- 8 Січня, 2026
- 11:03 pm
- Близький Схід
6 січня 2026 року посол Російської Федерації в Ірані Олексій Дєдов в інтерв’ю іранському агентству ISNA заявив, що звинувачення на адресу Тегерана щодо участі у війні проти України нібито використовуються Європою лише як привід для тиску на Іран.
Україна в цій версії подій перетворюється не на країну, що зазнала збройної агресії, а на зручну риторику — ширму, за якою, за словами російського дипломата, ховаються «ворожі наміри» Заходу.
«Нібито участь Ірану в “конфлікті в Україні” є лише приводом для прийняття антииранських агресивних кроків у прагненні обмежити його суверенітет», — заявив Дєдов.
Хто тут насправді використовує терор
Ключова підміна в цих словах очевидна: посол країни-агресора намагається представити себе і союзників жертвами, повністю ігноруючи реальність.
Росія веде війну проти України, системно завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі, житлових кварталах, енергетиці та об’єктах життєзабезпечення. Це класичні ознаки державного тероризму.
Іран, у свою чергу, десятиліттями підтримує збройні угруповання, визнані терористичними в багатьох країнах світу, включаючи ХАМАС, «Хезболлу» та хуситів. Це зафіксовано не в пропагандистських брошурах, а в офіційних санкційних режимах і звітах міжнародних організацій.
Коли представники цих режимів говорять про «ворожість Європи», вони замовчують головне: йдеться про реакцію на терор, а не про примху Заходу.
Риторика «якби не Україна»
«Якби не було української проблематики, європейські країни знайшли б інші приводи», — додав посол.
Цей тезис — стандартний прийом пропаганди. Він дозволяє не відповідати на конкретні питання:
— хто почав війну;
— хто б’є по цивільних;
— хто експортує зброю і терор за межі своїх кордонів.
Європі не потрібно «шукати приводи», коли перед очима — зруйновані українські міста, мільйони біженців і задокументовані військові злочини.
Заперечення дронів і стара тактика
Окремо Дєдов знову повторив лінію заперечення щодо використання іранських безпілотників Росією. Ця позиція не змінюється роками і завжди будується за одним принципом: «ми так сказали — значить, це правда».
Проблема в тому, що дипломатичні заперечення не скасовують супутникових знімків, уламків дронів, розслідувань і висновків розвідслужб. Відмова визнавати факти — це не аргумент, а спроба виграти час.
Чому Європа називає речі своїми іменами
Україна в цій історії — не «привід», а причина. Причина санкцій, міжнародної ізоляції та тиску на режими, які:
— розв’язують війни;
— фінансують терор;
— використовують цивільне населення як інструмент залякування.
Коли представники Росії та Ірану звинувачують Європу у «ворожості», вони забувають додати головне: терористами їх вважають не за слова, а за дії.
Саме цю підміну — де агресор зображає себе жертвою, а жертву називають «приводом» — сьогодні і розбирає НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.