Майже 24 години на «З Новим роком»: як світ входить у 2026-й хвилею часових поясів

Новорічна ніч на планеті розтягується майже на добу: перші феєрверки спалахують у лінії зміни дат у Тихому океані, а останні келихи піднімають на Самоа. Формально це одне свято, але фактично — довгий глобальний «марафон півночі», який проходить через десятки часових поясів і культур.

Початок ланцюжка — острови Лайн (Кірибаті), один з найсхідніших «перших» рубежів планети за часом (UTC+14). Якщо дивитися за київським часом, їхній Новий рік настає приблизно опівдні: поки в Україні ще денне світло, там вже офіційно 1 січня.

Далі до свята підключаються сусідні зони Океанії. Протягом наступної години (за Києвом — близько 13:00) у новий рік входять Чатем (Нова Зеландія, зі своїм незвичайним зміщенням на 45 хвилин), Тонга, Фіджі, а також окремі станції та бази в Антарктиді, які живуть за «прив’язаними» часовими поясами.

Австралія підхоплює хвилю трохи пізніше: десь вже ніч, десь ще вечір — країна живе одразу в кількох часових поясах. Саме тому «австралійський Новий рік» не можна звести до однієї хвилини: Сідней і Мельбурн святкують раніше, Перт — значно пізніше.

У Східній Азії перехід виглядає майже синхронним: Японія та обидві Кореї входять у 2026-й приблизно в той момент, коли в частині Австралії свято вже в розпалі. Слідом — Китай, потім Індонезія, де час знову «дробиться» на кілька зон: країна розкинулася на тисячах островів і живе одразу за різними годинами.

Південна Азія додає свої особливості: в регіоні є країни з нестандартними зміщеннями, тому «північ» не завжди кратна цілій годині. Непал, наприклад, традиційно виділяється власним кроком часу, а Індія та Шрі-Ланка створюють окремий ритм свята — трохи «між» сусідніми поясами.

Далі черга Центральної Азії та Афганістану, потім Кавказ. За київським часом ця частина світу «перекочує» свято ближче до пізнього вечора — і тут вже особливо помітно, як Новий рік йде не фронтом, а хвилею: країни поруч, а північ у них настає в різні хвилини.

Ключовий момент для аудиторії в Ізраїлі та Україні — північ за східноєвропейським часом. Україна зустрічає Новий рік о 00:00 за Києвом, і в цей же часовий коридор потрапляє Ізраїль (у зимовий період країни часто опиняються в одному часовому поясі). Тобто поки частина Європи ще «наздоганяє» свято, в Ізраїлі та Україні воно вже настало.

Потім новорічна лінія проходить через Центральну та Західну Європу, далі — через Атлантику в Південну Америку, і тільки після цього добирається до Північної Америки. Навіть у США Новий рік настає не одночасно: спочатку східне узбережжя з Нью-Йорком, потім центральні штати, гірські зони і тільки потім Тихоокеанське узбережжя.

Фінал — у найпізніших точках планети, включаючи Самоа: коли там настає 1 січня, в частині Океанії вже майже закінчився перший день нового року. Цей розрив у часі і створює відчуття «свята довжиною майже добу»: світ не просто змінює дату, а проживає її по черзі, переходячи з поясу в пояс.

І саме тому для читачів в Ізраїлі це завжди подвійний орієнтир — «коли вже у нас» і «коли ще у них»: глобальна карта часу показує, що Новий рік — не точка, а довгий ланцюжок рішень, звичок і годин, який проходить по планеті крок за кроком, як новини, які розходяться хвилею. НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency