Російська окупаційна армія, судячи з усього, не має особливих планів на осінь і не збирається вводити додаткових сил для реалізації своїх цілей. Очікувати кардинальних наступів не варто, але можливі відволікаючі атаки, аналогічні тим, що відбувалися в Сумській і Харківській областях. Особливо ймовірним здається накопичення тиску на Куп’янськ, спроби закріпитися на лівому березі Оскола, а також посилений наступ на Слов’янськ і Краматорськ з метою повного контролю над Донецькою областю.
Найбільш уразливими до атак залишаються Покровськ, Костянтинівка, а також напрямки стику Дніпропетровської і Донецької областей та Харківської області. Не виключені одиночні удари по енергетичній інфраструктурі України, що також залежатиме від політичної ситуації та зрослих можливостей української оборони, в тому числі ракетних.
Ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп, в інтерв’ю на тему осіннього прогнозу, зазначив, що можливість змін у плані дій противника залежить від дипломатичної ситуації, хоча такий прорив видається малоймовірним. На сьогодні складається враження, що восени і взимку Росія продовжуватиме свої методичні спроби захоплення території, повторюючи попередні зусилля. Перші цілі включають Покровськ і Костянтинівку, а також атаки в стиках областей, намагаючись просунутися на старі напрямки з більшими витратами.
Відповідаючи на питання про можливість нового серйозного наступу, Шарп висловив думку, що для цього у Росії немає достатньої кількості сил. Очікується продовження активних атак на вже традиційних напрямках, таких як Куп’янськ і ділянки вздовж Оскола, з наміром значно посилити свої позиції. Також обговорюються удари по інфраструктурі, орієнтовані на енергетичні об’єкти, але тут все залежить від політичних факторів і оцінок можливого впливу на тили противника.
У ході активних бойових дій можуть виникнути успіхи з контратаками українських сил. Однак з урахуванням поточної ситуації на фронті, складно говорити про повне перехоплення ініціативи. Є національні досягнення, але деякі області, як Покровськ, все ще залишаються під тиском. Тривожні сигнали про недостатність оборонних позицій є значущими.
Проблемою для української сторони залишається чисельна перевага російської армії, що ускладнює ефективну протидію. Здавалося б, існує можливість збільшення чисельності власних сил, проте на практиці це виклик. Говорячи про потенційні перспективи допомоги від США, реалістично зважена думка передбачає, що, навіть якщо обсяг військової підтримки значно збільшиться, це не призведе до автоматичної поразки противника.
Таким чином, незважаючи на сприятливі умови для українського контрнаступу, необхідна комплексна оптимізація зусиль і додаткові поставки, щоб ситуація змінювалася в бажану сторону. Без цього надії на серйозні зміни можна вважати примарними.
Читайте на – НАновини Новини Ізраїлю