- 7 Лютого, 2026
- 1:01 pm
- Ізраїль
За даними «Української правди»(укр.) (автори: Ірина Баланчук, Михайло Ткач, публікація від 6 лютого 2026), у січні 2026 року адвокати, пов’язані з Андрієм Єрмаком і Тимуром Міндічем, перебували в Ізраїлі. Як підкреслює видання, йдеться про поїздку, в якій фігурує і чинний український дипломат.
Для ізраїльських читачів: що за історія і чому вона виглядає “скандально”
Хто фігурує в сюжеті
Андрій Єрмак — колишній голова Офісу президента України, одна з ключових фігур української політики останніх років.
Тимур Міндіч — український бізнесмен, якого в Україні пов’язують з великим антикорупційним справою. У публікації згадується, що він покинув Україну і перебуває в Ізраїлі; також у цьому контексті фігурують повідомлення про його ізраїльське громадянство і розшуковий/заочний статус в Україні.
Ігор Фомін — український адвокат, якого українські джерела пов’язують з юридичним супроводом Єрмака.
Євген Корнійчук — чинний посол України в Ізраїлі.
Борис Лемпер — ізраїльський адвокат, з яким, як стверджується, зустрічався Фомін; його пов’язують з юридичною лінією Міндіча. Окремо підкреслюється, що в публічному портфелі юриста згадувалися великі російські клієнти.
Що за історія — по суті
У публікації викладена така версія: навколо Тимура Міндіча, який, як стверджують автори, перебуває в Ізраїлі, нібито виникла ланцюжок контактів між юристами. У тексті йдеться, що український адвокат Ігор Фомін прилітав до країни і, за описом видання, обговорював тему Міндіча через ізраїльського адвоката Бориса Лемпера.
Окремо в матеріалі підкреслюється участь посла України в Ізраїлі Євгена Корнійчука: автори пишуть, що перед поїздкою він, за їхніми даними, зустрічався з Андрієм Єрмаком, потім летів до Тель-Авіва одним рейсом з Фоміним і, як далі стверджується в тексті, допомагав йому з логістикою на місці (переміщення, готель, поїздки).
У чому “скандальність” сюжету (як це подано в публікації)
1) Міндіч перебуває в Ізраїлі, а його ім’я прив’язане до антикорупційної справи.
Автори матеріалу вказують, що йдеться про бізнесмена з розслідувального контексту, і саме тому будь-які контакти навколо нього розглядаються ними як політично чутливі.
2) В Ізраїль прилітає адвокат, якого пов’язують з оточенням Єрмака.
У тексті акцентується, що участь адвоката, якого раніше називали адвокатом Єрмака, додає історії політичний рівень і виводить її за рамки “звичайної консультації”.
3) В епізодах фігурує чинний посол.
Публікація окремо вибудовує послідовність «зустріч посла з Єрмаком → спільний переліт з адвокатом → участь у переміщеннях/логістиці в Ізраїлі» і подає це як ключовий фактор резонансу.
4) Додатковий контекст — ізраїльський адвокат і його публічний “російський” портфель.
Автори наводять довідку про практику ізраїльського юриста і перераховують великих російських клієнтів/структури, вказуючи це як важливий фон для розуміння чутливості історії.
Що говориться в розслідуванні «Української правди»
Як пише Українська правда, «адвокат Ігор Фомін, якого раніше називали адвокатом Андрія Єрмака, літав до Ізраїлю, де зустрічався з адвокатом Тимура Міндіча».
У публікації окремо зазначається:
«Фомін летів до Тель-Авіва разом з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком».
Контакти перед поїздкою
За інформацією УП, 15 січня «Андрій Єрмак провів годинну зустріч з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком неподалік від Офісу президента».
Видання підкреслює, що ці дані отримані з власних джерел.
Переліт і прибуття в Ізраїль
Як стверджують джерела «Української правди» в правоохоронних органах,
«25 січня з аеропорту міста Кишинів вилетів рейс до Тель-Авіва, на борту якого перебували Євген Корнійчук і адвокат Ігор Фомін».
У матеріалі також зазначено:
«Посол Корнійчук на посольській машині відвіз Фоміна в готель у місті Герцлія, де також проживає Тимур Міндіч».
Переміщення в Герцлії
За даними УП,
«на наступний день вранці український посол знову приїхав у готель, в якому зупинився адвокат Фомін».
Видання підкреслює, що всі ці відомості засновані на інформації його джерел.
Можливий сенс переговорів — версія джерел УП
Джерела «Української правди» в політичних колах заявляють:
«Корнійчук привіз адвоката Єрмака на переговори з Міндічем».
Ті ж співрозмовники стверджують:
«Єрмак зацікавлений у тому, щоб Міндіч не дав на нього свідчення»,
і тому, за їхніми словами,
«переговори могли стосуватися надання захисту Міндічу в обмін на мовчання».
Видання окремо підкреслює, що це саме версія джерел.
Чи був контакт із самим Міндічем
Як пише УП,
«невідомо, чи зміг Фомін зустрітися з самим Міндічем».
