Російські військові джерела заявили, що Україна використовує супутникові термінали ізраїльської компанії HiSKY для управління далекобійними безпілотниками над територією Росії. Вони показали фотографії розібраного обладнання і стверджують, що отримали один з терміналів з українського ударного дрона.
Автор: Вікторія Кацман, НАновини — Новини Ізраїлю
Історія отримала широке поширення 6 листопада 2026 року, коли її підхопили російські Telegram-канали. Однак перше детально задокументоване в ході нашої перевірки заяву з’явилося раніше — 29 жовтня. Тоді російський “Координаційний центр допомоги Новоросії” (КЦПН) опублікував відео, присвячене супутниковому терміналу HiSKY SmartLITE SIRIUS 16×16.
Український спеціаліст з радіозв’язку Сергій Бескреснов, відомий як «Флеш», не підтвердив і не спростував цю інформацію.
НАновини вивчили російські публікації, українські технічні дослідження, документацію ізраїльського виробника, матеріали ізраїльської преси та історію міжнародних партнерств HiSKY.
Вдалося встановити, що йдеться про існуючу технологію, розраховану на зв’язок з рухомими об’єктами. Але між її технічними можливостями і твердженням про застосування українськими ударними безпілотниками залишається суттєвий пробіл у доказах.
Звідки з’явилися повідомлення про ізраїльські термінали
29 жовтня 2026 року російський КЦПН розмістив шестихвилинне відео з твердженням, що отримав для дослідження супутниковий термінал, нібито знятий з українського безпілотника літакового типу.
Автори заявили, що обладнання дозволяє підтримувати зв’язок через супутникові мережі, доступні над Росією, і тому представляє альтернативу американському Starlink.
КЦПН також пов’язав передбачуване застосування терміналів з ударами по російських об’єктах зв’язку в прикордонних районах. Незалежних доказів цього зв’язку представлено не було.
6 листопада Telegram-канал «Військовий Інформатор» опублікував фотографії обладнання з посиланням на спеціалізований канал «Корисне навантаження» (@payloadUAV). На зображеннях видно металевий корпус з охолоджувальними ребрами, електронні компоненти, маркування і рекламні матеріали HiSKY.
Обладнання описувалося як SmartLight Sirius 16×16. В інших публікаціях зустрічається написання SmartLITE SIRIUS — саме таке позначення використовується в актуальній лінійці виробника.
Існує і більш ранній слід. У доступній технічній зведенні, датованій 29 серпня 2026 року, вже згадується розбір терміналу HiSKY. Однак там йдеться про його виявлення на «російських бортах», що суперечить пізнішим твердженням про українське походження обладнання. Перевірити початкову дату знахідки і приналежність апарата за цим переказом неможливо.
Тому 29 жовтня залишається найбільш надійно документованою датою конкретної публічної заяви КЦПН.
Проблема всіх цих повідомлень однакова: фотографії дозволяють співставити окремі елементи з продукцією виробника, але не доводять, на якому саме безпілотнику знаходилося пристрій.
Не опублікована безперервна історія виявлення терміналу, відсутня незалежна перевірка його походження і немає підтвердження, що апарат забезпечував діючий канал зв’язку під час бойового польоту.
Що кажуть в Україні: «Флеш», Mind.ua і виробник дронів Fire Point
6 листопада 2026 року Сергій Бескреснов прокоментував поширення російських повідомлень.
Свою публікацію він почав словами:
«Я не підтверджую й не спростовую цю інформацію від ворога».
Тобто: «Я не підтверджую і не спростовую цю інформацію від противника».
Бескреснов висловив здивування підвищеною увагою російських ЗМІ до давно існуючих технологій супутникового зв’язку. За його поясненням, плоскі антени з електронним управлінням здатні супроводжувати супутники без звичної поворотної тарілки. Аналогічні розробки є і у інших компаній, наприклад американської Kymeta.
Говорячи про HiSKY, спеціаліст вказав розміри терміналу приблизно 60 на 30 сантиметрів, масу близько шести кілограмів і швидкість передачі даних до 2 Мбіт/с. Він попередив, що велика затримка при використанні геостаціонарних супутників обмежує можливості роботи в режимі реального часу.
Це технічний коментар, а не повідомлення про оснащення українських безпілотників.
Ще 2 листопада, за чотири дні до нової хвилі Telegram-публікацій, українське видання Mind.ua випустило велике дослідження альтернатив Starlink.
