- 16 Березня, 2026
- 1:49 pm
- Близький Схід
16 березня 2026 року ЦАХАЛ офіційно підтвердив початок наземної операції в Південному Лівані. Для ізраїльтян це не просто ще одна військова зведення з півночі, а момент, коли багатомісячна логіка стримування змінилася логікою прямого витіснення загрози від кордону.
Армія оборони Ізраїлю повідомила, що вглиб ліванської території почала просування 91-ша територіальна дивізія «а-Галіль». За словами прес-секретаря ЦАХАЛа Авіхая Едраї, операція спрямована на знищення ключової терористичної інфраструктури, розширення зони передової оборони та створення додаткового рівня безпеки для жителів півночі. Перед входом сухопутних сил ізраїльська армія завдала ударів по цілях у цьому районі за допомогою артилерії та ВПС.
Для жителів Кір’ят-Шмони, Метули, Шломі та інших населених пунктів Верхньої Галілеї це рішення читається без складних формулювань. Якщо загроза продовжує йти з ліванської території, Ізраїль більше не готовий чекати, поки хтось у Бейруті або за його межами вирішить цю проблему за нього.
Чому операція почалася саме зараз
За наявними повідомленнями, наступ розвивається з боку Галілейського виступу у східній частині Галілеї. На цьому тлі особливо помітними виглядають інтенсивні обстріли Хізбалли в районі Кір’ят-Шмони в останні дні. Ізраїльська сторона, судячи з усього, пов’язує їх із накопиченням сил і засобів на кордоні перед початком наступальної фази.
У складі 91-ї дивізії діють резервна бронетанкова бригада, три піхотні бригади, включаючи резервну «Александроні», артилерійська бригада та розвідувальні підрозділи. Одночасно повідомляється, що сили 146-ї резервної бронетанкової дивізії зайняли позиції в Західній Галілеї. До неї входять дві бронетанкові, дві піхотні, одна десантна бригада та артилерійські частини.
Іншими словами, мова вже йде не про разовий прикордонний рейд, а про ширшу конфігурацію північної кампанії. Ізраїль явно показує, що готовий не тільки відповідати на вогонь, але й змінювати реальність на місцевості.
Буферна зона як нова військова мета
Ізраїль давно обговорює ідею створення в Південному Лівані буферної зони, яка повинна зняти постійну загрозу ракетних обстрілів по Галілеї. Особливо після того, як жителі півночі тільки почали повертатися в свої частково зруйновані будинки після двох років війни. Повернення без реальної безпеки виглядало тимчасовим і занадто крихким.
Опубліковані ЦАХАЛом в останні тижні карти вказували, що в перспективі армія розглядає контроль над простором аж до річки Літані. Формально нинішню операцію називають точковою. Але якщо дві дивізії заходять на територію Лівану і закріплюються в прикордонній смузі на глибину 7–10 кілометрів, це вже не виглядає як вузька локальна акція.
Ізраїльська логіка проста і зрозуміла для будь-якої родини на півночі: жодна ракета, жоден дрон, жодна ударна група Хізбалли не повинні знаходитися на відстані, з якої можна знову паралізувати життя Галілеї.
Що показує поведінка Лівану
На цьому тлі особливо важливий інший фактор. За повідомленнями, ліванська армія відходить від лівано-ізраїльського кордону, фактично дозволяючи ізраїльським силам входити в Південний Ліван без прямого зіткнення з державними частинами. Це виглядає як мовчазне визнання того, що офіційний Бейрут не хоче платити за нову велику війну заради інтересів Хізбалли та Ірану.
Президент Лівану Джозеф Аун і прем’єр-міністр Наваф Салам вже не раз заявляли, що вимагають від Хізбалли скласти зброю і припинити атаки на Ізраїль з ліванської території. Їхня позиція зрозуміла: країна знаходиться в глибокій економічній і політичній кризі, і новий повномасштабний конфлікт може остаточно зруйнувати Ліван.
У відповідь Хізбалла, навпаки, дала зрозуміти, що готова відкривати другий фронт проти Ізраїлю і США заради підтримки Ірану. Це і є той ключовий розлом, який зараз стає все очевиднішим: у ліванської держави один інтерес — вижити, у проіранської шиїтської організації інший — втягнути країну в чужу регіональну війну.
