- 9 Грудня, 2025
- 9:40 am
- В світі
22 вересня 1939 року сталася подія, яку досі намагаються не згадувати у Росії — спільний парад нацистів та комуністів у Бресті. Це був символ співпраці двох тоталітарних режимів, який став темною плямою в історії Другої світової війни.
Особливо важливо усвідомлювати, що союз СРСР та нацистської Німеччини в 1939 році також сприяв одній з найстрашніших трагедій XX століття. Голокосту. Нацисти використовували ресурси, отримані від Радянського Союзу, для ведення війни та встановлення контролю над територіями, де пізніше розпочнеться знищення мільйонів євреїв, ромів та інших меншин.
Парад у Бресті символізував перемогу над Польщею, країною, в якій до війни мешкало близько 3 мільйони євреїв. Цей парад став лише однією зі сцен, що передували трагедії, коли німецькі війська надалі окупують польські території та розгорнуть там систему концтаборів, включаючи Освенцім і Треблінку. Сама Польща, поділена та пригнічена двома режимами, стала свідком масового знищення своїх громадян.
Радянський Союз, у перші роки війни співпрацюючи з нацистами, заплющив очі на репресії проти євреїв та інших меншин. Більше того, після закінчення війни почав активно замовчувати Голокост, просуваючи версію про те, що жертвами війни були виключно радянські громадяни, тим самим ігноруючи масштаби нацистського геноциду.
Сьогодні, коли в деяких країнах робляться спроби заперечувати чи спотворювати історичні факти, такі як Голокост чи радянсько-нацистський союз, важливо пам'ятати уроки Брестського параду. Тоталітарні режими, коли їх не зупинити вчасно, можуть призвести до незворотних трагедій, і співпраця заради короткострокової вигоди може призвести до масштабних катастроф, як це сталося 1939 року.
Зустріч на Бузі
1 вересня 1939 року нацистська Німеччина напала на Польщу, розпочавши другу світову війну. Через 17 днів під приводом захисту «однокровних братів» Радянський Союз приєднався до агресії. Близько 30-50% захисників Бреста були українцями та білорусами, які билися до останнього, але незабаром обидві армії захопили місто.
Згідно із секретним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа, Брест відходив СРСР. Однак перед тим, як німецькі війська мали залишити місто, два режими вирішили продемонструвати своє братство на публіку, влаштувавши спільний парад — парад, який мав стати символом союзництва.
Парад дружби
22 вересня 1939 року о 14:00 перед флагштоком з нацистським прапором командувачі вермахту та Червоної армії, генерал Гудеріан і комбриг Кривошеїнвийшли на дерев'яну трибуну. Процесія починалася з проходження німецької техніки, за якою слідувала радянська.
Після параду командування двох армій влаштувало бенкет. Тости за здоров'я Гітлера та Сталіна звучали голосно, а солдати обох сторін браталися, курили цигарки та пили пиво. Їх поєднувала радість від спільного поділу Польщі. Нацистський прапор був замінений на радянський, як символ нової влади.
Проте німці пішли ненадовго. Вже за два роки, 29 червня 1941 рокуБрест знову був захоплений нацистами, став символом того, що цей «союз» був тимчасовим, і дружба, виставлена напоказ, приховувала підготовку до майбутніх зрад.
Забута правда
Радянська історіографія старанно уникає згадки про співпрацю з нацистами з 1939 по 1941 рік. Адже СРСР не просто став посібником у розв'язанні Другої світової війни, а й активно допомагав нацистській Німеччині, постачаючи їй нафту, мідь, зерно та ліс у величезних кількостях. У цей час Радянський Союз передав нацистам 856 тисяч тонн нафти, 14 тисяч тонн міді, 1,4 мільйона тонн зерна та понад мільйон тонн лісу.
Парад чи марш?
Самі факти зустрічі радянських та нацистських військ не підлягають сумніву, але розбіжності існують щодо того, як назвати цю подію – парадом чи маршем. Історик Олександр Дюков наполягає на тому, що це був «праздничный марш», оскільки були дотримані військові формальності. Проте очевидно, що це було саме військове шоу, що демонструє союз двох тоталітарних режимів, які бажають показати світові, що вони діють заразом.
