Ізраїль другий рік поспіль опинився на останньому місці в глобальному індексі брендів націй, а динаміка 2025 року стала найрізкішою за всю історію дослідження. Підсумки опублікувала ініціатива BrandIL 5 жовтня 2025 року, вказавши на прискорююче погіршення міжнародного ставлення до країни після війни в Газі.
Згідно з даними, загальний показник Ізраїлю знизився на 6,1% за рік — це найбільше річне падіння, яке індекс коли-небудь фіксував. У рейтинг вперше додали Палестинську автономію: дослідники окремо уточнили, що включення носить порівняльний характер і потрібно для відстеження міжнародної позиції.
Чому падіння вважають безпрецедентним
BrandIL описує ситуацію як зсув не тільки в оцінках політики та рішень влади, але й у сприйнятті самих ізраїльтян за кордоном. Якщо раніше негатив частіше адресували уряду або армії, то в 2025 році, за висновками дослідження, частина аудиторії за кордоном стала переносити відповідальність за війну в Газі на ізраїльське суспільство в цілому.
Це змінює тон: у ряді країн ізраїльтян починають сприймати як «небажаних», а суперечка про політику перетворюється на стійку соціальну неприязнь. Такий поворот, як зазначають автори, робить репутаційну кризу складнішою для виправлення — тому що вона виходить за рамки дипломатії та офіційних заяв.
Точка тиску: покоління Z і ефект “cancel”
Окремий тривожний сигнал пов’язаний з поколінням Z у західних країнах. У дослідженні зазначається, що серед молодих респондентів (18–24) посилюється сприйняття Ізраїлю як «колоніальної» та «токсичної» держави, нібито чужої ліберальним цінностям. На цьому тлі розрив між реальною багатоголосицею всередині Ізраїлю і тим, як його «упаковують» у міжнародних дискусіях, стає ще помітнішим.
Для бренду країни це означає просту річ: навіть сильні аргументи про демократію, внутрішні суперечки та різноманітність поглядів гірше «досягають» аудиторії, яка мислить гаслами та моральними ярликами.
Економіка теж відчуває удар: “Зроблено в Ізраїлі” під тиском
BrandIL вказує, що за індексом постраждав і компонент “Made in Israel”. Падіння оцінок накладається на повідомлення про бойкоти ізраїльських товарів і послуг, а також на ширші ризики: зниження довіри, охолодження інтересу інвесторів, просідання туристичного потоку, тиск на кредитні оцінки та ускладнення міжнародної «легітимності» в публічному полі.
У практичному сенсі це не один «поганий заголовок» у пресі, а довгий ланцюг наслідків: десь складніше наймати людей, десь — підписувати контракти, десь — виходити на партнерства з університетами, фондами та муніципальними структурами.
Три категорії, де Ізраїль опинився останнім
У 2025 році Ізраїль зайняв останнє місце (50) відразу в трьох ключових блоках:
1) “Людські почуття” — співчуття, симпатія та довіра.
2) Молодіжна група 18–24 — саме там найсильніше закріплюється образ країни як «мішені скасування».
3) Експорт і товари — зниження оцінок посилює відчуття фактичного бойкоту “Made in Israel”.
Сенс цих категорій у тому, що вони безпосередньо впливають на побутовий рівень ставлення: від поведінки людей на вулиці та в університетах до рішень компаній і організацій «не зв’язуватися», щоб не отримувати репутаційні удари.
Контраст на тлі інших країн: хто зростає, поки Ізраїль падає
На тлі стагнації Ізраїлю автори відзначають помітне покращення позицій Саудівської Аравії, яку індекс пов’язує з ростом міжнародної легітимності королівства. У звіті підкреслюється і дипломатичний контраст: там, де одних зустрічають з почестями та прагматизмом, інших все частіше бачать через призму війни та морального конфлікту.
Паралельно індекс показує ослаблення сприйняття бренду США — ключового союзника Ізраїлю. BrandIL вважає, що це додає невизначеності: якщо «опорна» країна сама втрачає привабливість образу, то і її партнери отримують менше репутаційного “плеча” у світовій думці.
Нюанс, який залишає вікно можливостей
На тлі загального провалу у дослідження є один більш світлий маркер: в області науки і технологій Ізраїль займає 36-е місце. Це не рятує від негативного фону, але показує, що в міжнародному сприйнятті зберігається «острів» поваги — до компетенцій, інновацій, інженерної школи та практичних технологій.
Якщо шукати опорну точку для майбутньої комунікації, то саме цей сектор виглядає як рідкісний ресурс, який поки не повністю «з’їдений» політичною токсичністю.
Де ізраїльтян сприймають тепліше — і де холодніше
У NBI також вивчили, в яких країнах ставлення до ізраїльтян виглядає найбільш доброзичливим. У верхній частині списку — Бразилія, США та Індія. Внизу — Японія, Швеція та Польща, поруч з ними — Велика Британія, Франція, Південна Корея та Італія.
Така географія важлива не тільки для політики. Вона впливає на те, де ізраїльським бізнесам простіше розвиватися, де університетські зв’язки стійкіші, а де будь-який контакт перетворюється на суперечку «про символи» замість розмови по суті.
Що означає цей індекс для Ізраїлю прямо зараз
BrandIL фіксує: репутаційна криза перестала бути тільки про уряд і рішення кабінету. Вона стала про сприйняття людей, про моральну рамку, в яку Ізраїль «запакували» після війни, і про те, як швидко ця рамка закріплюється серед молодих аудиторій.
Наступне питання, яке постане перед країною та діаспорою, вже не в тому, “чи подобаємося ми світу”, а в тому, як знижувати довгострокову шкоду — для економіки, академічних зв’язків, туризму, інвестицій і просто людської безпеки євреїв та ізраїльтян за кордоном. Про це продовжить розповідати НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
