- 3 Грудня, 2025
- 9:29 pm
- Україна
Як відомо, у 2022 р. Верховна Рада України визнала Чеченську Республіку Ічкерія «тимчасово окупованою» та засудила геноцид чеченського народу — важливий символічний міст між українцями та чеченським опором.
На фото — єврейські волонтери та представники чеченського батальйону тримають прапор Чеченської Республіки Ічкерія — офіційний символ невизнаної чеченської держави, яка в 1991–2000 роках фактично існувала на території Чечні та проголосила незалежність від Росії. Сьогодні він використовується переважно у діаспорі та серед прихильників незалежності Чечні, включно з чеченськими добровольцями в Україні.
Придушення чеченського опору Росією у 1990–2000-х роках супроводжувалося масовими жертвами серед мирного населення та масштабними руйнуваннями.
У Першу чеченську війну (1994–1996) російські війська застосовували килимові бомбардування, особливо в Грозному, який був практично стертий з лиця землі; тисячі мирних жителів загинули, десятки тисяч були поранені.
У Другу чеченську війну (з 1999 року) масштаби насильства ще більше зросли: відбувалися позасудові страти, «зачистки» з зникненням людей, тортури та депортації. За оцінками правозахисників, загальна кількість загиблих за дві війни становить від 80 до 150 тисяч осіб, включно з жінками та дітьми, а сотні тисяч стали біженцями.
Ці події зробили прапор Ічкерії не лише символом незалежності, але й нагадуванням про трагедію народу, який пережив етнічне винищення.
Як пов’язані чеченські добровольчі батальйони ЗСУ з єврейськими громадами України?
Єврейська громада Шостки передала гуманітарну допомогу чеченському батальйону ЗСУ
У Шостці єврейська громада передала чергову партію гуманітарної допомоги українським військовим, зокрема чеченському батальйону, який вирушає на одну з найнебезпечніших ділянок фронту.
Про це повідомила Шосткинська Єврейська Громада у своєму акаунті 12 серпня 2025 року.
“Шосткинська Єврейська Громада продовжує підтримувати наших захисників, передаючи тактичні ноші, виготовлені за ізраїльською технологією. Ці ноші користуються великим попитом серед військових, адже вони надійні, зручні та допомагають рятувати життя.
Цього разу допомогу отримав Чеченський батальйон імені Шейха Мансура, який поїде на найгарячіший напрямок захищати нашу незламну Україну. Разом із ношами були передані паракордові браслети, захисні рукавиці, подушки для шиї, розпалювачі та, звісно, обереги, щоб вони берегли наших воїнів у найгарячіших точках.
Ми віримо, що кожен внесок наближає нас до перемоги. Перемога вже не за горами – Україна обов’язково переможе!”
Волонтерська робота шосткинської єврейської громади
Шосткинська єврейська громада відома тим, що виготовляє тактичні ноші за ізраїльською технологією.
Виробництво організоване силами волонтерів на базі громади. Для виготовлення використовуються сучасні матеріали, що забезпечують надійність і зручність у використанні. Такі ноші витримують значні навантаження та дозволяють транспортувати постраждалих навіть у складних умовах. Їх можна застосовувати не лише для евакуації військових з поля бою, але й у роботі рятувальників – вони витримують до 200 кг.
Окрім нош, громада закуповує та передає на фронт захисні рукавиці, теплі речі, подушки для шиї, засоби для розпалювання та невеликі обереги.
Сергій Кацман, голова єврейської громади, розповів, що Шосткинська Єврейська громада єдина в Україні, де виготовляють такі ноші, але вони готові поділитися технологією їх пошиття з іншими містами, адже зараз у всіх мешканців України одна спільна мета – Перемога.
З 24 лютого 2022 року Шостка, місто на Сумщині за 25 кілометрів від кордону з Росією, регулярно зазнає обстрілів. Уже в перші дні вторгнення місто опинилося в зоні прямої загрози. У березні 2022 року внаслідок артилерійських ударів були пошкоджені житлові будинки та інфраструктура.
