- 22 Грудня, 2025
- 3:59 pm
- Ізраїль
🎭 Анонс: “Маски Шоу — Ромео і Джульєтта” — в Ізраїлі!
Відомий одеський театр “Маски” повертається з туром по Ізраїлю з оновленою версією культової постановки “Ромео і Джульєтта” — неймовірної, яскравої, смішної та глибоко людяної комедії, створеної за мотивами шекспірівської трагедії. У головній ролі — Народний артист України Борис Барський. Вистави відбудуться у 8-ми містах Ізраїлю в лютому 2026 року.
Але цей гастрольний тур — не просто культурна подія. Це — зустріч з артистами, які під час війни не покинули батьківщину, підтримували українську армію та мирне населення, дарували людям сміх і надію. Борис Барський став одним із культурних символів українського спротиву. Ми розповідаємо, як він допомагає Україні, і чому цей тур — особливий.
Продаж квитків стартував, і глядачі можуть обрати зручне місто та дату прямо на офіційній сторінці турне:
https://nikk.kassa.co.il/announce/84045
Коротка біографія Бориса Барського
Борис Володимирович Барський — одесит, народився 22 вересня 1959 року, актор, режисер, поет і один з найвпізнаваніших артистів України. Навчався не лише мистецтву: у 1981 році закінчив факультет атомної енергетики Одеського політеху, а пізніше — ГІТІС (1992), остаточно обравши сцену.
З 1984 року став провідним актором трупи «Маски», першого одеського театру пантоміми та клоунади. Його участь у 80 серіях «Маски-шоу» принесла йому всенародну популярність, а фірмові вуса стали частиною легенди. Барський виступав як актор, автор і поет, видав сім поетичних збірок і проводив творчі вечори по Україні.
До 2022 року він активно знімався в кіно. Серед його робіт: «Мсьє Робіна» (1994), «Дванадцять стільців» (2003), «Іван Сила» (2013), «Конкурсант» (2016), «Курка» (2017). Він є членом Національної спілки кінематографістів України і творчим стрижнем одеського театру «Дім клоунів».
Звання та нагороди
За багаторічну роботу Барський отримав низку престижних українських нагород:
- Заслужений артист України (2002)
- Народний артист України (2009)
- Почесний знак Одеси «За заслуги перед містом» (2019)
- Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011)
- Подяка Прем’єр-міністра України (2013)
- Премія імені Яна Гельмана (2022) — ще до початку повномасштабного вторгнення
Ці звання підтверджують його статус однієї з ключових фігур одеської та української комедійної сцени задовго до війни.
🇺🇦 Борис Барський і війна: коли клоун стає воїном духу
Борис Барський — один з найяскравіших представників одеської театральної сцени, комік, поет, засновник театру «Дім клоунів» і незмінний учасник культової трупи «Маски-шоу». Але з 24 лютого 2022 року він став не лише артистом, але й символом культурного спротиву України, громадянином, який залишився в рідній Одесі всупереч небезпеці і перетворив гумор на інструмент боротьби та підтримки.
Символ Одеси в дні війни
З самого початку повномасштабного вторгнення Барський залишився в рідній Одесі, відмовившись від евакуації за кордон. В інтерв’ю він зізнався, що сприймав перші обстріли як «український 11 вересня»:
«Це шок. Такого не мало бути в XXI столітті. Невже це реальність?» — ділився він.
З гітарою, прикрашеною написом «Одеса-мама», він став символом любові до рідного міста. Його театр — «Дім клоунів» — відновив роботу одним з перших: вже навесні 2022 року там почалися благодійні вистави для ЗСУ та переселенців. Артист підкреслював, що, якщо театри працюють у Києві, то і в Одесі можна відкриватися, навіть незважаючи на ризик.
Позиція без компромісів: громадянин України, який говорить російською
Барський ніколи не приховував своєї позиції: він однозначно проти путінського режиму. Ще в 2014 році він різко засудив анексію Криму, заявивши:
«Я — одесит. Я — громадянин України. Я граю вистави російською. Які утиски?!»
Після 2022 року його риторика стала ще жорсткішою. На одній з постановок, коли завила сирена, він, не перериваючи виставу, сказав зі сцени:
«Коли ж ця падлюка [путін] подавиться нарешті?» — викликавши бурхливі оплески.
Пізніше він зізнався, що ще до війни «мисленно відправив путіну ультиматум — лягти валетом у мавзолей до Леніна».
Про пропагандистів він теж висловлюється різко. Так, про колишню колегу по «Маскам» Евеліну Бльоданс, яка підтримала агресію, він з сарказмом зауважив:
«Прізвище у неї промовисте. Тут додати нічого».
Але при цьому він з повагою говорить про тих росіян, хто виступає проти режиму:
«Я схиляюся перед Ахеджаковою, Басилашвілі, Чулпан Хаматовою. Ці люди — совість країни, хоч і вигнаної».
