Путін вважає, що США проявляють слабкість у питаннях, пов’язаних з Україною, повідомляє Bloomberg.

Російський путін може вважати ситуацію значним досягненням. Його дії підірвали силу волі та стійкий опір українського народу. Багато хто сьогодні визнає, чого не робили рік тому: поступки східній частині країни можуть стати єдиним шансом на мир. Макс Гастінгс, колумніст Bloomberg Opinion, вказує, що це вкрай несправедливо, оскільки у Путіна немає жодного законного права на українську землю.

У цьому контексті ключовим залишається питання про те, чи вдасться мати достатньо сильні важливі важелі, щоб переконати Росію прийняти умови, які її керівництву доведеться дотримуватися довше, ніж потрібно для скасування західних економічних санкцій. Це завдання виглядає особливо складним.

Після саміту на Алясці в серпні спеціальний представник Дональда Трампа, Стів Уіткофф, назвав зустріч з Путіним проривом. Він повідомив, що Росія погодилася прийняти закон, що забороняє їй захоплювати нові території в Україні або нападати на інші європейські країни. Для багатьох інших ця оцінка Уіткоффа виглядала недоречною і навіть свідчила про його нездатність до виконання службових обов’язків.

Багато українців сумніваються в обіцянках Заходу про “зони безпеки” та американських гарантіях. Впевненість викликає думка, що Трамп більше дбає про можливість отримати Нобелівську премію миру, ніж про реальне припинення конфлікту і що його обіцянкам довіряти не можна. Гастінгс зазначає, що в трагедії України незмінною залишається воля Путіна, який готовий йти на екстремальні заходи заради своєї ідеї “великої Росії”.

З моменту зустрічі у Вашингтоні, де президент США проводив переговори з європейськими лідерами, минуло два тижні. Незважаючи на оптимістичні заяви, до миру ще далеко. Союзники розглядають як досягнення той факт, що Трамп, всупереч побоюванням, не влаштував скандал і не “здався” Путіну.

Європейські лідери підтримують видимість єдності дій, але насправді розходяться з США. Трамп продовжує довіряти словам Путіна, що лише небагато хто поділяє. Вони виходять з необхідності завдати Росії значно більшої шкоди, щоб змусити її прийняти прийнятні умови.

Гастінгс стверджує, що президент США і його команда не завжди розуміють принципи дипломатії, часом діючи як бізнесмени, не допускаючи досвідчених чиновників до ведення справ з іншими державами. Міжнародні переговори про припинення війни вимагають часу, серйозні обговорення затягуються на місяці, а то й роки, перш ніж на вищому рівні приходять до угод.

Путін, як і лідери інших країн, таких як Сі Цзіньпін і Алі Хаменеї, рідко укладає угоди. Такі лідери встановлюють свої позиції, і завдання полягає в тому, щоб змусити їх відійти від них. Трамп, діючи як у тарифній війні, залякує союзників, проте показує, що основна позиція противника залишається незмінною.

Російський президент міг би пообіцяти зберегти мир заради зняття санкцій, але наполягає на умовах, які ніхто не зміг би прийняти. Для Путіна важливі не тільки НАТО та інтеграція України в ЄС, але й будь-які форми західної військової присутності в регіоні.

Найбільш тривожним аспектом після саміту є те, що Трамп, схоже, готовий продовжувати тиснути на президента України Володимира Зеленського, не створюючи при цьому реального тиску на Путіна. Оточення Трампа відхиляє такі звинувачення, вказуючи на введення 50% мит для Індії на покупку російської нафти, проте значно знизилися поставки американської зброї в Україну, а фінансовий тягар перекладається на європейських партнерів.

Тому Путін робить висновок, що воля Америки слабка, а військові можливості Європи обмежені. Трамп прагне до тимчасової передишки, що дало б йому можливість попрацювати над своєю Нобелівською премією миру. Це твердження стало темою його розмов з закордонними лідерами, паралельно з жорстким підходом Ізраїлю до палестинського питання.

Після десятиліть, коли основним викликом для НАТО було стримування Радянського Союзу, поточною проблемою стає нестабільність внутрішньої політики США. Європейські лідери намагаються утримати Трампа від коливань і дати Україні можливість чинити опір.

Основне утруднення полягає в близькості Росії до України, тоді як західні країни знаходяться на значній відстані. Навіть під тиском – Путін залишається ворожим сусідом з наміром завдати шкоди, включаючи шкоду США, підсумовує Гастінгс.

На саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) в Китаї Володимир Путін підкреслив, що досягнуті з Трампом на Алясці угоди “відкривають шлях до миру в Україні” і знову поклав відповідальність за конфлікт на Захід і політичні перетворення в Україні.

Читайте на – НАновини Новини Ізраїлю