Брестський історик Василь Саричов стверджує: «Якщо офіційно визнати це парадом, це стане санкціонованим визнанням того, що Гітлер і Сталін, вермахт і Червона армія діяли спільно, демонструючи свою єдність».
Пропагандистська акція
Радянська пропаганда завжди прагнула замовкнути чи спотворити події 22 вересня 1939 року. У самій Німеччині цей парад активно знімали нацистські пропагандисти, роблячи з нього шоу для внутрішньої аудиторії та послання для Заходу, особливо для Англії та Франції. Момент, коли нацистські та радянські війська марширували разом, мав стати ясним сигналом: «Ми союзники». Однак радянська сторона воліла називати це «церемоніальною ходою» або зовсім ігнорувати подію.
Юрій ЦургановГоловний редактор журналу «Посів», підкреслює: «Сучасна російська пропаганда намагається стерти цей епізод з пам'яті, адже він руйнує їхній міф про Велику Вітчизняну війну, де СРСР зображений як визволитель і жертва агресії».
Польща – жертва двох тираній
Для Польщі події 22 вересня — це лише один епізод у низці трагедій, що почалися з підписання пакту Молотова-Ріббентропа. На думку Анджея Новакапрофесора Ягеллонського університету, «17 вересня 1939 року – це день, коли СРСР завдав удару в спину польської армії, ставши співучасником знищення Польщі». Цей удар став фінальним кроком на шляху ліквідації Польської держави.
Проекція на сьогоднішні реалії: спілка двох режимів
Коли згадується спільний парад нацистів та порад у Бресті, не можна не побачити паралелі із сучасними світовими подіями. Сьогодні багато авторитарних режимів, подібно до тих, що очолювали Гітлер і Сталін, шукають союзників, щоб зміцнити свою владу і придушити свободу в інших країнах. Ці нові коаліції, як і в минулому, базуються на неявній підтримці тоталітаризму, коли придушення прав людини та руйнування демократичних цінностей стають спільною метою.
У XXI столітті, наприклад, спостерігаються тісні зв'язки Росії із такими державами, як Іран, Китай та Північна Корея. Ці режими, підтримуючи один одного, виступають проти західних демократій, прагнучи світового впливу через конфронтацію та дестабілізацію міжнародного порядку. Росія, подібно до СРСР у минулому, знову грає подвійну гру, беручи участь у міжнародних конфліктах, підтримуючи авторитарні режими і втручаючись у справи інших держав.
Іранз його ядерними амбіціями та антисемітськими риториками, аналогічний нацистському режиму у своїх цілях та методах, при цьому отримуючи підтримку від Росії у вигляді зброї та політичної підтримки. Росія, розв'язуючи повномасштабну війну в Україні та прагнучи геополітичної експансії, знову опиняється в ролі агресора, як і 1939 року. Паралелі тим часом, як тоді СРСР допомагав Німеччині, і тим, як зараз Росія підтримує терористичні організації та авторитарні режими, очевидні.
Сучасні паралелі та роль міжнародного співтовариства
Парад у Бресті — це не просто історичний факт, це попередження про те, що будь-які спілки, побудовані на насильстві та придушенні, рано чи пізно призведуть до катастрофи. Міжнародна спільнота не повинна заплющувати очі на союзи тоталітарних режимів, що виникають, як це було в 1939 році. Кожен крок, кожна поступка агресорам та диктаторам веде до нових війн та нових геноцидів.
Україна, яка зараз стоїть на передовій боротьбі за свою незалежність, розуміє цей урок найкраще. Саме тому вона бореться не лише за свою свободу, а й за те, щоб світ не повторив помилок минулого. Тоталітарні режими завжди шукають союзників, щоб зміцнити свій вплив, але саме міжнародна підтримка демократій, союз Ізраїлю, України та західного світу мають стати оплотом проти загроз, що відроджуються.
