- 19 Лютого, 2026
- 8:36 pm
- Близький Схід
19 лютого 2026 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров дав інтерв’ю телеканалу «Аль-Арабія», приурочене до століття дипломатичних відносин між Росією та Саудівською Аравією.
Формальний привід — ювілей. Фактичний зміст — Близький Схід, Ізраїль, Іран та Україна.
Заяви прозвучали напередодні четвертої річниці повномасштабної війни Росії проти України та в умовах триваючої війни Ізраїлю з ХАМАСом.
Що Лавров сказав про Ізраїль та ХАМАС
Діаспора, мова та критика ізраїльських дій
Говорячи про Ізраїль, Лавров підкреслив наявність «величезної російської, радянської діаспори» та широке поширення російської мови в країні.
Це — традиційний дипломатичний акцент Москви на культурних та історичних зв’язках.
Він визнав напад ХАМАСу на Ізраїль терористичним актом. Однак далі перейшов до критики дій Ізраїлю в секторі Газа.
За його словами, у відповідь на заклики міжнародної спільноти дотримуватися міжнародного гуманітарного права і не застосовувати силу проти цивільного населення, «ізраїльські офіційні особи, керівники ЦАХАЛ відкрито заявляли, що цивільних осіб там немає».
Лавров додав: «Мовляв, там всі терористи, починаючи з трирічного віку».
Це формулювання прозвучало як звинувачення на адресу ізраїльського керівництва в надмірному застосуванні сили.
ХАМАС як «частина політичного життя»
Найбільш обговорювана частина інтерв’ю стосувалася статусу ХАМАСу.
Лавров заявив:
«За деякими ознаками, хамасівці готові шукати компроміси. Ізраїль, як я розумію, вважає, що ХАМАС взагалі не повинен існувати ні як військова, ні як політична структура. ХАМАС — це як “Хізбалла” в Лівані — це в будь-якому випадку частина політичного життя».
Ця заява звучить як фактичне визнання політичної суб’єктності ХАМАСу — організації, яку Ізраїль, США та Європейський союз вважають терористичною.
З точки зору ізраїльської політики безпеки, подібна позиція Москви виглядає як спроба легітимізувати присутність ХАМАСу в майбутній політичній архітектурі Гази.
Іран, ядерна програма та звинувачення на адресу Ізраїлю
«Суверенне право на збагачення урану»
В інтерв’ю Лавров заявив, що Іран має «суверенне право» збагачувати уран.
Він звинуватив США та Ізраїль у тому, що удари по іранських ядерних об’єктах створили ризик ядерного інциденту та підірвали авторитет Міжнародного агентства з атомної енергії та Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Окремо він заявив, що прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу «активно наполягає на радикальних заходах щодо Ірану, підриваючи його законні права».
З точки зору офіційної позиції Ізраїлю, Іран розглядається як стратегічна загроза, а його ядерна програма — як потенційна загроза національній безпеці.
Таким чином, заява Лаврова вкладається в лінію Москви на підтримку Тегерана та критику ізраїльської стратегії стримування.
Україна і «Росія не шукає війн»
Напередодні четвертої річниці
Переходячи до України, Лавров назвав «київський режим» головною перешкодою до врегулювання конфлікту.
Він заявив, що Росія «не шукає і не хоче війн».
Це формулювання прозвучало за кілька днів до четвертої річниці початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Лавров також зазначив, що однією з центральних тем Мюнхенської конференції з безпеки стала, за його словами, «необхідність добивати оголошеного ворогом Росію».
У тому ж інтерв’ю він назвав президента Фінляндії Александра Стубба «одним з головних неонацистських лідерів».
Така риторика відображає жорстку лінію російської дипломатії щодо країн ЄС та НАТО, які активно підтримують Україну.
Що означають ці заяви для Ізраїлю
Для Ізраїлю важливі одразу кілька аспектів.
Перший — позиція Москви щодо ХАМАСу. Якщо Росія розглядає ХАМАС як «частину політичного життя», це посилює дипломатичну лінію тих країн, які допускають участь руху в майбутніх політичних процесах у Газі.
Другий — підтримка права Ірану на збагачення урану. В умовах триваючих регіональних загроз ця позиція Москви безпосередньо зачіпає стратегічні інтереси Ізраїлю.
Третій — риторика про «російську діаспору» в Ізраїлі. Такі заяви традиційно використовуються Москвою як елемент м’якої сили.
У цьому контексті НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency фіксують: інтерв’ю Лаврова об’єднує в одній логіці Ізраїль, Іран та Україну, пропонуючи російську версію регіонального балансу.
Геополітичний контур
Москва останніми роками зміцнює зв’язки з Тегераном, включаючи військово-технічне співробітництво.
Одночасно Росія зберігає дипломатичні канали з Ізраїлем.
Інтерв’ю Лаврова демонструє спробу утримати обидві лінії — при одночасній публічній критиці ізраїльської політики в Газі та підтримці Ірану.
Що стосується України, формула «Росія не шукає війн» прозвучала на тлі триваючих бойових дій та санкційного тиску.
З точки зору міжнародної аудиторії, подібна риторика спрямована на формування альтернативної інтерпретації конфлікту.
Підсумок
Інтерв’ю Сергія Лаврова телеканалу «Аль-Арабія» стало концентратом російської зовнішньополітичної позиції за трьома ключовими напрямками:
Ізраїль та ХАМАС.
Іран та ядерна програма.
Україна та війна.
Формулювання жорсткі. Оцінки однозначні.
Для Ізраїлю це сигнал: Москва продовжує вибудовувати лінію, в якій ХАМАС не виводиться за межі політичного поля, Іран зберігає «суверенні права», а відповідальність за війну в Україні покладається на Київ та Захід.
Як це вплине на регіональну динаміку — покажуть найближчі місяці.
