Ханія міг бути «подвійним агентом»: нова версія пояснює, чому Ізраїль не ліквідував його до 7 жовтня

Колишній глава політбюро ХАМАСу Ісмаїл Ханія міг у минулому бути джерелом ізраїльської розвідки, а потім використати накопичену довіру для стратегічного обману перед терористичним вторгненням 7 жовтня 2023 року. Таку гіпотезу висунув доктор Аві Перрі в матеріалі, опублікованому Israel National News 26 липня 2026 року.

Версія виглядає сенсаційно: людина, яка займала одну з найвищих посад у ХАМАСі, нібито могла роками постачати Ізраїлю достовірну інформацію, завдяки чому отримала фактичну недоторканність. Однак у вирішальний момент він міг переконати своїх передбачуваних кураторів, що спостережувана підготовка ХАМАСу є лише засобом тиску і не переросте в реальну війну.

Важливо одразу підкреслити: мова йде не про офіційне розслідування, не про витік з «Моссаду» або ШАБАКу і не про підтверджену агентурну інформацію. Матеріал Israel National News позначений як Opinion, тобто авторська аналітична колонка. Сам автор визнає, що його версія будується на непрямих обставинах.

Головне питання: чому Ханія так довго залишався живим

Основою гіпотези став не спосіб ліквідації Ханії, а те, як довго Ізраїль його не ліквідував.

Ізраїль усував керівників ХАМАСу протягом десятиліть. Засновник організації Ахмед Ясін був ліквідований 22 березня 2004 року. Його наступник Абдель Азіз ар-Рантісі загинув через 26 днів. Командувач військовим крилом ХАМАСу Ахмед Джабарі був ліквідований у листопаді 2012 року, а Салех аль-Арурі — у Бейруті в січні 2024 року.

Ханія при цьому залишався живим. Він перебував у Газі під час військових операцій 2008–2009, 2012 і 2014 років. У липні 2014 року Ізраїль зруйнував його будинок у таборі Шаті, але сам керівник ХАМАСу не загинув.

Наприкінці 2019 року Ханія покинув Газу, оселився переважно в Катарі і відкрито відвідував Туреччину, Єгипет, Ліван і Іран. Незважаючи на можливості ізраїльської розвідки за межами країни, до 7 жовтня він продовжував вільно пересуватися.

Автор публікації задається питанням: чи міг Ханія залишатися недоторканним тому, що був більш цінним Ізраїлю живим?

Сім’я Ханії всередині Ізраїлю

Одним з непрямих аргументів Перрі називає сімейні зв’язки Ханії.

Три його сестри вийшли заміж за бедуїнів і жили в Тель-Шеві на півдні Ізраїлю. Вони мали ізраїльські документи, а деякі їхні діти, згідно з більш ранніми публікаціями, навіть проходили службу в ЦАХАЛі. Одна з сестер, Сабах ас-Салем Ханія, десятиліттями проживала на території Ізраїлю.

З точки зору розвідки такі зв’язки потенційно давали доступ до контактів сім’ї, поїздок, фінансових відносин і посередників, здатних спілкуватися з керівником ХАМАСу. Однак наявність родичів в Ізраїлі саме по собі не доводить ні вербування, ні співпраці зі спецслужбами.

Автор припускає, що можливий агентурний контакт міг виникнути через дозвіл на в’їзд, допит, сімейну проблему, медичну допомогу або посередника. Це лише реконструкція можливого механізму, а не встановлений факт.

Лікування родичів в ізраїльських лікарнях

Особливу увагу в статті приділяється випадкам, коли близькі Ханії отримували медичну допомогу в Ізраїлі.

У листопаді 2013 року його однорічну онуку доставили на лікування в ізраїльську лікарню. У червні 2014 року 68-річна теща Ханії проходила лікування від раку в Єрусалимі. У жовтні того ж року його дочка кілька днів перебувала в лікарні «Іхілов» у Тель-Авіві після ускладнень, що виникли після медичної процедури в Газі.