Єврейська громада Шостки, що налічує кілька десятків активних членів, з початку війни організувала волонтерську допомогу разом з іншими мешканцями. Вони координують збір продуктів, одягу, медикаментів і засобів гігієни для постраждалих.
Влітку 2025 року Шостка, Сумська область, опинилася в центрі масованих атак з боку Росії. Використовувалися авіація, керовані бомби та дрони-«Shahed», удари наносилися по житлових кварталах і об’єктах інфраструктури.
Хронологія обстрілів:
| Дата | Подія |
|---|---|
| 19 липня 2025 | Масована атака за допомогою дронів та керованих авіабомб. Атака тривала близько чотирьох годин. Загиблих і поранених не зафіксовано, але сталися локальні пожежі. |
| 25–26 липня 2025 | Дрони, бомби та ракети вразили місто. Постраждали троє людей (дві жінки та чоловік), отримавши опіки та осколкові поранення. Пошкоджено чотири приватні будинки, багатоповерхівки та об’єкти інфраструктури. |
| 8 серпня 2025 | Нічний наліт дронів-«Shahed». Частину цілей збито ППО, але пошкоджено житлові будинки, автомобілі та інфраструктуру, одна людина поранена. |
| 10 серпня 2025 | Авіаудар по району Хлазове та іншим частинам Шостки. Пошкоджено цивільну інфраструктуру та приватні будинки. |
На тлі постійної загрози єврейська громада Шостки продовжує діяти: організовує збори продуктів, медикаментів і предметів першої необхідності для постраждалих, надає допомогу пораненим і сім’ям, які залишилися без житла.
28 липня 2025 року шосткинська єврейська громада (Сумська область) звернулася до містян із закликом підтримати членів громади — Сергія та Ірину Старостенко, чий будинок був повністю зруйнований унаслідок обстрілу, а все майно знищене.
Чеченські добровольчі батальйони у складі ЗСУ
У складі Збройних сил України вже понад десять років воюють чеченські добровольчі формування, створені з вихідців із Чечні, які емігрували після Першої та Другої чеченських воєн. Їхня основна мета — продовження боротьби проти Росії, яку вони вважають своїм історичним ворогом. Для них війна в Україні — це не лише підтримка українського народу, а й частина власної національно-визвольної боротьби за незалежність Чеченської Республіки Ічкерія.
Батальйон імені Шейха Мансура
Саме йому Шосткинська єврейська громада і передала зараз допомогу.
Створений у 2014 році, переважно з чеченців, які залишили Чечню після Другої чеченської війни. Спочатку входив до складу Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», пізніше — до Української добровольчої армії. Названий на честь кавказького лідера кінця XVIII століття Шейха Мансура, який очолив повстання гірців проти Російської імперії. Це один із найбільших добровольчих батальйонів в Україні, що брав участь у боях у Донецькій та Луганській областях, а після 2022 року — і на південних напрямках.
Батальйон імені Джохара Дудаєва
Також створений у 2014 році. Складається переважно з чеченців-емігрантів, які залишили батьківщину після Другої чеченської війни. Названий на честь першого президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва, убитого російськими військами у 1996 році. Девіз батальйону — «Свобода або смерть!». Підрозділ активно воює на фронтах, вважаючи українську перемогу важливим кроком до можливого звільнення Чечні.
Батальйон імені Хамзата Гелаєва
Формування, створене у 2022 році, назване на честь чеченського польового командира Руслана (Хамзата) Гелаєва, одного із символів опору Росії. Батальйон швидко увійшов до складу бойових операцій ЗСУ, беручи участь у штурмових діях та розвідці.
Інші чеченські формування
Окрім цих трьох основних батальйонів, на боці України воюють:
- Окремий батальйон спеціального призначення ЗС ЧРІ;
- Група спеціальних операцій «SOG»;
- Штурмовий батальйон «Шалена зграя»;
- Добровольчий батальйон «Крим»;
- Мусульманський корпус «Кавказ».
