- 22 Грудня, 2025
- 3:43 am
- В світі
В нашій рубриці «Євреї з України» ми розповімо про подвиг Юрія Ліфшица, киянина, який зупинив «поїзд смерті», що прямував до Освенціма, і врятував понад 100 євреїв. Його історія — приклад героїзму і мужності, який до сьогодні надихає людей на боротьбу з несправедливістю.
19 квітня 1943 року в бельгійському Опорі відбулася подія, яка стала справжнім героїзмом і символом опору нацистському режиму.
Це був день, коли Юрій Ліфшиць разом з двома товаришами — Робером Местріо та Жаном Франклемоном — напали на поїзд, що віз понад 1600 євреїв з транзитного табору Мехелен до Аушвіцу. Використовуючи мінімальні ресурси — пістолет і інструменти для зламу — їм вдалося зупинити поїзд і звільнити в’язнів. Цей подвиг став першим і єдиним випадком масового втечі з «поїзда смерті» за всю Другу світову війну.
Деталі операції: “Атака на 20-й конвой”
19 квітня 1943 року Юрій Ліфшиць, озброєний тільки пістолетом, організував напад на 20-й конвой, який віз в’язнів до Аушвіцу. Ліфшиць з двома соратниками — Робером Местріо та Жаном Франклемоном — змогли зупинити поїзд за допомогою своїх інструментів і пістолета. Незважаючи на відсутність зброї та чисельну перевагу супротивників, вони діяли рішуче.
“Двадцятий конвой”, відомий також як «Поїзд № XX» (фр. Vingtième convoi), був поїздом, який віз депортованих з Бельгії, окупованої нацистською Німеччиною під час Другої світової війни.
Причиною проведення операції став свідчення Уїльяма Херсковіца, в’язня Аушвіцу, який зміг втекти з табору і, добравшись до Антверпена, зв’язався з бельгійським Опором. Розповідь Херсковіца є одним з найперших свідчень про звірства Аушвіцу.
19 квітня 1943 року Двадцятий конвой покинув транзитний табір Мехелен, везучи 1631 єврея, серед яких були як чоловіки, так і жінки з дітьми. Для цієї перевезення використовувалися не звичайні пасажирські вагони, а вантажні вагони, вікна яких були затягнуті колючим дротом. Крім того, в складі конвою був спеціальний вагон (Sonderwagen), в якому перебували 19 осіб — 18 чоловіків і одна жінка. Ці люди були членами Опору і втікачами з попередніх перевезень. Для того щоб їх негайно знищити по прибуттю в Аушвіц, їх одяг був відмічений червоним хрестом. Однак трьом з цих в’язнів вдалося втекти, а четвертого застрелили на місці.
В цей час група молодих людей з бельгійського Опору, зокрема Юрій Ліфшиць, єврейський лікар, родом з Києва, а також його друзі — Робер Местріо та Жан Франклемон — озброєні одним пістолетом і імпровізованим червоним ліхтарем, змогли зупинити поїзд між муніципалітетами Бортмербек і Хахт на трасі Мехелен — Льовен. Незважаючи на охорону з одного офіцера і п’ятнадцяти солдатів Sicherheitspolizei (SiPo-SD), їм вдалося відкрити один з вагонів і звільнити 17 осіб.
Деякі інші в’язні втекли без допомоги Опору. Машиніст поїзда, Альбер Дюмон, допомагав втікачам, намагаючись рухатися якомога повільніше між Тиненом і Тонгереном, зупиняючись, коли це було можливо, даючи можливість людям стрибати з поїзда і уникати смертельних наслідків.
В результаті з поїзда втекло 233 особи. Однак 89 були спіймані і відправлені на більш пізні поїзди, 26 осіб були вбиті або загинули при падінні з поїзда. Тільки 118 вижили, ховаючись в бельгійських сім’ях до кінця війни. Наймолодшому з втікачів було всього 11 років — Симону Гроновському. Також серед врятованих була Регина Крохмаль, 18-річна медсестра Опору, яка перерізала дерев’яні стержні перед повітрозабірником поїзда і вистрибнула з поїзда.
22 квітня 1943 року поїзд прибув в Аушвіц, де відбувся відбір. З 521 людини, залишеного для роботи, тільки 150 вижили до кінця війни. Залишки 874 в’язнів були негайно страчені в газових камерах. Серед жінок 70% були вбиті одразу, а решта використовувалися для медичних експериментів.
Через втечу з поїзда багато в’язнів загинули по прибуттю в табір, що стало одним з найтрагічніших наслідків цієї операції.
