- 25 Вересня, 2024
- 5:20 pm
- Україна
24 вересня 2024 року у Хмельницькому (Україна) обласному науково-методичному центрі культури та мистецтва, під звуки шофара, відкрилася виставка Дмитра Полюховича під назвою «Сатанов: втрачений світ стародавнього єврейського цвинтаря» (або «Кам'яне мереживо стародавніх маців»). Експозиція присвячена традиційному мистецтву євреїв України та створена на основі різьблення по каменю на надгробках-мацевах, що датуються періодом із середини XVII до початку XIX століття.
Вперше виставку представили у найбільшому єврейському музеї України «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» (Дніпро). Після цього вона побувала у Києві та Одесі. У січні наступного року її покажуть у Вінниці. Організація виставки стала можливою завдяки Об'єднаній єврейській громаді України (ОЕОУ), яка профінансувала виготовлення дорогих планшетів та надала допомогу в організації.
Полюхович є членом команди ГО «Україна Інкогніту».
На особливу увагу заслуговує думка мистецтвознавця, професора, голови Академічної ради Української асоціації юдаїки Євгена Котляра (Харків), який оцінив роботи Полюховича:
«Прекрасні та оригінальні роботи Дмитра Полюховича як своєрідні естампажы зберігають і повертають нам щедре багатство ренесансних та барокових форм цих шедеврів єврейського традиційного мистецтва. Автор дбайливо зберігає їхнє тепло, фактуру, гру світлотіні».
Він також порівняв візерунки мацев із піщаним печивом, яке євреї традиційно пекли на Пурим:
«Око повільно ковзає за цими крихкими охристими візерунками, що викликають асоціації з ніжним пісочним печивом на свято Пурим, яке євреї випікали в колишніх містечках – штетлах».
Виставка представляє не лише мистецькі твори, а й розкриває культуру, світогляд та звичаї євреїв України. Кожне зображення на надгробку має прихований зміст, який автор виставки досліджував протягом двох десятиліть.
Проект «Могили предків» реалізується у партнерстві з ГО «Україна Інкогніту» та під патронатом міського голови Городка Неонили Андрійчук. Його мета – дослідити старі некрополі, включаючи єврейські цвинтарі.
На церемонії відкриття виставки пролунали теплі слова операційного директора ОЄОУ Віталія Камозіна:
«Для Об'єднаної єврейської громади України велика честь підтримати виставку з авторським проектом Дмитра Полюховича, який знайшов унікальний спосіб показати красу різьблення маців. Мацеви східного Поділля мають найвищий рівень мистецтва серед інших регіонів України».
Також виступила Роза Тапанова, директор Національного історико-культурного заповідника “Бабин Яр”. Вона відзначила символічність дати:
«Символічно, що після подорожі Україною — Дніпро-Київ-Одеса, шедеври стародавніх майстрів Сатанова повертаються на свою батьківщину, на Поділлі, саме у дні, коли світ відзначає сумні роковини трагедії Бабиного Яру».
Директор благодійного фонду «Хесед Бешт» Ігор Ратушний наголосив на важливості пам'яті та збереженні культурної спадщини:
Де є пам'ять, там слова не потрібні! Виставки – унікальна культурна та історична подія для нашого міста та всієї України».
На закінчення відкриття Майя Оніщук, директор ХОНМЦКіМ та заслужена артистка України, зазначила, що:
«Головне для нас — показати високу культуру, звичаї та вірування народу, який упродовж століть жив і мешкає поряд з нами».
Виставка буде доступна до кінця місяця, після чого переміститься до приміщення благодійного фонду «Хесед Бешт».
Сатанівський єврейський цвинтар – це стародавній некрополь, розташований у невеликому містечку Сатанів на Поділлі, Україна. Воно вважається одним із найстаріших і найунікальніших єврейських цвинтарів у Східній Європі, із похованнями, датованими XVII–XIX століттями.
Цвинтар є культурно-історичною пам'яткою, оскільки на його території збереглися мацеви — традиційні єврейські надгробки, майстерно вирізані з каменю. Ці надгробки вражають складними барочними та ренесансними орнаментами, різьбленням та символічними зображеннями, які не лише вказують на імена та дати народження та смерті, а й передають глибокі релігійні та культурні смисли, пов'язані з життям покійних.
