- 21 Листопада, 2025
- 11:22 am
- Близький Схід
Вашингтон — Цієї осені політичний ландшафт у столиці США знову здригнувся, коли Дональд Трамп публічно підтримав спадкоємного принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана — все в контексті вбивства журналіста Джамаля Хашоггі. Заява президента прозвучала голосно, чітко і всупереч висновкам американської розвідки, що негайно викликало хвилю звинувачень на адресу адміністрації в прихильності до жорстких режимів.
Підтримка, висловлена з Овального кабінету, стала ще одним нагадуванням: епоха Трампа — це зміщення акцентів від традиційної правозахисної повістки до політики персональних симпатій, угод і прагматичних альянсів.
Зміщення політичних пріоритетів
Колишній радник адміністрації Обами Бретт Бруен зазначає, що подібна риторика підриває фундамент міжнародних відносин і служить сигналом автократам усього світу: діяти можна сміливіше, наслідки будуть мінімальними. Зустріч Трампа з принцом у Вашингтоні лише зміцнила їхнє політичне зближення — обговорювалися оборона, економіка та інвестиції, ніби минулі звинувачення у вбивстві Хашоггі розчинилися в повітрі.
Тим часом адміністрація воліє обходити стороною проблеми з правами людини з боку союзників — будь то Ердоган чи Орбан. Їхня політика викликає критику на міжнародній арені, але у Вашингтоні це ніби перестало бути приводом для занепокоєння.
Вибіркове правозахисне бачення
Примітно, що Трамп проявляє куди більшу жорсткість до країн, які не поділяють його ідеологію. Бразилія, Південна Африка, Венесуела — список зростає. І чим далі, тим чіткіше видно: правозахисна повістка використовується вибірково, як інструмент тиску, а не універсальний принцип.
Офіційна відповідь Білого дому звучить звично: все через призму гасла America First. Прес-секретар Анна Келлі запевняє, що Трамп дбає про права людини «більше за всіх». Але аналітики бачать інше — скорочення уваги до порушень у країнах-партнерах і паралельне посилення тиску на тих, хто знаходиться політично по інший бік барикад.
Переосмислення структури Держдепу
Під керівництвом Марко Рубіо Державний департамент перебудував роботу бюро демократії та прав людини. Новий акцент зроблено на «західних цінностях», що критики сприймають як крок назад: звітність стала менш деталізованою, а теми гендерного насильства та переслідування ЛГБТ-спільноти поступово відходять на периферію.
Тим не менш, вибіркові втручання тривають — Вашингтон засуджує порушення прав в окремих європейських країнах, а також відкрито критикує переслідування Жаїра Болсонару в Бразилії.
Взаємні реверанси лідерів
Підтримка Трампа Мохаммеду бін Салману стала частиною більшої картини — президент демонструє явну симпатію до сильних лідерів, які віддають перевагу жорсткому стилю управління. Ердоган, Орбан, Путін — фігури, що викликають у Трампа захоплення, тоді як демократичні інститути стають для нього швидше умовністю.
За словами експертів Human Rights Watch, вплив США як морального орієнтира в питаннях прав людини стрімко знижується. Це сприймається як поворотний момент у зовнішній політиці країни.
І на тлі всіх цих змін у міжнародних відносинах особливо помітно, як по-іншому починає звучати обговорення глобальної безпеки, союзів і моральних орієнтирів. Саме в цій новій реальності так гостро читаються висновки аналітиків, які все частіше порівнюють підхід адміністрації до сильних лідерів з спробою переписати міжнародні правила під власний політичний стиль — і це вже стає темою, про яку пишуть і коментують у НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, розглядаючи міжнародну політику через призму глобальних викликів і загострення боротьби за цінності.
