетаньягу і Володимир Зеленський перебували у Вашингтоні.

Вони приїхали туди в тому числі на похорони американського сенатора Ліндсі Грема і коротко поговорили особисто.

Для розуміння українського контексту: Грем був одним з найбільш послідовних прихильників допомоги Україні серед республіканців і одночасно багато років був одним з найбільш послідовних союзників Ізраїлю в американському Сенаті.

НАновини окремо розбирали відеозапис розмови Нетаньягу і Зеленського: зовні бесіда виглядала серйозною, однак доказів конфлікту між ними немає. Що відомо про розмову Нетаньягу і Зеленського у Вашингтоні

Пізніше New York Post, посилаючись на ізраїльського чиновника, повідомив куди більш цікаву деталь.

Однією з тем були FPV-дрони.

Нетаньягу цікавив український досвід протидії новому поколінню безпілотників, у тому числі апаратам з управлінням по оптоволоконному кабелю. Вони особливо небезпечні тим, що звичайне радіоелектронне придушення зв’язку проти них не працює так, як проти радіокерованого апарата.

Ось чому липнева фотографія двох лідерів сьогодні виглядає цікавіше, ніж місяць тому.

Україна дійсно має те, що може знадобитися Ізраїлю.

Через місяць Нетаньягу сам написав про «спільну загрозу» Ізраїлю та України

Є ще одна дата: 24 серпня 2026 року.

До 35-річчя незалежності України Нетаньягу направив Зеленському лист.

Публічним воно стало тільки 26 серпня, коли його опублікував сам Зеленський.

НАновини вже окремо досліджували це лист і його незвичайну історію. Лист Нетаньягу Зеленському і спільна загроза з боку Ірану

Для нинішнього сюжету найважливіше речення в листі Нетаньягу:

Ізраїль і Україна стикаються зі спільною загрозою з боку Ірану.

Це вже не слова американської блогерки.

Це формулювання чинного прем’єр-міністра Ізраїлю.

Нетаньягу також власноручно дописав у кінці листа, що йому було приємно зустрітися з Зеленським, хоч і ненадовго, у Вашингтоні. Публічна версія листа з’явилася через два дні після дати документа.

А незабаром після публікації Зеленського Лумер пише про США, Ізраїль і Україну.

Співпадіння за часом ще не доводить координацію.

Але контекст занадто очевидний, щоб його ігнорувати.

Це вже не тільки слова: США і Україна обговорюють спільне виробництво безпілотників

Є і практичний американський елемент.

24 липня Reuters повідомив про просування переговорів між США і Україною про спільне виробництво українських безпілотників.

Йдеться в тому числі про створення виробництва на території США з використанням українських технологій. Американський чиновник підтвердив Reuters факт переговорів.

Це важлива зміна в самій моделі американської допомоги Україні.

Класична схема виглядала так:

США виробляють — Україна отримує.

Нова схема потенційно виглядає інакше:

Україна приносить накопичену у великій війні технологію і бойовий досвід — США отримують їх для власної оборонної промисловості.

Для руху America First такий аргумент принципово зручніший.

Американському виборцю вже не пропонують просто «дати ще грошей далекій країні».

Йому кажуть: Україна може дати Америці технологію, виробництво, дешеві способи перехоплення дронів і досвід сучасної війни.

А Ізраїль стикається з тією ж іранською технологічною загрозою.

Ось тут трикутник Лумер перестає виглядати виключно політичним лозунгом.

Ізраїль і Україна дійсно зближуються — але до союзу ще дуже далеко

29 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та голова МЗС Ізраїлю Гідеон Саар провели телефонну розмову.

Сибіга — голова української дипломатії, тобто функціонально його посада відповідає ізраїльському міністру закордонних справ.

Саар після розмови повідомив, що сторони обговорювали виклики для обох країн, включаючи загрозу з боку Ірану, і заявив про бажання поглиблювати співпрацю з Україною. Українське МЗС офіційно зафіксувало саму розмову.

Ізраїльські аналітики теж почали ставити питання, яке ще рік тому звучало набагато рідше.

The Times of Israel 30 липня прямо писав, що Ізраїль та Україна фактично воюють проти різних частин зв’язки Росія–Іран і мають очевидні сфери для співпраці, насамперед у галузі захисту від безпілотників. Одночасно видання підкреслювало, що ізраїльське керівництво продовжує діяти щодо Києва обережно.

The Jerusalem Post приблизно тоді ж розглядав зближення Ізраїлю та України як наслідок того, що війни проти Ірану та Росії все більше перетинаються технологічно.

Тобто Лумер не вигадала саму проблему.

Вона дала їй політичний лозунг.

Є й незручне протиріччя: союзники одночасно конкурують за американську зброю.

Якщо зупинитися на красивій конструкції «США — Ізраїль — Україна проти Росії — Ірану — Китаю», вийде занадто зручна стаття.

Реальність складніша.

Ізраїль та Україна можуть одночасно бути потенційними партнерами — і конкурентами за одні й ті ж обмежені американські ресурси.

The Washington Post наприкінці липня звертав увагу на дефіцит американських засобів протиповітряної оборони: війна з Іраном збільшила витрати дорогих перехоплювачів, у яких потребує і Україна.

Є й історична проблема довіри.

Ізраїль у попередні роки вкрай обережно ставився до передачі Україні деяких військових технологій, побоюючись реакції Росії та потрапляння чутливих технологій до Ірану.

Тому шлях від слів про «спільну загрозу» до спільного оборонного проекту зовсім не автоматичний.

У кожної країни залишаються власні інтереси.

Навіть сама Лумер розуміє союз з Ізраїлем зовсім не як нескінченну американську допомогу.

Є ще одна деталь, яка добре показує її політичну логіку.

Лумер при всій своїй демонстративній підтримці Ізраїлю виступає за припинення американської військової допомоги єврейській державі в її нинішньому вигляді.

У травні вона писала, що Ізраїль повинен позбутися фінансової залежності від США і стати більш самостійним, одночасно зберігаючи стратегічний союз з Вашингтоном.

На перший погляд звучить суперечливо.

Але всередині її концепції протиріччя немає.

Лумер пропонує не систему «Америка утримує союзників», а модель, у якій кілька сильних держав підсилюють США технологіями та власними можливостями.

У цьому сенсі Україна після чотирьох років війни стає для неї привабливішою саме тому, що може запропонувати Вашингтону практичний продукт.

Ізраїль вже десятиліттями має з США саме такі технологічні та оборонні зв’язки.

Що на сьогодні підтверджено, а що поки існує тільки як ідея.

Підтверджено:

Лумер 26 серпня публічно написала про потенціал альянсу США, Ізраїлю та України.

Після липневої поїздки вона різко змінила попереднє ставлення до України і стала говорити про Росію як про противника американських інтересів.

Вона пов’язує російську війну проти України з Іраном і протистоянням США на Близькому Сході.

США та Україна ведуть переговори про спільне виробництво безпілотників.

Нетаньяху та Зеленський 28 липня особисто говорили у Вашингтоні; згідно з інформацією ізраїльського джерела New York Post, серед тем були FPV-дрони.

Гідеон Саар та Андрій Сибіга обговорювали іранську загрозу та поглиблення співпраці.

Нетаньяху у листі Зеленському назвав Іран спільною загрозою для Ізраїлю та України.

Не підтверджено:

що США, Ізраїль та Україна ведуть переговори про створення формального тристороннього альянсу;

що існує проект договору;

що Трамп доручав Лумер просувати подібну концепцію;

що пропозиція погоджена з Нетаньяху або Зеленським;

що три держави домовилися про єдину стратегію проти Росії, Ірану або Китаю.

Ця межа для мене принципова.

Чому я все-таки вважаю публікацію Лумер політично цікавою.

Від одного запису в X міжнародні союзи не виникають.

Але політичні ідеї іноді починаються саме так — не з договору, а зі зміни мови, якою впливова група починає описувати власні інтереси.

Ще кілька місяців тому в частині MAGA підтримку України представляли майже виключно як протилежність America First.

Тепер одна з найпомітніших фігур цього ж руху стверджує протилежне: Росія — противник американського лідерства, Україна володіє корисними Америці військовими технологіями, Ізраїль бореться проти союзного Москві Ірану, а отже інтереси трьох країн можна об’єднати.

І це відбувається після дуже конкретної послідовності подій.

Лумер приїжджає в Україну.

Зустрічається з Зеленським.

Публічно визнає помилковість своїх попередніх поглядів.

Дізнається про власні українсько-єврейські сімейні корені — НАновости окремо розповідали про знайдені у Вінниці та Києві документи її сім’ї. Як Лора Лумер дізналася про свої українські єврейські корені

Дивиться українські технології перехоплення іранських Shahed.

Повертається в США прихильницею стратегічного союзу з Україною.

Нетаньяху та Зеленський говорять про дрони.

Міністри закордонних справ Ізраїлю та України говорять про Іран.

Нетаньяху офіційно називає Іран спільною загрозою.

І тільки тоді з’являється формула:

США — Ізраїль — Україна.

Я не бачу підстав оголошувати появу нового військового блоку.

Але бачу підстави говорити про інше.

В американському консервативному середовищі почала формуватися політична концепція, в якій Україна перестає бути виключно отримувачем американської допомоги і стає технологічним союзником; Ізраїль перестає бути окремою близькосхідною історією; а війни проти Росії та Ірану починають розглядатися як частини одного великого протистояння.

Для НАновости — Новини Ізраїлю тут особливо важливо не переплутати політичну тенденцію з уже прийнятим державним рішенням.

Союзу поки немає.

Але ще місяць тому практично не було навіть публічної формули, яка пов’язувала б три країни саме таким чином.

Сьогодні вона вже озвучена людиною, яка розмовляє з президентом США напряму.

І тому наступне питання для мене тепер не «створено альянс?».

Ні.

Наступне питання набагато цікавіше:

хто після Лори Лумер повторить цю формулу вже не в X, а в Білому домі, Кнесеті, Конгресі або українському уряді?

І якщо це станеться, тоді публікація від 26 серпня може виявитися не просто черговим гучним постом Лумер, а одним з ранніх ознак куди більш серйозної зміни відносин між трьома країнами.

НАновости — Новини Ізраїлю продовжать стежити саме за цим: чи з’явиться за політичною формулою конкретний зміст — спільні безпілотні технології, ППО, обмін бойовим досвідом, виробництво озброєнь або офіційна тристороння координація.

Джерела та перевірка

Первинний новинний привід — публічний запис Лори Лумер від 26 серпня 2026 року про потенційний альянс США, України та Ізраїлю. Її формулювання підтверджується відкритою публікацією в X.

Зміна позиції Лумер та її заяви після поїздки в Україну підтверджуються Associated Press та The Washington Post.

Переговори США та України про спільне виробництво безпілотників підтверджені Reuters.

Розмова Нетаньяху та Зеленського про FPV-дрони наводиться New York Post з посиланням на ізраїльського чиновника; офіційної стенограми розмови немає.

Телефонна розмова Гідеона Саара та Андрія Сибіги зафіксована українським МЗС; Саар публічно повідомив про обговорення загрози Ірану.

Лист Нетаньяху Зеленському від 24 серпня та формулювання про спільну іранську загрозу стали публічними після публікації Зеленського 26 серпня.