- 21 Грудня, 2025
- 7:43 pm
- Україна
Це перший випадок у світовій практиці, коли вулиця в місті за межами Ізраїлю отримала ім’я загиблого солдата ЦАХАЛу.
Вулиця в Харкові названа іменем сержанта Армії Оборони Ізраїлю Олексія (Ашера) Нейкова, який врятував від загибелі десятки дітей під час нападу терористів на шкільний автобус. Про це повідомив ізраїльський журналіст Шимон Бріман у його статті на сайті “Українсько-Єврейська Зустріч”.
У вересні 1996 року 17-річний Олексій самостійно репатріювався в Ізраїль з Харкова. Готувався до навчання в Техніоні — мріяв про відділення космонавтики та аеродинаміки. Але вирішив спочатку пройти службу в ЦАХАЛі — Армії Оборони Ізраїлю.
29 жовтня 1998 року терористи направили машину, начинену вибухівкою, на два шкільні автобуси, які перевозили єврейських дітей біля поселення Кфар-Даром.
Ізраїльські солдати, які охороняли автобуси, встигли розвернути свій джип поперек дороги — і прийняли удар на себе. Діти не постраждали, двоє солдатів були поранені. Один загинув. Це був сержант Олексій (Ашер) Нейков.
Сержант Армії Оборони Ізраїлю Олексій (Ашер) Нейков — герой, пише Шимон Бріман, який врятував десятки дітей від загибелі під час нападу арабських терористів на шкільний автобус, отримав найвищу посмертну нагороду в своєму рідному місті: вулиця в Харкові — другому за величиною мегаполісі України, названа його ім’ям. Це перший випадок у світовій практиці, коли вулиця в місті за межами Ізраїлю отримала ім’я загиблого солдата ЦАХАЛу.
Харків знаходиться всього в 30 кілометрах від кордону з Росією і щодня піддається ракетним обстрілам з боку агресорської країни. Місто, в якому до російського повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року проживало півтора мільйона людей, третій рік захищає себе не тільки на фронті, але й у сфері культури та ідеології.
Топонімічна комісія муніципальної ради Харкова нещодавно прийняла рішення про перейменування 367 назв вулиць, провулків і площ, пов’язаних з Росією та СРСР. Мер Харкова Ігор Терехов підписав це рішення, воно набрало чинності з 1 травня 2024 року.
Серед нових назв вулиць — імена 35 загиблих захисників України, які народилися в Харкові або захищали місто; з них 13 осіб було удостоєно найвищого звання Героя України.
На вулицях Харкова, окрім загиблих українських солдатів і офіцерів, тепер вічно прославлено ім’я одного з харків’ян – Олексія Нейкова, сержанта ЦАХАЛу, загиблого в захисті ізраїльських дітей у 1998 році.
На тлі антисемітських виступів і антиизраїльських заворушень в університетських кампусах США і містах Західної Європи, такий явно проізраїльський крок муніципальної ради і мера українського Харкова заслуговує на особливу повагу.
У рамках виконання Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики та деколонізації топонімії” з початку агресії Росії проти України в Харкові було перейменовано 510 назв вулиць та інших топонімічних об’єктів.
Історія посміялася над путіним: президент Росії напав на Україну, використовуючи маячні ідеї “захисту і поширення Руського Світу”, але насправді путін привів до колосального скорочення зони впливу російської культури і російської мови.
У Харкові, який раніше вважався найбільш російськомовним містом України, за 2022-2024 роки були стерті з карти майже всі назви, пов’язані з Росією і СРСР, з російською і радянською культурою. Все більше жителів Харкова демонстративно переходять на українську мову, не бажаючи говорити мовою окупантів.
“Автор цих рядків, пише Шимон Бріман, протягом майже двох років стежив за цими перейменуваннями. Як історик і автор статті “Харків” в Єврейській Енциклопедії, влітку 2022 року я підготував на прохання єврейської громади список з 25 видатних євреїв в історії Харкова. Цей список був переданий в муніципальну раду як варіанти для перейменування вулиць. Одним з головних імен в цьому списку був Олексій Нейков.
За ім’я Нейкова виступили депутат муніципальної ради Ірина Гончарова-Багалей і головний рабин Харкова Мойше Москович. Листи на підтримку цієї ініціативи написали посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський, громадські організації “Ізраїльські Друзі України” і “Orthodox Union Israel”.
Сьогодні я можу з гордістю сказати, що три особи з цього списку видатних євреїв стали вулицями Харкова, де пройшло моє дитинство і юність”.
