- 5 Січня, 2026
- 8:01 pm
- Україна
«Коли прийшли росіяни, вони не взяли його в полон — вони просто вистрілили йому в спину».
Журналісти “Шомрім” ведуть список загиблих і зниклих безвісти в Україні ізраїльтян (саме з ізраїльським громадянством – ред.). Імена не публікуються. Судячи з усього, на 5 січня 2025 у цьому списку 12 осіб.
«Доля цих ізраїльських громадян не знаходить відгуку в ізраїльському суспільстві, — … — Це питання, яке майже ніколи не піднімається, якщо взагалі піднімається».
За даними українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, як мінімум 12 громадян Ізраїлю зараз вважаються зниклими безвісти або утримуваними в російському полоні у контексті війни Росії проти України.
Про це 5 січня 2026 року повідомила ізраїльська платформа N12 Mako з посиланням на розслідувальний проект «Шомрім».
В ізраїльському розслідуванні підкреслюється, що це в більшості це люди з подвійним громадянством (Ізраїль–Україна), і оцінка може бути заниженою.
Йдеться, за цими даними, в основному про тих, хто воював у лавах української армії. Менша частина, як сказано в матеріалі, опинилася в районах бойових дій за різних обставин, і доля цих людей залишається невідомою.
Чому «як мінімум» — важлива обмовка
Автори розслідування пояснюють: у влади часто немає системної інформації про подвійне громадянство, тому «випадання» з обліку випадків майже неминучі. Не всі ізраїльтяни з українським корінням, які мобілізувалися або пішли добровольцями, повідомляли ізраїльські або українські структури про свій статус — звідси висновок, що реальна кількість може бути вищою.
Непряме підтвердження «сліпої зони» наводиться через слова посла Ізраїлю в Україні Михайла Бродського: за його словами, посольство нерідко дізнається про участь ізраїльтян у війні тільки після їх загибелі, після чого допомагає з похоронами і поверненням тіл в Ізраїль.
Візит української делегації в Ізраїль і підтвердження «мінімум 8»
На початку грудня в Ізраїль, за текстом розслідування, приїжджала офіційна українська делегація — на тлі спроб Києва залучити Ізраїль до більш активної підтримки. Серед учасників названа Юлія Павлюк, керівник однієї з регіональних дирекцій Координаційного штабу з питань полонених. На конференції в Тель-Авіві вона згадувала, що серед ізраїльтян є ті, хто загинув, потрапив у полон або зник безвісти.
Після цих слів журналісти звернулися до посольства України в Ізраїлі. Там, як стверджується, підтвердили: йдеться як мінімум про вісьмох зниклих ізраїльтян, але «за всіма оцінками» кількість вища — саме через неповний облік подвійного громадянства.
«Ті, хто зник, можуть залишатися без статусу місяцями»
У розслідуванні окремо підкреслюється, що інформація про полонених і зниклих у цій війні часто фрагментарна: місяці, а іноді й довше, може не бути ясності, що сталося з людиною на фронті. Повідомлення про загиблих іноді з’являються лише з розповідей товаришів по службі.
Наводиться історія ізраїльтянина «А.» з Ашдода, який воює з першого дня повномасштабного вторгнення. Раніше він писав: «Я загартувався в горнилі Сєвєродонецька і Бахмута». Його товариш, за його словами, був поранений у важких боях під Бахмутом.
Далі звучить одна з найжорсткіших цитат матеріалу:
«Коли росіяни увійшли, вони не взяли його в полон — вони просто вистрілили йому в спину».
Ізраїльське посвідчення особи «в кадрі» і випадок Козловського
Ще один співрозмовник розслідувачів — ізраїльтянин, який воював у складі української армії і повернувся в Ізраїль після 7 жовтня для служби в резерві. Він каже, що чув про випадки, коли ізраїльтяни-українці утримуються в російському полоні, а також про «свідчення» звільнення окремих людей.
Один з наведених прикладів — Володимир Козловський, захоплений у 2022 році силами, підтримуваними Росією. У відео, знятому перед звільненням, він, як сказано в матеріалі, демонструє ізраїльське посвідчення особи, «махая» ним перед камерою.