Театр як притулок
Театр «Маски» став культурним бункером. Барський сам говорить:
«Лікарняна палата залишається палатою. Справжнє зцілення — це театр».
Саме тому він почав запрошувати в театр поранених бійців з госпіталів. Після вистави їхні обличчя перетворюються:
«До вистави — одні люди. Після — зовсім інші. Живі».
Кожному військовому він пропонує залишити автограф на стіні свого кабінету — «стіні слави». Так створюється зв’язок поколінь — між театром, війною і майбутнім мирним життям.
Одеса приймає
Одеса стала домом для тисяч переселенців. Барський з трупою ініціювали акцію: меценати купують квитки для нужденних, а актори особисто дарують їх на вулицях.
«На Дерибасівській ми знаходимо тих, кому особливо важко. Ці квитки — як ковток тепла», — говорить Барський.
Він особисто дякує благодійникам: у його кабінеті є стіна з фотографіями всіх, хто допомагає.
Комедіада та міжнародна підтримка
Через свій фестиваль «Комедіада» Барський налагодив зв’язки з європейськими артистами. Один з них, Гаррі Оуенс з Німеччини, організував волонтерську допомогу для Одеси і консультувався у Барського, як краще передати кошти ЗСУ.
Барський — неформальний культурний дипломат. Його ім’я викликає довіру і спонукає до дій.
Артист — волонтер
Він бере участь у всіх можливих волонтерських акціях: то на сцені телемарафону, то на спонтанному мітингу по дорозі в магазин. Він говорить:
«Я — людина потоку. Покликали — прийшов. Натякнули — вже тут».
Він вірить: кожен здатен допомогти. Навіть просто жартом. Або хлібом для бабусі. А ще — натхненням. Одного разу він покликав виступити колегу, який впав у депресію:
«Він спочатку погодився, потім злякався. Я б його вбив! Ну тоді сиди і жуй соплі…» — з гірким гумором коментує Барський.
“Мовне питання” і його філософія
Барський продовжує говорити російською. Але підкреслює:
«На фронті багато хто говорить російською. “Мова” — не показник патріотизму. Судіть по справах, а не по мові».
Він виступає за природну українізацію, без насильства і примусу. І при цьому — за повагу до культурної спадщини Одеси.
Одеса — його Мати
На питання, чому не поїхав, він одного разу відповів:
«Мама не відпустила. А Мама — це Одеса».
Ця фраза стала мемом, цитатою і девізом. Він говорить про місто з любов’ю: «Одеса усиновила тисячі українців, які втекли від війни».
Він допомагає захищати архітектуру, пам’ятники, культурну спадщину. Його голос звучить у міжнародних зверненнях, зокрема пов’язаних з включенням Одеси до списку ЮНЕСКО.
Особиста радість серед жаху війни
У квітні 2022 у Барського народилася внучка Валерія. Його дочка народила в Болгарії, але вже влітку повернулася в Одесу.
«Навіть у такий час життя триває. Це мій промінь надії», — зізнається він.
Нагороди
- «Гордість нації» (2022) — яким нагороджують відомих людей, волонтерів, артистів, за вагомий внесок і сприяння Збройним Силам України.
- Премія мера Одеси «Культурна столиця» (2023) — за те, що театр продовжував працювати без бюджетного фінансування.
- Пам’ятні сувеніри від військових частин — подяки бійців після вистав.
Барський особливо цінує місцеві нагороди: «Я — одесит. Все, що пов’язано з Одесою — для мене святиня».
Моральний орієнтир
Він залишається в Одесі незважаючи на вік і небезпеки. В інтерв’ю він жартує:
«Якщо чуєш свист — значить, не в тебе летить».
Він вчить не боятися, не втрачати гідності і бачити світло навіть у найтемніші часи. Його мрія — станцювати “гопак” (український національний танець) після Перемоги.
«Спочатку трупою, потім містом, потім всією країною. І в Книгу рекордів Гіннеса!»
Борис Барський став символом стійкості, доброти і гумору в найважчі часи. Він — той, хто не зрадив. Хто залишився. Хто допомагає. Хто лікує словом і сміхом. Його театр — це острів надії. А сам він — людина, з якої хочеться брати приклад. Його голос сьогодні звучить голосно: у залі, на вулиці, в інтерв’ю. І в кожному слові — любов до України. І віра в Перемогу.
Маски-шоу — «Ромео і Джульєтта». Велика одеська комедія про кохання в Ізраїлі
«Маски-шоу» повертаються в Ізраїль з однією зі своїх найвідоміших постановок — комедійною версією «Ромео і Джульєтти». Це не класична трагедія Шекспіра, а яскрава одеська інтерпретація, де висока драма перетворюється на вибуховий гумор, пантоміму, абсурд і фірмовий стиль Масок.
У цій версії Джульєтта — «дівчинка» сорока п’яти років, Ромео — романтик, який не боїться долі, Тібальт — забіяка, Паріс — правильний родич князя, а фінал обертається не трагедією, а торжеством кохання, молодості і краси.