Журналістка Євгенія Подгайна порівняла європейські супутникові мережі Eutelsat OneWeb, SES і Hisdesat, вивчила термінали зв’язку для рухомих об’єктів і присвятила окремий розділ ізраїльській HiSKY.
Висновок виявився обережнішим за російські заголовки: технологія підходить для певних завдань безпілотної авіації, але незалежного підтвердження її застосування українськими далекобійними дронами дослідження не представило.
7 листопада спеціалізоване українське видання DefPulse також розібрало повідомлення КЦПН і характеристики обладнання.
При цьому сама тема альтернативного супутникового зв’язку дійсно актуальна для України.
30 жовтня 2026 року керівник української компанії Fire Point Ірина Терех розповіла Reuters, що її підприємство розробило способи виконання завдань без залежності від супутникового каналу Starlink.
Вона підкреслила, що системи Fire Point розраховані на завершення польотного завдання навіть при відсутності супутникового зв’язку. За її оцінкою, існуючі альтернативні рішення забезпечують лише 15–20% можливостей, які були б доступні при повноцінній роботі Starlink над Росією.
Терех не розкрила технічні подробиці і не згадувала HiSKY.
Важлива і хронологія обмежень американського зв’язку. Після повідомлень про зниження допустимої швидкості руху терміналів у жовтні Міністерство оборони України 24 жовтня заявило про відновлення роботи Starlink і Starshield на швидкостях понад 400 км/год.
Пошук альтернатив, таким чином, не означає повної відмови України від американської системи. Йдеться швидше про зниження залежності від єдиного постачальника і забезпечення зв’язку там, де звичайний комерційний Starlink недоступний.
Що вміє SmartLITE SIRIUS і чому це не другий Starlink
Компанія HiSKY розробляє плоскі супутникові термінали з електронним управлінням антеною. Такі пристрої дозволяють підтримувати зв’язок з рухомими платформами без громіздкого механізму, що повертає звичайну супутникову тарілку.
Одна з моделей нинішнього сімейства — SmartLITE SIRIUS 16×16 Ku. Числа позначають структуру антенної решітки: 16 на 16 елементів, всього 256.
В офіційній технічній документації Smartellite Dynamic 16×16, що передує версії цього сімейства, вказані габарити 604×290×30 міліметрів, маса близько шести кілограмів і підтримка супутникових систем на різних орбітах.
Заявлені типові швидкості складають 7–1500 Кбіт/с при зв’язку через геостаціонарні супутники і 0,5–20 Мбіт/с для низькоорбітального режиму. Це показники технічної документації, а не вимірювання роботи передбачуваного українського обладнання.
У прес-релізі від 21 лютого 2024 року компанія окремо повідомляла про можливість передачі до 2 Мбіт/с через геостаціонарну мережу.
Для читача, не знайомого зі супутниковим зв’язком, різниця між орбітами принципова.
Геостаціонарні супутники знаходяться приблизно в 35 786 кілометрах над екватором. Вони забезпечують зв’язок з великими територіями, але сигналу потрібно більше часу на проходження відстані до апарата і назад.
Низькоорбітальні супутники значно ближче до Землі. Тому затримки зазвичай менші, але супутники постійно переміщуються відносно користувача, і обладнання повинно забезпечувати їх супровід.
Система HiSKY може працювати з різними супутниковими інфраструктурами, якщо забезпечені технічна сумісність і необхідний доступ.
Для безпілотника супутниковий канал необов’язково повинен безперервно передавати якісне відео. Іноді потрібно обмінюватися порівняно невеликими обсягами даних: станом обладнання, службовими повідомленнями або окремими командами.
При цьому заявляти, що така система взагалі не здатна передавати відео, було б неправильно. Можливості залежать від конкретної мережі і доступної швидкості.
Однак HiSKY не є повноцінним аналогом Starlink.
Starlink спирається на власну численну супутникову групу SpaceX. HiSKY працює переважно як постачальник терміналів і інтегратор послуг сторонніх супутникових операторів.
Можливість підключення над певною територією залежить не тільки від розташування супутника, але і від наданого доступу, покриття, наземної інфраструктури та інших технічних умов.
Тому російське твердження, ніби термінал може користуватися будь-яким доступним супутником і гарантовано працювати над усією Росією, не підтверджується однією лише документацією виробника.
Хто стоїть за HiSKY: Рош-ха-Аїн, міжнародні інвестори і колишній керівник «Моссаду»
HiSKY — ізраїльська компанія, заснована в 2015 році. Її офіс знаходиться в Рош-ха-Аїні, місті в центральній частині Ізраїлю.
Первісно компанія розвивала супутниковий зв’язок для промисловості: сільського господарства, віддалених об’єктів, транспорту, енергетики і морських перевезень.
16 травня 2024 року ізраїльське ділове видання Globes опублікувало матеріал Мейталь Вайцберг про невелику компанію з Рош-ха-Аїна, яка почала конкурувати за клієнтів з рішеннями Ілона Маска.
Видання повідомило, що HiSKY заснували Шахар Кравіц, Моті Літочевський і Ярон Шахар. На момент публікації компанія залучила близько 60 мільйонів доларів інвестицій і налічувала приблизно 70 співробітників.
Серед інвесторів називалися сингапурська ST Engineering, структури інвестиційного фонду з Об’єднаних Арабських Еміратів, брати Рубен і супутниковий оператор Intelsat.
Найбільш помітне для нинішньої історії прізвище — Тамір Пардо.
Пардо керував ізраїльською зовнішньою розвідкою «Моссад» з 2011 по 2016 рік. Після відходу зі служби він займався підприємницькими проектами, в тому числі в сфері кібербезпеки.
За даними Globes від 16 травня 2024 року, Пардо займав посаду президента HiSKY. В інтерв’ю він говорив про розвиток компанії від невеликого підприємства в Рош-ха-Аїні до впізнаваного учасника міжнародного ринку супутникових комунікацій.
Тут слід виправити помилку, що зустрічається в російських публікаціях: колишній керівник «Моссаду» не був названий генеральним директором HiSKY в матеріалі Globes.
Більш того, 22 січня 2026 року ізраїльське видання Chiportal повідомило про призначення Ереза Антебі генеральним директором замість співзасновника Шахара Кравіца. Відомостей, що дозволяють достовірно встановити нинішній статус Пардо, в вивчених матеріалах недостатньо.
Участь колишнього керівника розвідки в керівництві технологічною компанією не доводить, що «Моссад» бере участь в її комерційних угодах або військових проектах.
Втім, сама оборонна спрямованість бізнесу не є секретом.
На офіційному сайті HiSKY сьогодні прямо говориться, що компанія зосереджена переважно на тактичному зв’язку для оборонних сил. Її рішення призначені для управління різними платформами на суші, в повітрі і на морі.
Це суттєво відрізняється від образу виключно цивільного постачальника зв’язку для тракторів і вантажних автомобілів, який складався з публікацій минулих років.
Чиї супутники використовує HiSKY: Італія, США, Європа і старий проект Ella1
HiSKY не управляє власною великою групою супутників на зразок Starlink. Вона надає клієнтам обладнання і послуги з використанням інфраструктури партнерів.
Серед таких компаній у відкритих матеріалах згадуються Intelsat, Hispasat, Andesat і Hughes Network Systems.
У грудні 2023 року HiSKY і Intelsat уклали інвестиційну угоду і домовилися про технологічну співпрацю.
За минулі роки змінилася і структура супутникового ринку: 17 липня 2025 року люксембурзька компанія SES завершила придбання Intelsat.
Тому опис Intelsat як повністю незалежного оператора без згадки SES сьогодні вже неповно.
Є у HiSKY і підтверджений виробничий слід в Італії.
6 липня 2023 року компанія офіційно оголосила про співпрацю з Jabil Italy для серійного виробництва сімейства Smartellite 8×8. Італійські виробничі потужності також згадуються в експортних матеріалах ізраїльської галузі.
Це підтверджує реальність виробничої співпраці, але не дозволяє встановити точне походження конкретного терміналу з російських фотографій.
Ще один елемент історії — логотипи Європейського космічного агентства (ESA), Британського космічного агентства (UKSA) і американської Spire Global на рекламних зображеннях HiSKY.
31 серпня 2021 року HiSKY оголосила про проект демонстрації супутникового зв’язку з використанням наносупутника Ella1 за участю ESA, UKSA і Spire.
11 листопада 2023 року Ella1 був запущений в космос на ракеті Falcon 9. Про це 14 листопада повідомило Ізраїльське космічне агентство.
Таким чином, логотипи на фотографіях відносяться до реальної міжнародної технологічної співпраці, що почалася задовго до нинішніх повідомлень.
Вони не є свідченням того, що європейські космічні організації брали участь у поставках обладнання для українських ударних безпілотників.
Окреме питання — ізраїльський експортний контроль.
В Ізраїлі діє Управління з контролю оборонного експорту DECA, створене при Міністерстві оборони. Його повноваження визначаються законом 2007 року про оборонний експорт.
