- 1 Жовтня, 2025
- 5:58 pm
- Близький Схід
Напередодні другої річниці теракту, здійсненого ХАМАС 7 жовтня, і початку військової операції ЦАХАЛ у Газі, з’явилася обнадійлива новина. 29 вересня 2025, після затяжних переговорів, президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху разом заявили про угоду, що стосується можливого припинення вогню і запуску мирного процесу.
Принципи нової угоди
Якщо сторони досягнуть згоди, це передбачає негайне припинення вогню, повернення захоплених ХАМАСом заручників в обмін на звільнення певної кількості терористів і поступове виведення ізраїльських військ з Гази. Вашингтон також гарантує, що Ізраїль не відновить бойові дії після обміну. За цим піде роззброєння палестинських бойовиків і формування цивільної адміністрації без участі ХАМАС під егідою міжнародного консолідованого органу — Ради миру.
За умови відмови від насильства, терористи можуть розраховувати на амністію; для тих, хто не згоден, передбачено безпечний виїзд з регіону. Підтримання порядку в секторі обіцяють забезпечити міжнародні стабілізаційні сили, сформовані арабськими країнами. Реформа Палестинської національної адміністрації може прокладати шлях до самоврядування палестинців.
Складнощі та протиріччя
Деякі аспекти плану можуть викликати опір у Нетаньяху. На прес-конференції він не приховував свого невдоволення, підкреслюючи непрості обставини, що змусили його до згоди. Ситуацію ускладнило і вибачення перед головним міністром Катару Мухаммедом бін Абдуррахманом Аль Тані за недавній ізраїльський удар.
Відносини між Трампом і Нетаньяху виглядають дружніми, але за ними стоїть прагматизм. Обидва прагнуть змушувати один одного до поступок: Трамп, маючи добре ставлення до Ізраїлю, намагається домогтися виконання своїх умов. Так, спочатку свій план президент представив арабським партнерам, а потім запросив ізраїльського прем’єра.
Невизначеність і ризики
Заперечення Нетаньяху перспективи палестинської держави очевидне, так само як і складнощі з поясненням суспільству деяких пунктів плану, наприклад, зобов’язання про припинення бойових дій. Роззброєння ХАМАС не завжди сприймається як гарантоване знищення угруповання, а необхідність відведення ізраїльських військ без попереднього роззброєння ще більше ускладнює ситуацію.
Питання залишається відкритим: як відреагують арабські країни та міжнародні партнери на зобов’язання, покладені на них? Існує ризик, що ХАМАС відмовиться від пропозиції, що буде сприйнято як ультиматум до капітуляції.
Поляризація населення
Події останніх років показали, що значна частина ізраїльтян підтримує негайне припинення вогню. Однак правляча коаліція може втратити підтримку, якщо Нетаньяху відмовиться від обіцянок, що стосуються боротьби з ХАМАС.
Навпаки, ставте пропонує передбачити ефективне погодження, більша частина ізраїльського електорату не буде послідовно підтримувати його у разі відмови від планів з ліквідації терористів.
Проблеми реалізації
Торкнувшись плану, можна помітити, що з одного боку він виглядає як розумна спроба вирішення, однак він залишається лише на папері. Підтримка міжнародної сторони покладається на майже всю рамкову ініціативу, яку пропонує США. Однак реальний обсяг участі США залишається під питанням, оскільки завдання, пов’язані з відновленням і впорядкуванням ситуації в Газі, фактично будуть покладені на інші країни.
Певні обіцянки та дії інших держав можуть не збігатися з тим, що в кінцевому підсумку буде представлено Ізраїлю і ХАМАС у позиції і з реальною увагою до процесу витоків інформації.
Порівняння з історичними аналогіями
Опоненти акцентують увагу на тому, що поточна пропозиція — всього лише ще один захід з перетворення відносин. Згадка про «атмосферу Осло» також обґрунтована: за останні 32 роки безліч першочергових очікувань від мирних угод обернулися конфліктами і розчаруваннями.
Напрямок майбутніх дій залежить від реакції ХАМАС — це може як покращити умови життя мирних жителів, так і в подальшому загострити конфлікт.