Хізбалла втрачає не тільки позиції, але й політичне прикриття
Саме тому те, що відбувається на півдні Лівану, виглядає не просто як черговий військовий епізод. Все більше ознак вказують на те, що значна частина ліванського керівництва більше не хоче прикривати Хізбаллу навіть формально. Для християнської частини Лівану, для багатьох сунітів, та й для частини інших угруповань всередині країни знищення військової інфраструктури Хізбалли вже не виглядає чужим завданням.
Більше того, надходять повідомлення, що сусідня Сирія зміцнює кордон з Ліваном, щоб скоротити можливості контрабанди іранської зброї через сирійську територію. Якщо це дійсно так, то для Хізбалли звужується не тільки простір маневру на кордоні з Ізраїлем, але й сама логістика постачання.
У такому контексті нинішня операція ЦАХАЛа вже пов’язана не тільки з безпекою прикордонних районів Ізраїлю, але й з ширшим регіональним зсувом, в якому іранська вісь поступово втрачає свободу дій.
Що кажуть в Ізраїлі і чого чекають на півночі
Міністр оборони Ісраель Кац сформулював позицію максимально жорстко. Він заявив, що ЦАХАЛ почав наземну операцію, щоб усунути загрози і захистити жителів Галілеї та півночі Ізраїлю. За його словами, сотні тисяч шиїтських жителів південного Лівану, вже покинувших свої домівки, не зможуть повернутися в райони південніше річки Літані, поки не буде гарантована безпека жителів північного Ізраїлю.
Ця заява важлива не тільки як елемент тиску на Хізбаллу. Вона показує, що Єрусалим не збирається повертатися до колишньої моделі, коли терористична інфраструктура поступово відновлювалася у самого кордону, а потім вся країна знову платила за це мобілізаціями, евакуаціями і зруйнованими містами.
В ізраїльській пресі настрій теж помітно змінюється. Навіть ті оглядачі, яких важко назвати прихильниками жорсткої лінії, зараз прямо пишуть: Ізраїлю не потрібно визнання з боку Лівану, не потрібен красивий мир на папері і не потрібні чергові плани ззовні, якщо вони не забезпечують єдиного — щоб жодна ракета і жоден безпілотник не перетинали кордон.
І в цьому сенсі НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency фіксують головну суть моменту: північний фронт сьогодні став питанням не зовнішньої політики, а внутрішньої стійкості Ізраїлю. Для жителів Галілеї це не суперечка про дипломатію. Це питання повернення до нормального життя, відкриття шкіл, роботи бізнесу і відчуття, що держава дійсно відсунула загрозу від їхніх домівок.
До чого все йде далі
Зараз операція подається як обмежена і цілеспрямована. Але вже ясно, що її наслідки будуть куди ширші кількох кілометрів просування. Якщо ЦАХАЛ закріпиться в прикордонній смузі і продовжить витісняти інфраструктуру Хізбалли північніше, Ізраїль фактично почне будувати нову архітектуру безпеки на ліванському напрямку.
Головне питання найближчих днів — наскільки далеко готовий піти Єрусалим і наскільки слабкою виявиться здатність Хізбалли утримувати південь Лівану під своїм колишнім контролем. Не менш важливо і інше: чи продовжить офіційний Бейрут дистанціюватися від цієї війни або спробує знову лавірувати між міжнародними заявами і реальністю на землі.
Для Ізраїлю відповідь вже, схоже, прийнята. Після двох років війни і постійного життя під загрозою на півночі держава вирішила, що безпека Галілеї не може більше залежати від обіцянок Лівану, тиску Франції або розрахунків Тегерана. Тепер вона буде визначатися присутністю сили там, звідки раніше приходила загроза.
Саме тому наземна операція в Південному Лівані 16 березня 2026 року виглядає як рубіж. Не тільки військовий. Політичний, регіональний і людський теж. Для однієї сторони це спроба врятувати північ Ізраїлю від нової довгої війни. Для іншої — болісне нагадування, що епоха безкарного використання ліванської території проти Ізраїлю може підходити до кінця.