Кожен орнамент або символ на мацеві несе у собі зашифроване послання. Наприклад, зображення тварин можуть символізувати риси характеру померлого, а символи рослин та дерев часто вказують на вірування у безсмертя душі та надію на відродження.
Незважаючи на руйнування та занепад, цвинтар зберігає своє особливе місце в єврейській історії та культурі. Протягом багатьох років велися роботи з його відновлення та дослідження. Проект «Могили предків» спрямований на детальне вивчення цвинтаря та збереження його спадщини для майбутніх поколінь.
Сьогодні Сатанівський цвинтар є не лише місцем пам'яті, а й важливим об'єктом для вивчення єврейської історії та традиційного мистецтва України.
Сатанів — одне із найстаріших місць єврейського поселення на Західній Україні, із громадою, відомою з XVI ст. У період розквіту Сатанов був важливим єврейським культурним та релігійним центром. Тут розташовувалися синагога, заснована в 1532 році, і відомий цвинтар з могилами, датованими XVII століттям. Єврейська громада міста пережила трагедії, включаючи погроми, Голокост та репресії, але їхня спадщина зберігається в архітектурі та пам'ятниках. Сатанов символізує багатовікову присутність євреїв у регіоні, а виставка з його історії нагадує про важливість збереження цієї багатої культури.
Збереження та вивчення таких об'єктів, як Сатанівський єврейський цвинтар та культурні пам'ятки, пов'язані з єврейською історією в Україні, відіграє найважливішу роль як для єврейського, так і для українського народу з кількох причин.
1. Загальна історична спадщина
Історія євреїв на території України налічує сотні років. Це нерозривно пов'язано з розвитком самої України, оскільки євреї відігравали значну роль в економічному, культурному та духовному житті країни. Сатанівський цвинтар, як давня пам'ятка єврейської культури, відбиває загальне коріння двох народів. Воно символізує ті глибокі зв'язки, які формувалися століттями, коли єврейська громада та український народ жили пліч-о-пліч, переживаючи разом як періоди процвітання, так і трагедії.
2. Пам'ять та наступність
Цвинтарі, такі як Сатанівські та інші культурні пам'ятки є важливими місцями пам'яті. Вони нагадують про події, людей та громади, які пережили труднощі та зберігали свою культуру навіть у найтемніші часи. Для єврейського народу це важливий аспект наступності традицій, які зберігаються та передаються новим поколінням. Для України це важливе нагадування про різноманіття та історичне багатство її культури.
3. Протидія забуттю та вандалізму
Дослідження та відновлення таких об'єктів має ключове значення у боротьбі із забуттям та вандалізмом. У роки війни та за тоталітарних режимів багато пам'яток єврейської культури було зруйновано, і їх відновлення — це не лише відновлення історичної справедливості, а й символ солідарності з єврейською громадою. Відновлення таких об'єктів, як Сатанівський цвинтар, допомагає не лише єврейським, а й українським дослідникам та історикам зберегти пам'ять про минуле.
4. Освіта та культурний обмін
Для обох народів важливо зберігати та вивчати такі культурні спадщини, щоб передавати знання про спільну історію та уникнути забобонів. Збереження пам'ятників, таких як Сатанівський цвинтар, створює освітні можливості для молоді. Це сприяє взаєморозумінню та повазі між народами, особливо в контексті складної історії ХХ століття, яка включала трагічні події, такі як Голокост і депортації.
5. Зміцнення міжнародних зв'язків
Відновлення та збереження об'єктів єврейської культурної спадщини в Україні також має міжнародне значення. Це сприяє зміцненню зв'язків між єврейською діаспорою по всьому світу та Україною. Спільні проекти щодо збереження таких пам'яток можуть бути основою для подальшого культурного та гуманітарного співробітництва між державами та народами.
Таким чином, збереження таких пам'яток, як Сатанівський єврейський цвинтар, та проектів з вивчення єврейської спадщини в Україні — це не лише данина поваги до минулого, а й важливий крок у побудові майбутнього, заснованого на взаєморозумінні, співпраці та повазі до різноманітності культурних традицій.
