- 16 Листопада, 2024
- 3:21 pm
- Україна
«58% українців вважають неприйнятними територіальні поступки заради закінчення війни з Росією. опитування КМІС. Статистика та аналітика щодо готовності суспільства до мирних домовленостей.»
«Основною причиною відмови від територіальних поступок є високе почуття національної ідентичності та вірність суверенітету України. Українці налаштовані захищати свою територіальну цілісність попри будь-які можливі пропозиції мирних угод. Дослідження показують, що навіть в умовах важких військових втрат та політичної невизначеності народ України вважає за краще шукати інші шляхи вирішення конфлікту, а не капітулювати перед агресором.
Питання територіальних поступок: що думають українці
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів нове соціологічне дослідження, результати якого показали, що переважна більшість українців не готова жертвувати територіальними цілісністю країни заради миру з Росією. Згідно з даними опитування, 58% українців висловили явну незгоду з ідеєю поступок у питаннях території, навіть в обмін на мирні переговори з Москвою.
З 20 вересня по 3 жовтня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всенародне опитувальне дослідження, під час якого було додано спеціальні питання щодо готовності українців до територіальних поступок для досягнення мирних домовленостей. Опитування проводилося методом телефонних інтерв'ю з урахуванням випадкової вибірки мобільних номерів. У ньому взяли участь 2004 респонденти з усіх регіонів України, контрольованих урядом України. В опитування не було включено мешканців окупованих територій, а також тих, хто виїхав за кордон після лютого 2022 року. Очікувана статистична похибка становила до 2,9% залежно від показників. Опубліковано прес-реліз «Динаміка готовності до територіальних поступок та фактор гарантій безпеки для досягнення мирних домовленостей».
Результати опитування: конкретні територіальні поступки
Респонденти відповідали на запитання, чи готові вони прийняти певні територіальні поступки у рамках мирної угоди з Росією. Учасникам було запропоновано кілька варіантів: поступка всіх захоплених Росією територій, Криму чи Донбасу. Результати продемонстрували явний опір більшістю:
- 30% респондентів погодилися б відмовитися від усіх захоплених Росією територій заради миру.
- 46% готові на поступки щодо Донбасу та Криму, але теж не без умов.
- 4% погодилися б на такі поступки «легко», тоді як 64% респондентів категорично проти поступок усіх територій, і майже половина (50% – Крим, 51% – Донбас) проти поступок Донбасу та Криму.
Ці дані наголошують на високому рівні патріотизму та готовності українців боротися за свою територіальну цілісність.
Відповідь на запитання: НАТО як альтернатива територіальним поступкам
У дослідженні також були поставлені додаткові питання щодо того, чи зміниться позиція респондентів, якщо Україна отримає гарантії безпеки, у тому числі через членство в НАТО. Ці гарантії виявилися важливим чинником для деяких українців, які змінили свою позицію:
- У разі гарантованого членства в НАТО 51% респондентів погодилися відмовитися від усіх захоплених Росією територій.
- 65% готові були б на поступки у питаннях Криму та Донбасу за умови вступу до НАТО.
- Проти поступок, навіть за умов безпеки та НАТО, залишилася значна частка опитаних: 42% – Проти поступок всіх територій, 30% – Проти поступок Донбасу та Криму.
Динаміка змін у позиціях українців
Помітно, що за останні місяці ставлення українців до територіальних поступок не зазнало суттєвих змін. З кінця весни 2023 року кількість тих, хто готовий піти на поступки заради миру, поступово збільшувалась, проте з травня 2024 року ця тенденція стабілізувалася. З іншого боку, частка тих, хто категорично проти поступок, зросла 55% до 58%.
Вплив зовнішньої політики та внутрішньої ситуації на думку українців
Антон Грушецькийвиконавчий директор КМІС, наголошує, що поточна ситуація в країні значно впливає на суспільні настрої. Військові дії на Донбасі, нестабільність на міжнародній арені, зокрема зміни політичної ситуації в США після виборів, створюють атмосферу невизначеності. Грушецький зазначив, що такі зміни у політиці та зовнішній ситуації можуть значно вплинути на рішення українців щодо територіальних поступок.
Чому поступки не приймаються
Основною причиною відмови від територіальних поступок, на думку Грушецького, є високе почуття національної ідентичності та вірність суверенітету України. Українці налаштовані захищати свою територіальну цілісність попри будь-які можливі пропозиції мирних угод. Дослідження показують, що навіть в умовах важких військових втрат та політичної невизначеності народ України вважає за краще шукати інші шляхи вирішення конфлікту, а не капітулювати перед агресором.
Як на питання поступок реагують різні регіони
Статистика щодо регіонів показала цікаві результати. Найбільша підтримка територіальних поступок була зафіксована у західних областях України, де жителі лояльніше сприймають можливе членство в НАТО та гарантії безпеки від міжнародної спільноти. Однак у центральних і східних регіонах настрої консервативніші, і багато жителів відкидають будь-які поступки, навіть якщо це припускатиме дипломатичне врегулювання конфлікту.
Таблиця: Підтримка територіальних поступок у регіонах України
| Регіон | Відмова від усіх територій | Відмова від Донбасу та Криму |
|---|---|---|
| Західні області | 25% | 40% |
| Центральні області | 60% | 50% |
| Східні області | 70% | 65% |
| Південні області | 55% | 50% |
Висновок: Соціологічна картина майбутнього світу
Таким чином, результати опитування КМІС показують, що для більшості українців питання територіальних поступок залишається категорично неприйнятним. Готовність до миру з Росією за умови гарантованої безпеки, зокрема через НАТО, помітно змінює суспільні настрої, проте більшість громадян все одно залишаються твердими у своєму бажанні зберегти територіальну цілісність України.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — одна із провідних дослідницьких компаній в Україні, яка надає своїм клієнтам повний комплекс дослідницьких рішень.
КМІС – це приватна українська компанія, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС було засновано у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворено на приватне підприємство. Ми були першими у впровадженні соціологічних стандартів в Україні. Нашими інноваціями у вітчизняних соціологічних дослідженнях стали: перший довідник та перший тренінг інтерв'юерів у 1992 році; перші особисті (face-to-face) інтерв'ю та фокус-групи у 1992 році; перше вітчизняне програмне забезпечення для статистичного аналізу даних у 1990 році; перша програма для розробки вибірки у 1993 році.
НАНовини про результати КМІС
Дослідження КМІС, про яке ми розповіли, показує: українці продовжують відстоювати свої принципи та незалежність навіть у складних умовах війни. Читайте більше актуальних матеріалів на нашому сайті НАновини – Новини Ізраїлю.
