Азербайджан здатний зіграти помітну роль у мирних зусиллях на Близькому Сході — до такого висновку приходить американське видання The National Interest. В аналітичному матеріалі підкреслюється: Баку має унікальний набір дипломатичних зв’язків, які дозволяють йому взаємодіяти одночасно з Туреччиною, Саудівською Аравією, ОАЕ та Ізраїлем.
В умовах триваючої нестабільності в регіоні подібна конфігурація контактів набуває особливого значення для Вашингтона, який шукає стійкі механізми координації між регіональними гравцями.
Дипломатичний баланс: Туреччина, Саудівська Аравія та Ізраїль
Позиція Баку як зв’язуючої ланки
Азербайджан підтримує стратегічні відносини з Туреччиною, розвиває співробітництво з Об’єднаними Арабськими Еміратами та Ізраїлем, а також взаємодіє з Саудівською Аравією. Таке поєднання партнерств створює умови для посередництва в процесі нормалізації відносин між Анкарою, Ер-Ріядом та Єрусалимом.
За оцінкою видання, Баку вже демонстрував готовність виступати стратегічним посередником. У минулому він приймав переговори щодо зниження напруженості між Туреччиною та Ізраїлем, а також виконував роль каналу зв’язку між Ізраїлем та новими сирійськими властями.
Участь Азербайджану в міжнародних форматах, включаючи «Раду миру», підтверджує розширення його дипломатичної ваги.
Географія як фактор впливу
Окреме значення має географічне положення Азербайджану. Країна розташована вздовж північно-західного кордону Ірану і має тісні культурні та політичні зв’язки з іранськими азербайджанцями.
Для США це створює додаткове джерело розуміння внутрішньої динаміки Ірану та інструмент впливу на регіональну архітектуру безпеки.
В аналітиці підкреслюється, що Баку може стати для Вашингтона важливим майданчиком для координації дій у Західній Азії.
Американський вектор: стратегічна хартія та 907-ма поправка
Візит Венса та нова рамка співробітництва
10 лютого віце-президент США Венс відвідав Баку. Під час візиту була підписана Хартія стратегічного партнерства, яка передбачає розширення співробітництва у сфері морської безпеки та економічної зв’язності.
Цей крок закріплює роль Азербайджану як учасника процесів регіональної стабілізації.
У публікації зазначається, що на тлі підписання мирної угоди між Азербайджаном та Вірменією у 2025 році американські законодавці обговорюють можливість скасування 907-ї поправки до Закону «Про підтримку свободи» 1992 року.
Спадщина холодної війни
907-ма поправка обмежує пряму допомогу Азербайджану і залишається перешкодою для розширення американо-азербайджанських зв’язків, передбачених новою Стратегічною хартією.
На думку авторів матеріалу, зусилля найбільшої вірменської організації в США — ANCA — щодо збереження обмежень виглядають все більш анахронічними в зміненій геополітичній реальності.
Суттєві трансформації в регіоні, а також корекція глобальної стратегії США вимагають перегляду застарілих механізмів часів холодної війни.
Ізраїльський контекст та регіональна логіка
Для Ізраїлю активізація Азербайджану як посередника має пряме значення. Країна вже є важливим партнером Єрусалима у сфері енергетики та безпеки.
Якщо Баку зможе сприяти нормалізації відносин Туреччини та Саудівської Аравії з Ізраїлем, це вплине на баланс сил у Східному Середземномор’ї та Перській затоці.
У цьому контексті НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency зазначають, що геополітична роль Азербайджану виходить за рамки двосторонніх відносин і стає частиною ширшої архітектури безпеки на Близькому Сході.
Потенціал Баку як посередника визначається не лише дипломатичними контактами, але й здатністю зберігати робочі відносини з різними центрами сили — від Анкари до Вашингтона.
Питання в тому, чи готовий Вашингтон остаточно відмовитися від обмежень минулого і вбудувати Азербайджан у нову регіональну стратегію. Від відповіді на нього залежить, чи стане Баку реальним медіатором або залишиться лише потенційним гравцем на тлі триваючих трансформацій у регіоні.