Окрім імені Олексія Нейкова, в списку перейменувань були також затверджені імена архітекторів Віктора Єстровича і Олександра Гінзбурга, чиї шедеври і зараз прикрашають Харків, піддаючись небезпеці ударів російських ракет і іранських “шахідів”.
Віктор Єстрович був розстріляний нацистами в грудні 1941 року в Дробицькому Яру. Путінські окупанти продовжили трагедію Голокосту на цьому місці в березні 2022 року, обстрілюючи ракетами і снарядами меморіальний комплекс в Дробицькому Яру, де в двох масових могилах лежать майже 15 000 євреїв Харкова, убитих гітлерівськими окупантами.
Видатний містобудівник Олександр Гінзбург очолював єврейську громаду міста після звільнення Харкова від нацистів в 1944-1945 роках, перебуваючи під тиском сталінських каральних органів.
Іронія сьогоднішнього дня, пише Шимон Бріман, полягає в тому, що деякі єврейські або квазієврейські назви були видалені навесні 2024 року з карти Харкова під час ліквідації спадщини Росії. Так, було перейменовано чотири (!) Біробіджанських проїзди, названі на честь “Єврейської автономної області” Російської Федерації.
Також була перейменована вулиця Ісаака Дунаєвського – радянського композитора-єврея 1920-1950-х років. Харків не пробачив Дунаєвському, який навчався і починав кар’єру в цьому місті, таких прокомуністичних пісень як “Моя Москва”, “Широка країна моя рідна”, “Ех, добре в країні радянській жити”, “Пісня про Сталіна”, “Пісня про Каховку”. Особливо у воєнний час, коли ця Москва намагається варварськими методами розширити свої володіння за рахунок сусідньої країни, а Каховку захопили російські окупанти, які підірвали Каховське водосховище на півдні України.
Але, пише Шимон Бріман, повернемося до долі харківського єврейського юнака Олексія Нейкова, яка поєднала в собі Україну і Ізраїль.
Він кілька років навчався в єврейській школі №170 під керівництвом Григорія Шойхета, потім закінчував старші класи релігійно-сіоністського ліцею “Шаалвім”, який в ті роки мав найвищий у світі відсоток репатріації випускників в Ізраїль.
Тепер, після перейменування колишньої вулиці Гастелло, єврейська середня школа №170, в якій є кімната пам’яті Олексія Нейкова, буде розташовуватися на вулиці, названій на честь свого учня Нейкова.
У вересні 1996 року 17-річний Олексій приїхав в Ізраїль без батьків. Готувався до навчання в Техніоні – мріяв про напрямок космонавтики і аеродинаміки. Але вирішив спочатку пройти службу в ЦАХАЛі – Армії Оборони Ізраїлю.
У трагічний день 29 жовтня (9-го Хешвана) 1998 року о 07.30 ранку арабські терористи направили машину, наповнену вибухівкою, на два шкільні автобуси, які перевозили 48 єврейських дітей біля поселення Кфар-Даром в Гуш-Катіфі.
Ізраїльські солдати, які охороняли автобуси, встигли розвернути свій джип поперек дороги – і прийняли удар на себе. Діти не постраждали, двох солдатів було поранено. Один загинув. Це був сержант Олексій (Ашер) Нейков – навіки 19-річний новий репатріант з Харкова.
Ввечері напередодні Ашер подзвонив додому.
“Завтра у мене перше бойове завдання: супроводжувати автобус з дітьми. Поїду в першому джипі”. “Чому обов’язково в першому?” – занепокоїлася мати. “Тому що в першому. Я так вирішив”.
Завдяки його подвигу, у врятованих ним дітей, які виросли за 25 років, народилося понад 120 власних дітей – юних ізраїльтян. Значить, Ашер Нейков зберіг життя і їм теж. Деякі з них назвали своїх дітей на його честь іменами Ашер і Ашрат. Вони досі підтримують зв’язок з батьками солдата – Кларою і Семеном Нейковими, які живуть в Хайфі.
На згадку про Нейкова був написаний сувій Тори для синагоги в єврейському поселенні Кфар-Даром, яке в 2005 році було зруйноване за наказом прем’єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона під час так званого “розділення сектора Газа”. Зруйновані тоді єврейські поселення пізніше стали основами базування терористів ХАМАСу, проти яких Ізраїлю доводиться вести зараз важку війну.
Врятовані ним і вирослі діти в 2014 році створили зворушливий відеокліп “Діти Дев’ятого Хешвана” на пам’ять про сержанта Нейкова.
У 2022 році батькам Нейкова подарували портрет Олексія, змонтований з сотень фотографій врятованих дітей, їхніх сімей і народжених у них дітей.
