На засіданні Ради Безпеки ООН 19 лютого 2026, присвяченому критиці дій ізраїльського уряду в Юдеї та Самарії, міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар виступив з емоційною та жорсткою реакцією на позицію російської делегації.
Представник РФ говорив про міжнародне право, окупацію, анексію територій та необхідність мирного вирішення конфлікту. Відповідь Саара прозвучала не в звичній дипломатичній тональності.
«Було досить кумедно чути, як представник Росії говорить про закон і міжнародне право, про окупацію, анексію територій і мирне вирішення конфлікту. Мушу зізнатися, що мені довелося стримуватися, щоб не розсміятися вголос під час виступу», — заявив глава ізраїльського МЗС.
Фраза миттєво вийшла за межі зали засідань.
Політичний контекст і прихований підтекст
Чому слова Саара викликали резонанс
Виступ став реакцією на критику ізраїльської політики в Юдеї та Самарії. Російська сторона на засіданні піднімала питання міжнародного права і статусу територій.
Риторика Саара прозвучала як прямий натяк на подвійні стандарти. В умовах триваючої війни Росії проти України подібні заяви сприймаються в Ізраїлі та на Заході як демонстративний дисонанс між словами і діями Москви.
Редакція НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency зазначає, що заява міністра стала одним з найбільш цитованих фрагментів засідання. У дипломатичній практиці подібна іронія з трибуни Радбезу зустрічається нечасто.
Інформаційна реакція в мережі
Відео з промовою міністра швидко поширилося в соціальних мережах. Коментарі розділилися: одні підтримали жорстку позицію Ізраїлю, інші вказали на зростання напруженості в міжнародному діалозі.
В експертному середовищі обговорюють не стільки емоційність заяви, скільки її стратегічний сигнал. Ізраїль демонструє готовність публічно оспорювати легітимність критики з боку держав, які самі звинувачуються в порушеннях міжнародного права.
Що це означає для Ізраїлю та міжнародного порядку денного
Промова Саара вкладається в ширшу тенденцію — посилення прямої риторики на міжнародних майданчиках. Радбез ООН все частіше стає простором не лише формальних заяв, але й відкритих політичних зіткнень.
Для Ізраїлю подібні заяви — це сигнал внутрішній аудиторії про жорсткий захист національної позиції. Для зовнішніх партнерів — нагадування про те, що дипломатія більше не обмежується сухими формулюваннями.
Засідання завершилося без резолюцій, але з явним медійним ефектом. І саме цей ефект зараз формує подальшу дискусію навколо статусу Юдеї та Самарії, ролі ООН і позицій ключових світових гравців.