Україна хотіла, щоб ізраїльтяни «почули» російський полон
Груднева делегація, за текстом, розраховувала, що історії українців, які пройшли через російський полон, прозвучать в Ізраїлі особливо сильно на тлі досвіду заручників з Гази. До складу делегації входив, серед інших, колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко, який раніше утримувався в Росії в важких умовах, а також інші звільнені українці.
Офіційне європейське джерело, знайоме з організацією візиту, стверджує: українська сторона тижнями готувала програму зустрічей, але на центральний прийом не прийшов жоден офіційний представник Ізраїлю. Більше того, за словами джерела, ряд запрошених високопоставлених співробітників МЗС навіть не відповіли на запрошення.
Політичний фон: контакти з москвою і фраза путіна про ХАМАС
У розслідуванні ця тема подається на тлі того, що в останні тижні прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу публічно хвалив свої контакти з володимиром путіним і проводив з ним кілька телефонних розмов — при тому, що Росія в ході війни в Газі і після ударів по Ірану не раз критикувала Ізраїль.
Окремо цитується епізод зустрічі путіна з звільненими з полону ізраїльтянами Олександром Труфановим, його матір’ю Оленою і нареченою Сапір Коен, де прозвучала фраза: «Ваше звільнення було з їхнього боку гуманітарним актом» — в контексті подяки політичному керівництву ХАМАС.
Автори також стверджують, що Ізраїль не протестував публічно, коли Росія завдавала ударів по «єврейських цілях» в Україні, включаючи синагоги в Києві і Херсоні.
На цьому тлі посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук заявив, що був здивований риторикою Ізраїлю, «особливо з урахуванням 7 жовтня», і додав: «Потрібно стояти на правильній і моральній стороні історії». Після цих слів, як сказано в матеріалі, він був викликаний в МЗС Ізраїлю на «розмову-виговор».
«Російський дім» в Єрусалимі і дипломатична символіка
Розслідування наводить ще один контраст: в той же період, коли на український захід, за словами джерела, не прийшли ізраїльські офіційні особи, високопоставлені представники МЗС брали участь у подіях, ініційованих російською дипмісією — включаючи новорічний прийом в резиденції посла РФ і церемонію відкриття «Російського дому» в Єрусалимі (культурний центр, керований Москвою).
Окремо зазначається, що багато країн закрили відділення «Російського дому» після вторгнення 2022 року, вважаючи ці структури інструментом посилення впливу Москви і поширення пропаганди. Державна російська компанія, що управляє мережею таких установ, знаходиться під санкціями ЄС з липня 2022 року.
«Ласкаво просимо в Бухенвальд»: що розповідали колишні українські полонені в Ізраїлі
Один з найсильніших фрагментів матеріалу — свідчення колишніх українських полонених, які прозвучали в Ізраїлі.
Український журналіст Дмитро Хилюк, виступаючи в музеї «Ану», розповів, що при потраплянні в полон російський охоронець плеснув його по плечу і сказав: «Ласкаво просимо в Бухенвальд».
Хилюк і його літній батько були затримані в перші тижні вторгнення 2022 року, коли вийшли за продуктами. Сам Хилюк провів більше трьох років в російській в’язниці і описував пережите через побої, голод і холод. Його батька, як стверджується, перед звільненням поставили перед інсценуванням страти.
Колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко сформулював досвід полону так: «Кожен день у полоні був як ціле життя». У матеріалі також зазначається, що фото багатьох звільнених українських полонених демонструють сліди тортур і крайню виснаженість.
«Це майже не звучить в Ізраїлі»
Одна з засновниць організації Israeli Friends of Ukraine Анна Жарова каже в матеріалі, що Ізраїль добре розуміє природу таких злочинів і бачить паралелі:
«Ми розуміємо, наскільки ХАМАС і російська федерація використовують одні й ті ж методи… те ж ставлення до людей, ті ж тортури». Вона додає, що хотіла б побачити зустріч звільнених ізраїльських заручників з українцями, які пройшли через російський полон.
Але ключова її претензія — до тиші навколо теми ізраїльтян, зниклих на українському фронті:
«Доля цих ізраїльських громадян не відгукується в ізраїльському суспільстві… це тема, яка майже не піднімається, якщо взагалі».
Наприкінці публікації зазначено, що офіційного коментаря МЗС Ізраїлю на момент виходу матеріалу отримано не було. m
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency