Майже вся її служба пройшла у війну «Залізних мечів». Після демобілізації Катя мріяла про спокійне життя. Але через кілька днів її серце зупинилося — а система ледь не залишила її без лікування.
Більшість із вас вже чули історію нової репатріантки з України – Кати, яка вразила багатьох.
Юна репатріантка, солдатка-одиначка і раптова межа між «до» і «після»
Катя — життєрадісна, усміхнена дівчина, нова репатріантка з України, випускниця програми НААЛЕ. В Ізраїль вона приїхала підлітком: навчалася в школі «Кадурі» в Ноф а-Галіль, освоювалася, будувала плани, шукала друзів, які з того часу називають її світлою людиною, «тим самим, хто завжди тримав компанію на плаву». Її мама живе в Україні, в Одесі.
Про Катю ми вже розповідали в матеріалі 4 травня, 2025 – Солдатці-одиначці Каті з України до Дня Незалежності Ізраїлю влаштували зворушливий сюрприз — зустріч із сім’єю, яка залишилася в Україні, в місті Одеса, що піддається обстрілам.
Свій шлях в армії вона обрала свідомо: служила в МАГАВ як солдатка-одиначка, без рідних поруч. Майже вся її служба припала на війну «Залізних мечів». Важкі зміни, постійна напруга, стрес — все це Катя пройшла стійко.
12 листопада 2025 вона демобілізувалася. Попереду вперше за довгі місяці бачилося спокійне майбутнє.
Але через кілька днів все обірвалося.
Подробиці історії розповів 25 листопада 2025 канал “Хайфа вдень і вночі | Haifa Day&Night “і його засновниця Anna Polisuchenko.
«Катя пережила клінічну смерть». Що сталося в той день
Приблизно через тиждень після демобілізації, на вулиці, серед білого дня у Каті раптово зупинилося серце. Жодних попередніх захворювань, жодних попереджувальних симптомів. Дівчина просто впала, втратила свідомість — і все.
Перехожі, які опинилися поруч, миттєво почали реанімацію. Зробили масаж серця, використали дефібрилятор. Тільки завдяки їхній реакції Катю вдалося «утримати» до приїзду швидкої.
У лікарні «Іхілов» в Тель-Авіві лікарі продовжили боротьбу: стабілізували дихання, домоглися відновлення серцевої діяльності, вивели її з клінічної смерті. Але стало ясно — без встановлення кардіостимулятора і тривалої реабілітації Катя не виживе.
А далі сталося те, що в 2025 році здавалося неможливим: бюрократія поставила операцію під загрозу
У солдат, які виходять з армії, є чітка процедура: вони автоматично повертаються в лікарняну касу, в якій були до служби. Але між подачею документів і фактичним оновленням статусу є «перехідний період» — зазвичай кілька тижнів. Саме в цей період у Каті зупинилося серце.
Формально вона вже не в системі ЦАХАЛ, але ще не оформлена в громадянську касу.
Юридично каса не має права відмовити демобілізованому солдату. Але в паперах її статус ще «в дорозі». Результат:
операція була «під питанням» тільки через несвоєчасно оновлені галочки в комп’ютері.
Ні медичних, ні страхових перешкод не існувало. Кардіостимулятор входить у державну корзину. Але бюрократія заблокувала лікування.
Журналісти, блогери, депутати, друзі: як спільнота втрутилася і переломила ситуацію
Історія Каті почала поширюватися по ізраїльському (в тому числі по і українському) сегментах соцмереж майже миттєво. По журналістських чатах і блогерських каналах.
Реальні люди почали дзвонити, писати, стукати у всі двері.
Прийомна мати* Каті за програмою НААЛЕ сказала на 13-му каналі фразу, яка миттєво стала вірусною:
«Вона була достатньо хороша, щоб воювати за державу — але недостатньо хороша, щоб отримати життєво необхідне лікування?»
*Програма НААЛЕ призначає кожному підлітку, який приїжджає вчитися в Ізраїль без батьків, прийомну сім’ю або дорослого-наставника — людину, яка допомагає з побутом, адаптацією і стає контактною особою в країні. Це не усиновлення, а форма соціальної підтримки, щоб у дитини був дорослий, до якого можна звернутися в будь-який момент.
І ця фраза відгукнулася у багатьох кабінетах.
Рішення прийшло вранці 26 листопада: Клалит схвалив операцію
Після серії звернень, публікацій, тиску з боку журналістів і депутатів, а також завдяки роботі десятків людей «в тіні», Клалит схвалив встановлення кардіостимулятора і оформив Катю в системі ретроактивно з 14 листопада.
Операцію призначили в лікарні «Іхілов».
Це була перемога спільноти. Але не кінець.
Тепер у Каті попереду — операція, реабілітація і місяці відновлення. А фінансовий тиск — колосальний
Катина мама прилетіла з України, залишивши все. Вона не відходить від дочки ні на хвилину. Але їхні витрати величезні, і вони нікуди не зникли:
- житло для мами поруч з лікарнею,
- ліки і лікування,
- реабілітація після операції,
- витрати на утримання Катіної квартири,
- базове життя, поки Катя не зможе повернутися до роботи.
Збір, який ведуть друзі Каті, — офіційний, перевірений, прозорий. Його підтримали десятки каналів, ЗМІ і блогерів. Але до потрібної суми ще далеко.
Посилання на збір: https://giveback.co.il/project/88146
Чому ця історія виявила системну проблему Ізраїлю
Кейс Каті — не одиничний. Він показує:
- Перехід солдат з системи ЦАХАЛ в громадянську залишає «сіру зону».
Людина формально існує між двома системами — і іноді це стосується життя або смерті. - У 2025 році бюрократія не повинна бути перешкодою для лікування.
Це не медичний спір і не складний випадок, а просте питання статусу в базі. - Ком’юніті спрацювало швидше системи.
Журналісти, активісти, друзі і просто небайдужі — всі включилися миттєво, діяли чітко, координовано. - Потрібні зміни законів і інструкцій.
Щоб подібні ситуації не вирішувалися вручну через публічний резонанс.
Катя — не безликий кейс. Це людина, яка служила, допомагала і заслуговує допомоги сама
В Ізраїлі її знають багато: вона жила, навчалася, працювала, брала участь у волонтерському житті.
Її знайомі розповідають, що Катя була тим, хто завжди помічав, якщо комусь важко.
Зараз вона сама в найважчій реальності: пережита клінічна смерть, операція на серці, місяці відновлення.
Але що вражає — незважаючи на все, знайомі кажуть: «Катя сильна. Вона бореться».
Раніше: Сюрприз до Дня Незалежності Ізраїлю: Катя вперше за два роки побачила маму і брата
Навесні 2025 року, ще до демобілізації і до трагедії з раптовою зупинкою серця, в житті Каті був момент, до якого сьогодні повертаються багато, хто її знає. На честь 76-ї річниці Дня Незалежності Ізраїлю 14 канал ІТВ підготував для неї особливий подарунок — теплу, емоційну зустріч із сім’єю, яка весь цей час залишалася в Україні, в місті Одеса, що піддається обстрілам.
Катя, перебуваючи на службі в Ізраїлі, розповіла в ефірі, що її мама і брат залишаються в Одесі, де ситуація з обстрілами залишається вкрай складною. Мати Катерини ніколи не була в Ізраїлі, а сама Катя не могла відвідати свою сім’ю через війну.
Емоції, які Катя відчула, коли її сім’я з’явилася в студії, стали кульмінацією ефіру.
Вона не бачила свою маму і молодшого брата два роки, і вважала, що найближче спілкування з ними можливе тільки по телефону.
Саме тому момент, коли в святковому ефірі вона побачила рідних — став справжнім дивом. Емоції були щирими і сильними: Катя не приховувала сліз і розповіла в студії, наскільки важко весь цей час жити далеко від сім’ї, знаючи, що вони знаходяться під постійними обстрілами.
Її слова прозвучали так:
«Я не могла їх обійняти два роки. Ми підтримували зв’язок тільки по телефону, і, звичайно, дуже важко бути далеко від своєї сім’ї, особливо коли вона переживає такі важкі часи.»
Ця зустріч стала одним із найзворушливіших моментів святкового ефіру. Для глядачів — епізод про людську близькість, який нагадав, наскільки важлива підтримка солдат-одинаків. Для самої Каті — рідкісний момент щастя в період непростої служби і розлуки.
Подія тоді стала символом зміцнення зв’язків між Ізраїлем і Україною: Катя служила Ізраїлю, поки її сім’я жила під обстрілами в Одесі. Цей контраст був болючим і важливим — саме тому історія відгукнулася в серцях тисяч людей.
Чому цю історію важливо поширювати
Тому що вона не тільки про біль і боротьбу.
Вона про людей, які — незалежно від походження, мови чи міста — стали за дівчину, яка служила Ізраїлю і опинилася між двох систем.
Це історія нової репатріантки з України, яка пройшла війну, пережила зупинку серця і продовжує боротися за життя — поки її мама сидить біля лікарняного ліжка, а друзі і ком’юніті роблять все можливе, щоб підтримати.
І це історія про те, що суспільство може бути сильніше бюрократії.
Нехай Катя побачить, що вона не одна
Кожен донат — це не просто сума.
Це сигнал Каті, її мамі, сім’ї і всім, хто стикався з подібними ситуаціями: вас бачать, ви важливі, ви не одні.
Історія Каті — це не про жалість.
Це про солдатку-одиначку, яка віддала Ізраїлю роки служби і зараз заслуговує одного — шансу спокійно жити.
Її підтримали друзі, журналісти, блогери, депутати, звичайні люди.
Тепер будемо поруч до кінця.
Як ми можемо допомогти зараз
Ситуація формально зрушилася — операція погоджена. Але відновлення займе місяці. Мамі потрібно житло поруч з лікарнею. Катя не зможе працювати. На ліки, реабілітацію і побутові витрати йдуть величезні суми.
Тому допомога все ще критично важлива. І все ще термінова.
Офіційний збір:
https://giveback.co.il/project/88146
Це перевірений збір від друзів Каті. Гроші йдуть безпосередньо на витрати сім’ї. Жодних посередників.