“Присвоєння вулиці імені нашого учня Ашера Нейкова – це величезне досягнення! Мені спочатку не вірилося, що в умовах війни в Харкові пам’ятають про народженого в місті людину, яка стала справжнім героєм Ізраїлю. Тому я сприймаю це рішення муніципальної ради і мера Ігоря Терехова як історичну подію і як важливий етап в контексті відносин Україна-Ізраїль”,
– заявив мені, пише Шимон Бріман, ізраїльський рабин і адвокат Шломо Асраф, який був засновником і духовним лідером Центру “Ортодокс Юніон” в Харкові і релігійно-сіоністського ліцею “Шаалвім” в 1993-2009 роках.
Харків’янка Ірина Шерстобитова, вчителька англійської мови Ашера Нейкова в ліцеї “Шаалвім”, зазначила:
“Ми кожен рік розповідаємо нашим учням про його подвиг. У ліцеї є дошка пам’яті про вражаючий вчинок Ашера. Світлий і правильний хлопець, ввічливий і ерудований, він володів французькою, англійською, російською, українською та івритом, сміливий і фізично підготовлений, з неймовірно привабливою усмішкою. Ми повинні вірити в світле майбутнє, яке нам дарують такі відважні хлопці, як він”.
Клара Нейков, мати Олексія, прийняла новину з Харкова з величезною вдячністю.
“У мене просто немає слів. Велике спасибі всім, хто підтримував цю ініціативу. Ми з чоловіком будемо раді відвідати Харків і відкрити меморіальну дошку на вулиці, яка названа на честь нашого сина. Якби тільки ситуація навколо міста покращувалася, і якби закінчилася війна”, – сказала мені, пише Шимон Бріман, Клара Нейков в телефонній розмові.
В ізраїльській організації “Яд ле-Банім”, яка координує роботу з увічнення пам’яті про загиблих солдатів ЦАХАЛу, на мій запит, пише Шимон Бріман, відповіли, що їм не відомі інші випадки присвоєння імені загиблого ізраїльського солдата вулиць в містах за межами Ізраїлю, і що, ймовірно, рішення влади Харкова є першим у світі прикладом такого роду.
Харківська вулиця на честь Олексія Нейкова стане ще одним мостом дружби і міжлюдських зв’язків, який з’єднує Україну і Ізраїль – дві країни, які борються за свободу, незалежність і фізичне виживання своїх громадян.
Цей міст працює в обидва боки. У ті ж самі дні, коли муніципальна влада Харкова приймала рішення про перейменування вулиць, Харківський Національний Університет імені Василя Каразіна обирав першого лауреата Премії Марка Азбеля в галузі теоретичної фізики.
Ми про це писали – “Премія ізраїльського вченого і дисидента Марка Азбеля допоможе його рідному університету в Харкові, Україна”.
Ця премія була заснована навесні 2024 року на пам’ять про видатного фізика – професора Тель-Авівського Університету Марка Азбеля, який починав наукову кар’єру в Харківському Університеті.
Ірина Колодна з ізраїльського міста Рамат ха-Шарон, вдова вченого, виділила 25 000 доларів на п’ять років для підтримки молодих дослідників в Харківському Національному Університеті. Першим лауреатом Премії Азбеля став 39-річний доктор Захар Майзеліс, професор кафедри теоретичної фізики; його нагородження відбудеться 16 травня 2024 року на честь Дня незалежності Ізраїлю.
У всьому цьому я, пише Шимон Бріман, бачу величезну символічність – і своєчасність. Саме зараз, коли Україна і Ізраїль відбивають атаки всесвітньої осі зла.
Саме з Харкова приїхав ансамбль БІЛУ (1882) – єврейські студенти Університету, які першими в світі почали відроджувати Землю Ізраїлю своєю працею. Саме Харківська конференція сіоністів (1903) в ультимативній формі вимагала створення Єврейської держави тільки на древній Землі Ізраїлю, відкинувши “план Уганди”.
Саме харківський індустріальний гігант “Турбоатом” відмовився в 1997 році – на прохання прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу і міністра промисловості і торгівлі Натана Щаранського, – від поставок турбін для ядерного реактора в Ірані, що на багато років уповільнило іранську ядерну програму.
Саме в Харкові в 2024 році вперше в світі вулицю було названо на честь солдата Армії Оборони Ізраїлю.
І саме до Харківського Національного Університету приходить з Ізраїлю нагорода імені ізраїльського вченого-фізика – учня академіків Ландау і Лівшиця.
