«Геноцид йде повним ходом, але не в Газі. Звинувачувати Ізраїль у спробах знищити палестинський народ — це розкіш. Лібералам варто критикувати ХАМАС і Росію, а не чіплятися до Зеленського», — The Times.
Історик Ніл Фергюсон у The Times різко звинуватив західних лідерів у подвійних стандартах — світ засуджує Ізраїль, але закриває очі на справжні злочини Росії проти України. Цифри і факти геноциду, які вважають за краще не помічати.
Чому стаття The Times стала викликом для Європи і США?
Британське видання The Times опублікувало резонансну статтю відомого історика Ніла Фергюсона, у якій він різко розкритикував західні уряди та політиків за їхню лицемірну позицію щодо світових конфліктів. На його думку, особливу увагу приділяють звинуваченням проти Ізраїлю у нібито «геноциді» в Газі, тоді як справжні злочини проти людяності, що відбуваються в Україні, західні еліти вважають за краще не помічати.
Ключова думка статті — подвійні стандарти, коли на тлі справжньої трагедії українського народу тема «геноциду» в Газі стає інструментом політичної риторики, а не турботи про реальних жертв.
На думку автора, саме дії Росії в Україні є прикладом справжнього геноциду.
Діти України: факти, які ігнорує Захід
Особливий акцент у матеріалі зроблено на трагедії українських дітей, яких Росія насильно депортує на свою територію. За офіційними даними, йдеться щонайменше про 19 456 дітей, однак гуманітарна лабораторія Єльського університету оцінює масштаби катастрофи до 35 000 неповнолітніх.
Багатьох із них насильно всиновили, змінили їм імена і позбавили української ідентичності. Є дані, що частина підлітків примусово проходить русифікацію і навіть мобілізується до російської армії.

Факт:
«Геноцид — це знищення не лише фізичне, а й культурне. Україна втрачає покоління, яке могло б стати її майбутнім», — зазначається у статті The Times.
Статистика війни: реальні жертви замість гучних лозунгів
Фергюсон наводить конкретні дані Місії ООН з моніторингу прав людини в Україні:
- 232 загиблих мирних мешканця і 1343 поранених — лише за червень 2025 року внаслідок російських ракетних ударів і атак дронів.
- За перше півріччя 2025 року кількість жертв серед цивільного населення зросла на 54% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
- З моменту повномасштабного вторгнення Росія вбила щонайменше 12 580 українських мирних мешканців.
Ці цифри — пряма ілюстрація системних воєнних злочинів, які Захід воліє ігнорувати, коли мова йде не про Близький Схід, а про Україну.
Критика західної політичної еліти: в чому суть лицемірства?
Історик підкреслює: на тлі такої масштабної гуманітарної катастрофи уряди таких країн, як Франція, Велика Британія та Канада, активно просувають ідею визнання палестинської державності. Водночас у своїх столицях вони обговорюють, як обмежити допомогу Україні і звинувачують українського президента Володимира Зеленського у «недостатній боротьбі з корупцією».
«Підтримка палестинської державності за відсутності умов для її реального існування — це класичний приклад status beliefs, ‘статусних переконань’,» — пише Фергюсон. Подібні ідеї часто не несуть практичної користі, але служать символом належності до прогресивної еліти.
Він зазначає: для багатьох на Заході захист палестинських інтересів стає «модним» символом — навіть якщо за цим не стоїть реальної підтримки або турботи про постраждалих.
Як «розмови про геноцид у Газі» грають на руку диктаторам
У своїй статті Фергюсон попереджає: обговорення уявного геноциду Ізраїлю щодо Гази і підтримка палестинської теми — це політична гра, яка послаблює демократичні країни і допомагає авторитарним режимам. На його думку, така позиція призводить до підриву стратегічних інтересів усього Заходу і відволікає увагу від справжніх загроз — наприклад, від повномасштабної війни та геноциду в Україні.
Він закликає західних лідерів відмовитися від порожніх політичних ритуалів і натомість зосередитися на підтримці справжніх демократій, зокрема України та Ізраїлю.
Подвійні стандарти Заходу: погляд з Ізраїлю та України
Цей матеріал викликає особливий резонанс в Ізраїлі — передусім серед єврейських родин, для яких поняття геноциду та депортації мають історичний і особистий біль. Досвід Голокосту робить будь-яку тему, пов’язану з масовими злочинами проти дітей, гострою й актуальною для ізраїльського суспільства. Водночас тема солідарності між Ізраїлем та Україною виходить на перший план — як на рівні громадянського суспільства, так і політичних еліт.
«Захід не має права ігнорувати одні злочини заради модних лозунгів про інші», — такий меседж близький і українським, і єврейським громадам, які надто добре знають наслідки бездіяльності світової спільноти.
Основні висновки та актуальні питання
- Геноцид в Україні триває на очах у всього світу, але не стає темою номер один для західних лідерів.
- Депортація, усиновлення і русифікація українських дітей — це не просто воєнні злочини, а пряме знищення нації.
- Курс на визнання палестинської державності часто використовується західною елітою як маркер прогресивності, відволікаючи увагу від реальних гуманітарних катастроф.
- Ізраїль і Україна, попри різні історичні обставини, опиняються в одному човні — їм доводиться боротися не лише за свої народи, а й за правду на міжнародній арені.
Наш сайт НАновини — Новини Ізраїлю продовжує стежити за розвитком ситуації на фронтах інформаційної та гуманітарної війни. Для єврейської аудиторії Ізраїлю, яка вболіває за Україну і знає ціну справжніх трагедій, цей матеріал — нагадування: геноцид не завжди там, де про нього найгучніше кричать.
Читайте також інші наші публікації про реальні наслідки війни в Україні, історії єврейських та українських родин і про боротьбу за справедливість.
Хто такий Ніл Фергюсон?
Ніл Фергюсон — один із найвідоміших сучасних істориків і публіцистів британського походження. Він народився у 1964 році в Шотландії, закінчив Оксфорд, викладав у провідних університетах світу, включно з Гарвардом, Стенфордом і Лондонською школою економіки. Фергюсон широко відомий своїми дослідженнями з історії економіки, імперій і воєн, а також яскравими виступами з актуальних міжнародних питань.
Автор бестселерів «Сходження грошей», «Імперія», «Цивілізація» та інших книг, він часто виступає експертом на телебаченні та у провідних світових виданнях. Фергюсон не раз критикував західні еліти за подвійні стандарти в міжнародній політиці, зокрема щодо підтримки Ізраїлю та України.
Його роботи користуються великою увагою як серед науковців, так і широкої публіки завдяки сміливим і часом провокаційним висновкам про минуле і майбутнє світових цивілізацій.