Всі елементи сюжету збережені, але зіграні так, як вміють тільки Маски: зухвало, смішно, музично і неймовірно тепло.
Це комедія, в якій сміх — головний герой.
Маски обіцяють глядачам: буде весело, шумно, несподівано і по-одеськи душевно.
Хто грає у виставі
На сцену виходить легендарний склад театру «Маски»:
Ромео — Народний артист України Борис Барський.
Головний одеський клоун, поет, актор, автор п’єси — його Ромео одночасно романтик, хуліган і тонкий лірик.
Джульєтта — Тетяна Іванова.
Зірка тележурналу «Каламбур» (цикл «Село Дурнів»). Яскрава пластика, точний гумор і одеський темперамент.
Тібальт і Аптекар — Олексій Агопьян.
Актор «Каламбуру» («Круте Піке», «Залізний капут»), майстер зміни образів і фірмового абсурду.
Капулетті — Михайло Волошин.
Комедійний характер, який перетворює кожного героя на міні-виставу.
Бенволіо — Олександр Постоленко.
Пластичний актор і один з ключових учасників масочного стилю.
Паріс — Ігор Малахов.
Його поява — завжди окрема сценічна мініатюра.
Постановку створили:
Автор п’єси — Борис Барський
Режисер — Георгій Делієв
Художник по костюмах — Тетяна Арнаутова
Звук — Юрій Савченко
Світло — Сергій Захаров
Хореографія — Віталій Залевський
Гастролі в Ізраїлі — де і коли
Рішон ле-Ціон.
12 лютого 2026 року вистава відкриє ізраїльське турне на сцені «Мофет». Тут глядачі першими побачать одеську версію «Ромео і Джульєтти» з фірмовим гумором Масок — у залі, який традиційно збирає найтепліші прем’єри.
Ашдод.
13 лютого 2026 комедія переїде на майданчик «Матнас Дюна-Юд», де колектив Масок виступає вже не вперше. В Ашдоді завжди гучні аншлаги, і публіка зустрічає артистів особливо емоційно.
Нетанія.
14 лютого 2026 постановку покажуть у великому Аудиторіумі Гехаль а-Тарбут. Саме тут Маски зазвичай збирають одну з найрізноплановіших аудиторій: сім’ї, молодь і цінителів старої школи одеського гумору.
Тель-Авів–Яффо.
15 лютого 2026 вистава буде представлена в Аудиторіумі «Клячкін» Музею Ерец-Ісраель. Тель-Авівський показ — один з центральних у турі, з великою сценою і традиційно найширшою публікою.
Беер-Шева.
16 лютого 2026 «Маски-шоу» виступлять у Школі театрального мистецтва «Гудмен». Південна столиця Ізраїлю приймає трупу в теплій камерній атмосфері, що робить шоу особливо живим і безпосереднім.
Хайфа.
17 лютого 2026 виставу побачить північна столиця — у залі Раппопорт. Це одне з знакових місць турне, де одеський гумор завжди викликає особливий відгук у змішаної російсько-українсько-ізраїльської аудиторії.
Петах-Тіква.
18 лютого 2026 актори вийдуть на сцену зали «Шарет». Місто з великою кількістю репатріантів з України традиційно зустрічає Масок як «своїх».
Хайфа.
19 лютого 2026 гастролі завершаться другим показом у Хайфі — на сцені «Бейт-Наглер». Фінальний акорд туру зазвичай збирає глядачів, які не встигли потрапити на перший показ або хочуть побачити виставу ще раз.
Чому НАновини рекомендують відвідати цю виставу?
Тому що «Маски-шоу» — це частина нашої спільної культурної біографії. Ми виросли на їхньому абсурдному гуморі, на цій одеській інтонації, яка вміє і розсмішити до сліз, і захистити від болю реальності. Сьогодні, коли війна змінила життя мільйонів, сміх став не просто розвагою — він став способом виживання. Кожен виступ «Масок» — це маленька терапія, зустріч з справжньою одеською мудрістю, яка вміє лікувати навіть тоді, коли рани ще болять.
Ще одна причина: цей тур — культурний міст між Україною та Ізраїлем.
В Ізраїлі живуть сотні тисяч вихідців з України, і багато з них пам’ятають «Масок» з дитинства. Це рідкісна можливість побачити живу легенду, почути живу одеську мову, відчути атмосферу, яка об’єднує людей по обидва боки моря. НАновини підтримує такі події, тому що вони створюють простір, де українці, євреї з України і всі, хто любить одеський гумор, можуть знову відчути себе однією сім’єю — нехай навіть на годину-півтори в театрі.
Квитки вже доступні
Продаж квитків стартував, і глядачі можуть обрати зручне місто та дату прямо на офіційній сторінці турне:
https://nikk.kassa.co.il/announce/84045