Не всяке супутникове обладнання автоматично відноситься до заборонених або ліцензованих військових товарів: значення мають класифікація виробу, характер послуг і умови конкретної угоди.
У відкритих джерелах не виявлено документів, що підтверджують видачу дозволу на поставку розглянутих терміналів Україні. Але відсутність таких документів у публічному доступі не доводить, що дозволи не існували.
Ізраїльські технології у війні проти України: що встановлено і які питання відкриті
Сюжет з HiSKY не виник у порожнечі. НАновини вже неодноразово досліджували, як технології ізраїльського походження з’являються в українському військовому контексті і чому офіційна політика Єрусалима не завжди пояснює всю картину комерційних і міжнародних поставок.
У квітні 2026 року ми розповідали про хайфську компанію Elsight і її технології зв’язку для безпілотників. Приводом стало включення ізраїльського підприємства в російський перелік іноземних компаній, ймовірно пов’язаних з українським виробництвом дронів.
У тому матеріалі НАновини вивчили відкриті відомості про продукцію Elsight, міжнародних партнерів і поставки. Йшлося не про HiSKY, але про дуже близьку технологічну проблему — стійкий зв’язок з безпілотними платформами.
2 вересня 2026 року вийшло наше дослідження про те, як ізраїльські радіолокаційні станції RADA RPS-42 використовуються для захисту українського неба. Історія показує іншу сторону обміну технологіями: не зв’язок для дальніх ударів, а виявлення загроз і захист від безпілотників.
7 вересня НАновини опублікували матеріал про ізраїльські бронемашини Gaia Thunder і AMIR на українському фронті. Там центральним питанням теж було походження техніки і можливий маршрут через треті країни.
А 12 вересня, аналізуючи слова керівника Israel Aerospace Industries Боаза Леві, ми писали про те, чому Ізраїль занадто пізно зробив боротьбу з масовою загрозою дронів національним пріоритетом.
Леві тоді закликав подивитися одночасно на досвід України і Ізраїлю. Обидві країни зіткнулися з противниками, які використовують порівняно недорогі безпілотники для ударів далеко за межами лінії безпосереднього зіткнення.
Ці публікації показують: обмін технологіями і військовим досвідом між двома країнами давно перестав бути виключно дипломатичною темою.
При цьому важливо не змішувати державні поставки, ліцензовані комерційні продажі, діяльність міжнародних посередників і самостійне застосування обладнання кінцевими користувачами.
Для історії HiSKY саме це розмежування залишається вирішальним.
На 7 листопада 2026 року підтверджені існування ізраїльської компанії, її оборонна спеціалізація, технічні можливості терміналів, міжнародні партнерства і історичний корпоративний зв’язок з Таміром Пардо.
Також документально підтверджено, що російські військові джерела повідомили про нібито виявлене обладнання, а українські спеціалісти публічно прокоментували ці повідомлення.
Але досі невідомо, чи дійсно термінали HiSKY застосовувалися в конкретних українських ударах, хто закуповував їх, через яку країну вони могли надійти, який супутниковий оператор надавав зв’язок і чи знало керівництво ізраїльської компанії про передбачуване військове використання.
Немає і підстав стверджувати, що за можливою поставкою стояли ізраїльський уряд або розвідувальні структури.
Паралельно сама Росія розвиває власні супутникові військові комунікації. 6 листопада Reuters повідомило з посиланням на українську військову розвідку про застосування російської групи «Рассвет» для зв’язку над Україною. За даними ГУР, система поки не забезпечує безперервного покриття.
Це підкреслює, що супутникові комунікації стають окремим напрямком технологічного суперництва у війні, а не виключною особливістю однієї армії.
Для Ізраїлю історія HiSKY особливо важлива тому, що показує, наскільки далеко від початкового виробника може опинитися сучасна технологія подвійного призначення.
Розроблене в Рош-ха-Аїні обладнання може проходити через міжнародні виробничі та комерційні ланцюжки, використовувати інфраструктуру іноземних операторів і привертати увагу військових відомств інших країн.
Але визначити кінцевого користувача за місцем розробки неможливо.
Головне питання розслідування залишається незмінним: якщо ізраїльські термінали дійсно встановлені на українських далекобійних безпілотниках, яким шляхом вони туди потрапили і хто забезпечував їх підключення?
Поки відповіді немає, історія HiSKY залишається важливим технологічним сюжетом з непідтвердженою бойовою складовою, а не доведеним випадком участі Ізраїлю в українських ударах по Росії.
Додайте НАновини в Google, щоб стежити за нашими розслідуваннями про Ізраїль, Україну та технології сучасної війни.