Пізніше повідомлялося і про інших родичів Ханії, які проходили лікування в Ізраїлі. Автор гіпотези вважає, що численні дозволи, перевірки і контакти могли створити можливості для розвідки.

Але тут необхідно провести чітку межу. Ізраїльські лікарі лікували пацієнтів з Гази відповідно до медичних і гуманітарних принципів. Сам факт лікування не свідчить про якісь таємні домовленості.

Як зазначає НАновини — Новини Ізраїлю, опубліковані обставини можуть говорити лише про наявність потенційних каналів зв’язку. Доказів того, що ці канали використовувалися для вербування Ханії, не представлено.

Як міг працювати стратегічний обман

Ханія очолив політбюро ХАМАСу в 2017 році. Він знав про фінансування організації, її відносини з Іраном, Катаром, Туреччиною і Єгиптом, внутрішні суперечки і переговорну стратегію.

За версією Перрі, такий джерело міг бути виключно цінним саме тому, що передавав інформацію про наміри керівництва, а не тільки про кількість ракет, тунелів або бойовиків.

Для створення довіри передбачуваному подвійного агенту не обов’язково було брехати з першого дня. Він міг роками передавати точну інформацію:

• повідомляти про внутрішні розбіжності;
• розкривати позиції ХАМАСу на переговорах;
• пояснювати відносини з Іраном і Катаром;
• передавати перевірені імена і плани поїздок;
• попереджати про другорядні загрози.

Після цього навіть тривожні відомості могли направлятися до нього за інтерпретацією.

ХАМАС проводить навчання? Це психологічний тиск.

Бойовики тренуються захоплювати ізраїльські населені пункти? Це підготовка до далекого майбутнього.

Організація вивчає прикордонні бази? Це спроба посилити свої позиції на переговорах.

Ях’я Сінуар говорить про війну? Він розуміє, що велика війна знищить владу ХАМАСу в Газі.

Передбачуваному джерелу не потрібно було приховувати приготування. Достатньо було переконати Ізраїль, що ХАМАС не має наміру втілювати план у життя.

Ізраїль бачив підготовку, але неправильно її витлумачив

Найбільш сильна частина цієї історії пов’язана не з Ханією, а з уже підтвердженими провалами ізраїльської системи безпеки.

Більше ніж за рік до нападу Ізраїль отримав план ХАМАСу, відомий як «Єрихонська стіна». У документі описувався сценарій, майже повністю збігся з подіями 7 жовтня:

• масований ракетний обстріл;
• застосування безпілотників проти систем спостереження;
• руйнування прикордонних загороджень;
• проникнення бойовиків на мотоциклах, автомобілях, пішки і на парапланах;
• атаки на військові бази і населені пункти.

У липні 2023 року аналітик підрозділу 8200 попереджала, що навчання ХАМАСу відповідають елементам цього плану. Військовослужбовці-спостерігачки на кордоні також неодноразово повідомляли про наближення бойовиків до загородження, вивчення ізраїльських позицій і тренування по захопленню об’єктів.

У ніч з 6 на 7 жовтня були зафіксовані додаткові тривожні ознаки. Зокрема, бойовики ХАМАСу активували 45 ізраїльських SIM-карт. Однак отримані відомості не призвели до масштабного посилення кордону.

О 06:30 ранку 7 жовтня 2023 року терористи ХАМАСу почали масоване вторгнення. В результаті нападу були вбиті близько 1200 осіб, а 251 особа була захоплена і вивезена в Газу.

«Концепція», що виявилася смертельною

Ізраїльські структури виходили з припущення, що ХАМАС зацікавлений перш за все в збереженні влади в Газі.

Вважалося, що організація потребує катарських грошей, економічних послаблень і дозволів для жителів Гази на роботу в Ізраїлі. Велика війна, згідно з цією логікою, могла знищити все, що ХАМАС створював в анклаві протягом багатьох років.

Розслідування ЦАХАЛу, опубліковане в лютому 2025 року, підтвердило, що уявлення про небажання ХАМАСу починати повномасштабну війну роками практично не піддавалося сумніву. Ізраїль занадто сильно покладався на розвідку, технологічні загородження і оборонні системи, не привівши прикордонні сили в необхідну готовність.