Юрій Ліфшиць: Герой Опору, який врятував сотні життів
Юрій Соломонович Ліфшиць (30 вересня 1917, Київ, Україна — 17 лютого 1944, Шарбек, Бельгія) — єврейський лікар, боєць бельгійського Опору, який став відомим завдяки своєму подвигу, що врятував життя понад 100 євреїв, і увійшов в історію як один з героїв боротьби з нацистським режимом.
Юрій Ліфшиць народився в Києві в єврейській родині. Його батько був військовим лікарем, що служив у російській армії, а мати походила з заможної родини кишинівських євреїв. Вона отримала освіту в Сорбонні і займалася викладацькою діяльністю. Сім’я Ліфшиців часто переїжджала, що дало Юрію можливість пізнати різні культури і мови. У 1928 році сім’я переїхала в Мюнхен, а пізніше — в Київ.
Коли Юрію було 11 років, його батьки розлучилися, і його мати з двома синами переїхала в Бельгію, в місто Шарлеруа. Юрій продовжив своє навчання в Бельгії, вступивши до медичного університету Брюсселя, де він став студентом медичного факультету.
Юрій Ліфшиць продовжив своє навчання в Брюсселі, де успішно закінчив медичний факультет. У 1940 році, після капітуляції Бельгії перед нацистською Німеччиною, почалася жорстока окупація країни. Нацистські влади ввели численні антисемітські закони, зокрема заборону для євреїв працювати в медичних установах. Однак, незважаючи на ці обмеження, Юрій не припинив свою роботу в медичній сфері.
Після окупації Юрій Ліфшиць почав працювати в лікарні Сен-П’єр в Брюсселі, де рятував багатьох людей, незважаючи на загрозу арешту. В цьому ж році Юрій приєднався до бельгійського Опору, розуміючи, що нацисти готують “окреме рішення єврейського питання”.
У 1942 році, коли нацисти почали масово депортувати євреїв до концентраційних таборів, Юрій Ліфшиць усвідомив, що для порятунку євреїв у Бельгії потрібно діяти рішуче. Він приєднався до антифашистської групи Опору, готуючи акції по рятуванню євреїв. Юрій розумів, що час вичерпаний, і кожен його вчинок може стати вирішальним для долі багатьох людей.
Його знання медицини, хоробрість і рішучість призвели його до участі в одній з найбільш відомих операцій Бельгійського Опору.
Арешт і страта Юрія Ліфшица
Після успішної операції Юрій Ліфшиць був арештований гестапо 14 травня 1943 року, але зміг втекти, використовуючи хитрість. Однак через два місяці, 26 червня 1943 року, його знову спіймали. Юрій був підданий жорстоким тортурам і, незважаючи на все, відмовився надіти пов’язку на очі перед стратою.
17 лютого 1944 року Юрій Ліфшиць був розстріляний в Шарбек, недалеко від Брюсселя.
Меморіал пам’яті Юрія Ліфшица
Пам’ять про подвиг Юрія Ліфшица і його соратників була увічнена в Бельгії. У 1993 році був встановлений пам’ятник в Брюсселі, присвячений його подвигу і пам’яті всіх жертв Голокосту. У 2023 році в Брюсселі також був відкритий меморіал Голокосту, на якому увічнені імена героїв Опору, включаючи Ліфшица.
Чому подвиг Юрія Ліфшица так важливий?
Подвиг Юрія Ліфшица став прикладом мужності і опору нацизму. Його дії врятували понад 116 життів, а його приклад надихає на боротьбу з несправедливістю. Його вчинок нагадує нам, що навіть невелика група людей, що діє в рішучий момент, може змінити хід історії і врятувати безліч життів. Важно пам’ятати такі подвиги, щоб вони ніколи не були забуті.
Юрій Ліфшиць і його роль в історії України і Ізраїлю
Подвиг Юрія Ліфшица став важливим не тільки для Бельгії і єврейської громади, але і для України і Ізраїлю. Цей киянин став символом боротьби за свободу і справедливість, а його подвиг став важливою частиною історичної пам’яті двох народів — українського і єврейського.
На платформі НАновості – новини Ізраїлю і України, ми продовжуємо висвітлювати такі важливі події і нагадуємо про героїзм людей, які боролися за світле майбутнє, незважаючи на величезні загрози.
В нашій рубриці «Євреї з України» ми згадуємо не тільки подвиг Юрія Ліфшица, але й його найважливішу роль в історії, яка нагадує нам про значення кожного акту опору в боротьбі з нацизмом. Його героїзм залишиться в пам’яті тих, хто боровся за життя і свободу, незважаючи на всі перешкоди.
