Трамп пропонує Ердогану сучасну зброю в обмін на припинення торгівлі з Росією

Стратегія, що ховається за яскравими обіцянками та усмішками в Білому домі, являє собою складне дипломатичне мистецтво. Нещодавні пропозиції президента США Дональда Трампа про продаж Туреччині винищувачів F-16 і F-35 знову вивели на порядок денний унікальні дипломатичні виклики.

За словами Хаїта Ітана Коена Янергюка, старшого дослідника в Центрі Даян при Тель-Авівському університеті, “геніальність Трампа полягає в тому, що він висуває такі вимоги, щоб турки не могли наполегливо наполягати на отриманні F-35”.

Нова ініціатива Трампа – вимога про припинення Туреччиною закупівель російської нафти і газу – звучить як умова, яку Ердоган навряд чи зможе виконати. “Туреччина навряд чи зможе це витримати”, – підсумовує Коен Янергюк, також зазначаючи, що “у країни дуже збалансована зовнішня політика”.

Замість прямої відмови від постачань F-35, Трамп робить крок в обхід, пропонуючи нові умови.

“Це дозволяє йому змусити турків відступити від вимог щодо F-35”, – підкреслює експерт.

Реакція Ердогана на такі вимоги була тонкою і продуманою. “Він почув американський запит, але не відреагував на нього при камерах”, – вказує дослідник. При цьому Туреччина, будучи членом НАТО, проявляє обережність у відносинах з Росією, намагаючись виступити посередником між Москвою і Києвом. Прогноз Коена Янергюка однозначний: “Незважаючи на тиск, Туреччина навряд чи змінить свою позицію щодо Росії”.

Тим не менш, з інших питань, пов’язаних зі співпрацею, Туреччина готова працювати спільно. Наприклад, під час засідання ООН було виявлено, яку важливу роль відіграє ця країна на міжнародній арені. “Вважається, що ця зустріч була організована Туреччиною, і Трамп пізніше став її учасником”, – коментує експерт. “На фотографіях видно, що Ердоган і Трамп сидять на чолі столу, що свідчить про багато чого”.

Зокрема, у питанні угоди про обмін викраденими в Газі, Туреччина може стати ключовим гравцем. “Ердоган дійсно здатний зіграти значну роль у переговорах з цього питання”, – зазначає він, вказуючи на взаємозв’язки Туреччини з ХАМАСом.

У Сирії успіхи Туреччини ще більш помітні. “Після початку громадянської війни в Сирії Туреччина вжила низку кроків проти режиму Асада”, – каже Коен Янергюк. “Мета полягала в підтримці сунітських груп, що в кінцевому підсумку сприяло ослабленню попереднього режиму Башара Асада”.

На даний момент Туреччина вважається домінуючою силою в Сирії, витіснивши інтереси Росії та Ірану. Для Ердогана це являє собою здійснення історичної мрії. “Туреччина прагне повернути колишню славу і неповторний вплив османської епохи”, – уточнює дослідник.

З урахуванням останніх трендів у відносинах між Трампом і Ердоганом, можливі і позитивні зміни для Ізраїлю. “Сподіваюся, що Трамп – єдиний, хто зможе порушити напруженість у відносинах між Ізраїлем і Туреччиною”, – запевняє Коен Янергюк.

У контексті окремих зустрічей між російським президентом Путіним і Ердоганом були намічені важливі кроки для обох країн.

Для Ердогана зустріч з Трампом стала важливою політичною перемогою. У турецьких соціальних мережах активно поширюються порівняння: “Фотографії 20-річної давності з Клінтоном і колишнім турецьким прем’єром показують явно смиренну позу турецького лідера щодо американського президента. А тепер – Ердоган з Трампом на вершині столу на саміті ООН”.

Внутрішнє повідомлення очевидне: “Ердоган використовує цей візит і промову з метою зміцнити свою репутацію вдома і за його межами”. Однак Трамп, вочевидь, залишається провідною силою цієї дипломатичної гри, і тільки час покаже, яким чином Ердогану вдасться уникнути маніпуляцій з боку американського лідера.