Розслідування ШАБАКу також встановило, що служба не змогла правильно об’єднати отриману інформацію і не оспорювала передбачувані наміри ХАМАСу досить жорстко. Глава ШАБАКу Ронен Бар визнав, що при інших діях в роки перед нападом і в ніч на 7 жовтня масове вбивство можна було запобігти.

Саме тут гіпотеза про Ханію намагається заповнити пробіл: чому ізраїльські аналітики довіряли власній оцінці намірів ХАМАСу більше, ніж тому, що організація демонстративно робила у кордону?

Відповідь Перрі — можливо, у Ізраїлю був високопоставлений і заслуговуючий довіри джерело, яке пояснювало всі тривожні ознаки таким чином, щоб вони не сприймалися як безпосередня підготовка до вторгнення.

Що змінилося після 7 жовтня

Автор звертає увагу на різке зміна ставлення Ізраїлю до Ханії і його сім’ї.

1 квітня 2024 року поліція затримала його сестру Сабах Ханію в Тель-Шеві. 21 квітня їй пред’явили звинувачення в підбурюванні і солідарності з терористичною організацією. За версією прокуратури, після нападу 7 жовтня вона поширювала повідомлення, що вихваляли вбивства і закликали до продовження насильства.

10 квітня 2024 року в результаті ізраїльського удару в таборі Шаті були вбиті троє синів Ханії — Хазем, Амір і Мохаммед. ЦАХАЛ повідомив, що вони були бойовиками військового крила ХАМАСу і прямували для участі в терористичній діяльності. Разом з ними загинули кілька онуків Ханії.

31 липня 2024 року сам Ісмаїл Ханія був ліквідований у Тегерані після участі в інавгурації нового президента Ірану Масуда Пезешкіана.

23 грудня 2024 року міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац вперше публічно підтвердив відповідальність Ізраїлю за ліквідацію Ханії.

Згідно з авторською версією, вибір Тегерана міг мати символічне значення. Якщо ізраїльські спецслужби дійсно дійшли висновку, що колишній джерело використовував їхню довіру проти Ізраїлю, операція в столиці Ірану могла стати не тільки усуненням глави ХАМАСу, але і закриттям розвідувального рахунку.

Однак офіційно Ізраїль пояснював переслідування керівників ХАМАСу їхньою відповідальністю за терористичний напад 7 жовтня. Ніякої публічної заяви про те, що Ханія коли-небудь співпрацював з ізраїльською розвідкою, не було.

Що підтверджено, а що залишається гіпотезою

Версія, яка вимагає доказів

Гіпотеза про Ханію як про подвійного агента пропонує вражаюче пояснення однієї з головних загадок 7 жовтня: Ізраїль мав план нападу, бачив навчання, отримував повідомлення з кордону і зафіксував тривожну активність в останню ніч, але продовжував вважати, що ХАМАС не почне велику війну.

Однак між правдоподібною розвідувальною реконструкцією і встановленим фактом лежить величезна дистанція.

В опублікованій колонці немає документів, імені куратора, агентурного псевдоніма, даних про зустрічі, грошових виплат або підтверджень від діючих і колишніх співробітників спецслужб. Немає згадок про Ханію як про ізраїльське джерело і в опублікованих висновках розслідувань ЦАХАЛу і ШАБАКу.

Тому коректний висновок може бути тільки один: Ісмаїл Ханія міг бути джерелом ізраїльської розвідки і міг брати участь у стратегічному обмані, але сьогодні це залишається непідтвердженою авторською версією.

При цьому сама гіпотеза знову підкреслює вже доведений факт: катастрофа 7 жовтня сталася не через повну відсутність інформації. Ізраїль зібрав значну частину картини, але довірився уявленню про наміри ХАМАСу і не відреагував на реальні дії терористичної організації.

НАновини — Новини Ізраїлю продовжить стежити за можливими публікаціями і свідченнями, здатними підтвердити або остаточно спростувати версію про таємну роль Ісмаїла Ханії.