При цьому джерела видання в оточенні бізнесмена стверджують:
«Міндіч дуже не хотів вдруге потрапити в об’єктив камер».
Зустріч з ізраїльським адвокатом
За інформацією «Української правди»,
«Фомін зустрічався з ізраїльським юристом Борисом Лемпером, який, за даними джерел УП, є адвокатом Міндіча».
Раніше, як нагадує видання,
«у грудні минулого року Міндіч в інтерв’ю УП не зміг сказати, хто його адвокат»,
пояснивши це тим, що
«адвокати забороняють йому говорити»,
а потім заявивши, що
«він ще шукає адвокатів».
Що говориться про Бориса Лемпера
У довідці УП зазначається:
«Борис Лемпер відомий тим, що представляє інтереси клієнтів у справах, пов’язаних з Росією та Україною».
Також, за даними видання,
«його офіс надає експертні юридичні висновки з питань українського законодавства для ізраїльських судів».
Як зазначено на сайті компанії, який цитує УП,
«фірма представляла інтереси ‘Першого каналу’, ‘Аерофлоту’, підприємств з управління власністю за кордоном при Управлінні справами президента РФ, а також Російської духовної місії в Єрусалимі».
Повернення з Ізраїлю
За даними «Української правди»,
«адвокат Єрмака пробув в Ізраїлі всього кілька днів»,
і
«назад в аеропорт його також відвезла службова машина з дипломатичними номерними знаками посольства України».
Коментарі учасників — дослівно
Видання повідомляє, що звернулося за коментарями до Ігоря Фоміна, Євгена Корнійчука і Тимура Міндіча.
Тимур Міндіч, за інформацією УП,
«на питання не відповів»,
але
«запросив видання на зустріч, щоб дати інтерв’ю, де прокоментує і ці питання».
Посол Євген Корнійчук заявив «Українській правді»:
«Я дружу з Фоміним років 25»,
підтвердивши, що
«вони дійсно летіли разом»,
але при цьому зазначив:
«я не допомагав зі зустріччю»,
і додав, що
«з ким він зустрічався, не знаю».
На питання про зустріч з Єрмаком 15 січня Корнійчук відповів:
«Не можу ні підтвердити, ні спростувати».
Також, за його словами,
«він знає Єрмака з 2000 року, оскільки той був його партнером по юридичній практиці»,
але підкреслив:
«ми не спілкувалися багато років до його призначення».
У середині публікації «Українська правда» підкреслює, що матеріал заснований на “даних журналістського розслідування і заявах джерел”. У цьому контексті переказ ключових тез розслідування наводиться в медійному огляді НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, без додавання власних оцінок.
Думка НАновини: що робити з історією про Корнійчука, Фоміна і Міндіча — і чому зараз рано “ставити крапку”
Ми бачимо, як один і той самий набір епізодів розігрівається до рівня “сенсації”, хоча поки в ньому занадто багато припущень і занадто мало перевіряних деталей. Так, події описуються як такі, що відбуваються в Ізраїлі — значить, відмахнутися формулою “це внутрішня справа України” не можна.
Але і перетворювати журналістський матеріал у “вирок” без процесуальних підстав теж не можна.
Каркас історії — це перелік зустрічей, перельотів, логістики і контактів через адвокатів. Скандальна частина починається там, де цьому ланцюжку приписують сенс: навіщо все робилося і до чого могло вести. Звідси з’являються версії про “переговори”, “домовленості”, “мовчання”. Але публікація не замінює слідство і суд: поки немає офіційних підозр, документів і процесуального статусу, гучні висновки залишаються медійною версією.
Окремо важливо: сам факт поїздки Фоміна не доводить, що мета — саме Міндіч. Так само і зустріч Корнійчука з Єрмаком у Києві сама по собі не є порушенням: дипломати регулярно спілкуються з політиками, у цьому немає “заборони”. Питання виникає через оптику посади і зв’язку епізодів: коли в одній історії поруч з’являються “зустріч у Києві → спільний рейс → участь у логістиці в Ізраїлі”, у публіки неминуче виникає сумнів — посол діяв як приватна особа чи як посадова, і чому фігурує службовий ресурс.
Найбільш уразлива точка для ізраїльської аудиторії — тема ізраїльського адвоката з “російським VIP-фоном” у публічному портфелі.
Її легко перетворюють у маніпуляцію за принципом “раз російські клієнти — значить Кремль”. Це некоректно: наявність клієнтів з РФ саме по собі не доводить незаконних дій, але інформаційно робить сюжет токсичнішим.
Практичний ризик — удар може прийти не тільки по послу, але і по тим, хто працює поруч з посольством. Тому наша позиція проста: НАновини не повинні підміняти правоохоронні органи і роздавати звинувачення.
Але було б правильно очікувати від посла зрозумілого, розгорнутого пояснення по базовій логіці подій — інакше вакуум заповниться чужими трактуваннями, і історія стане гіршою, ніж могла б бути.