- 8 Вересня, 2024
- 5:44 pm
- Україна
Масовані удари в ніч на 1 вересня 2024 року України зі стратегічних об'єктів на території Росії, включаючи електростанції та НПЗ, свідчать про наростаючу напругу в поточному конфлікті. Одним із найбільш значних ударів стала атака на Конаківську ГРЕС, одну з найбільших електростанцій у центральній Росії, а також на газорозподільні мережі у Тверській області та нафтопереробні заводи у Москві. Ця подія стала черговим витком ескалації, на який Росія за звичкою відповіла ударами по цивільних об'єктах в Україні, не знайшовши нічого «оригінальнішого», ніж продовження своєї руйнівної тактики.
Російська тактика ведення війни проти України давно стала очевидною: накопичення ракет, які потім використовуються для масованих ударів по українській інфраструктурі, насамперед по енергогенеруючих об'єктах. Цей підхід дозволяє Росії завдавати відчутних втрат Україні, паралізуючи важливі вузли енергетичної системи країни. Однак коли накопичених ракет недостатньо, російські військові переходять до використання менш точної зброї, такої як «Шахеди» і С-300. Ця зброя, особливо при проблемах із цілевказівкою, завдає ударів переважно по цивільних об'єктах, що вписується у загальну стратегію терору та залякування українського населення.
З іншого боку, Україна відповідає дзеркально, завдаючи ударів по російським стратегічним об'єктам у глибині країни. У ніч на 1 вересня 2024 року українські безпілотники атакували безліч об'єктів на території Росії, включаючи Рязанську, Тульську, Воронезьку, Липецьку, Брянську, Білгородську, Курську та Московську області. Ця операція стала однією з наймасштабніших із початку конфлікту. Основні удари припали на нафтопереробні заводи та газорозподільні потужності, що призвело до значних руйнувань та пожеж. Так, НПЗ у Капотні, що забезпечує 40% потреб Москви у бензині та 50% у дизельному паливі, був серйозно пошкоджений. Цей завод відіграє ключову роль у паливному постачанні столиці, заправляючи кожен третій автомобіль у Москві та забезпечуючи матеріали для ремонту половини московських доріг.
Ця операція стала яскравим прикладом асиметричної війни, де Україна, не маючи важких ракет і дальньої авіації, ефективно використовує безпілотні літальні апарати (БПЛА) для заподіяння відчутних збитків російській інфраструктурі. Російське ППО виявилося неефективним у відображенні такої масованої атаки, незважаючи на численні заяви влади про те, що всі безпілотники були нібито збиті.
Масштабування українських атак стає очевидним, і це викликає серйозне занепокоєння в Росії. Українські дрони не лише летять все далі і точніше, а й їхня кількість збільшується. Це свідчить про зростання складності російської оборони, оскільки країна не може адекватно захистити всі свої ключові об'єкти. Водночас російські атаки на українські цивільні об'єкти продовжуються, що лише посилює озлоблення та бажання українців відповісти із ще більшою силою.
Стратегія Кремля викликає безліч питань: чи справді Москва вважає, що ударами по цивільному населенню України вона зможе зламати дух нації? Чи її мета — змусити Україну відповісти так само жорстко щодо російських цивільних об'єктів, що могло б загострити конфлікт до ще більш руйнівних масштабів? Деякі аналітики вважають, що в Кремлі продовжують жити в уявній реальності, де «київський режим» є незначною загрозою, не здатною відповісти на дії Росії. Однак реальність показує протилежне: удари по Москві, такі як недавня атака півтора сотнями дронів, демонструють, що Україна здатна завдавати серйозних ударів углиб території Росії.
Очевидно, що Кремль недооцінює можливості України та завзятість її народу. Замість того, щоб зламати волю українців, російські дії лише посилюють їхню рішучість боротися до кінця. Ця асиметрична війна продовжує набирати обертів, і кожен новий напад лише посилює бажання України відстояти свою незалежність і завдати удару у відповідь.
Читайте нас у каналах Новини Ізраїлю Nikk.Agency