Чому чеченські батальйони воюють за Україну
Для бійців цих підрозділів війна в Україні — це шанс продовжити боротьбу, яку вони почали на рідній землі проти російської окупації. Вони вважають, що поразка Росії в Україні наблизить і визволення Чечні. Багато бійців мають бойовий досвід, отриманий ще в горах Кавказу, і застосовують його, допомагаючи українським військовим із розвідкою, диверсійними операціями та боями в міських умовах.
Станом на кінець 2022 року чисельність чеченських добровольців у лавах ЗСУ оцінювалася приблизно в близько 2 000 осіб, однак точних і свіжих даних на 2025 рік немає — багато формувань не розкривають чисельність із міркувань безпеки.
Історичний зв’язок гірських євреїв і чеченців
Предки гірських євреїв (джуурі) прибули на Кавказ, ймовірно, у V столітті н. е. з Персії, куди їхні предки переселилися ще у VIII столітті до н. е. зі стародавнього Ізраїлю. Їхня мова — гірсько-єврейська (джуурі) — належить до південно-західної групи єврейсько-іранських мов. Гірські євреї сповідували юдаїзм за сефардським обрядом, мали власну писемність, літературу та релігійні книги, включно з молитовником «Раббі Іхієль Севі».
З XIX століття, в період Кавказької війни та анексії регіону Російською імперією, гірські євреї жили в Чечні, Дагестані та сусідніх районах, зокрема в Грозному, Ведено, Ітум-Калі та гірських аулах. Їхніми сусідами були чеченці — мусульмани-суніти, з якими встановилися особливі відносини взаємної поваги та довіри. Торговельні шляхи, ремесла і спільні вороги (спершу царська, а згодом радянська репресивна влада) зближували два народи.
Чеченці цінували єврейських ковалів, зброярів, ювелірів і виноробів, а гірські євреї користувалися послугами чеченських майстрів і землеробів. На базарах торговельні ряди стояли поруч, а угоди часто скріплювали усним словом. У разі загрози ззовні чеченці захищали єврейські родини, а євреї допомагали своїм сусідам продуктами та ремісничою продукцією.
Під час Другої світової війни гірські євреї Чечні та Дагестану уникнули масового знищення, яке спіткало їхні громади в Криму та на Кубані, значною мірою завдяки спротиву місцевого населення, включно з чеченцями. У 1944 році, коли радянська влада депортувала чеченців до Середньої Азії, частина гірських євреїв Грозного та околиць доглядала за їхніми домівками. Після повернення чеченці допомагали єврейським сусідам у складних умовах повоєнної розрухи.
Культурне життя гірських євреїв сильно постраждало від радянської політики: у 1948–1953 роках були закриті школи з навчанням єврейсько-татською мовою, припинена література на джуурі, а громади зазнавали тиску. Проте до кінця XX століття в Чечні продовжувало жити кілька тисяч гірських євреїв.
Культурне відродження почалося лише після 1991 року, однак нові проблеми виникли через нестабільність і релігійний тиск з боку мусульманського оточення. Особливо важким став період Чеченських воєн 1990–2000-х років, коли майже всі гірські євреї залишили Грозний і Нальчик.
Сьогодні чисельність гірських євреїв оцінюється приблизно у 110 тисяч осіб. Найбільші громади живуть в Ізраїлі (50–70 тис.), Азербайджані (12–37 тис.), а також у США, Німеччині та Австрії. У Росії вони збереглися в Дагестані (3–18 тис.) та частково в інших регіонах. Традиційні центри проживання — Дербент, Махачкала, Буйнакськ (Дагестан), Баку та Куба (Азербайджан). У Чечні зараз залишилися лише поодинокі літні представники цієї громади, а більшість нащадків гірських євреїв із Чечні живуть в Ізраїлі, США та Європі.
Попри втрату колишнього сусідства, пам’ять про мирне співіснування зберігається. Чеченці та гірські євреї, які зустрілися в Ізраїлі або в діаспорі, часто згадують часи, коли їх поєднували спільні двори, ринки, взаємодопомога і повага — те, що дозволяло двом різним народам жити пліч-о-пліч понад століття.
Взаємини євреїв і чеченців в Україні з 2014 року до сьогодення
З початку російської агресії у 2014 році взаємодія єврейської громади України та чеченських добровольців набула практичного і символічного значення.
Восени 2014 року в Одесі було створено волонтерський батальйон імені Бені Кріка — єврейсько-чеченське гуманітарне формування. Командир Дмитро Нудель заявив, що одеські євреї будуть збирати допомогу для бійців у зоні АТО та поранених, а навчати волонтерів допоможуть бійці чеченського батальйону імені Джохара Дудаєва. Батальйон мав символічний характер і не брав участі в боях, але демонстрував союз двох громад: чеченці ділилися військовим досвідом, євреї — ресурсами та волонтерською мережею. Підрозділ підтримала Аміна Окуєва, дружина командира батальйону Дудаєва.
У 2014–2015 роках значна частина допомоги чеченським добровольцям координувалася через Дніпропетровську область, де за участі губернатора Ігоря Коломойського та єврейської громади було створено потужний волонтерський центр. Приватні меценати забезпечували бійців обмундируванням, транспортом та спорядженням.
У лютому 2016 року командир Адам Осмаєв та Аміна Окуєва на запрошення депутата міськради Ашера Черкаського відвідали центральну синагогу «Золота Роза» та центр «Менора» у Дніпрі. Гості оглянули Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», де особливу увагу приділили темі депортації чеченців у 1944 році. Черкаський наголосив на духовній спорідненості народів, об’єднаних спільною боротьбою проти імперської агресії.
На державному рівні єврейська підтримка також була помітною. У Верховній Раді VIII скликання (2014–2019) депутат Георгій Логвинський, заступник голови Комітету з прав людини, неодноразово порушував питання депортації чеченців сталінським режимом, проводячи паралелі з Голокостом. Він вітав визнання Чеченської Республіки Ічкерія та підтримував проукраїнські чеченські формування. Ці дії зміцнювали моральну та політичну легітимність чеченської присутності в Україні.
У вересні 2022 року слова президента Володимира Зеленського, звернені до народів Кавказу з закликом не воювати за Росію, отримали широкий відгук у єврейській діаспорі та посилили інформаційну підтримку чеченських союзників.
Самі чеченські добровольці відзначають повагу і допомогу з боку єврейської громади. Осмаєв та Окуєва підкреслювали, що Україна стала домом для людей різних національностей, об’єднаних прагненням до свободи. Після 2022 року символіка Ічкерії почала з’являтися на єврейських громадських заходах, а деякі чеченські бійці носять на формі шестикутну зірку разом із прапором своєї республіки.
Від НАновини
Історія допомоги шосткинської єврейської громади чеченському батальйону імені Шейха Мансура — це не одноразовий жест, а частина довгої лінії взаємної підтримки, яка тягнеться від часів мирного сусідства гірських євреїв і чеченців на Кавказі до сьогоднішньої спільної боротьби в Україні.
З 2014 року єврейські громади країни — від Одеси до Дніпра — не лише діляться ресурсами з чеченськими добровольцями, але й публічно визнають їх союзниками у протистоянні російській агресії. Чеченці відповідають взаємністю, бачачи в українських євреях партнерів по зброї та долі.
Сьогодні, коли прапор Чеченської Республіки Ічкерія піднімається поруч з українським та ізраїльським, він символізує не лише спротив одному агресору, але й історичну солідарність народів, що пережили геноцид і не відмовилися від права на свободу. Для нас, у НАновини — Новини Ізраїлю, це нагадування, що братерство, вистраждане у крові та взаємодопомозі, здатне пережити століття і кордони.