- 29 Вересня, 2025
- 3:08 pm
- Коротко
84-та річниця трагедії в Бабиному Яру
Щороку 29 вересня, і 29 вересня 2025 року в Києві згадують жертв розстрілу в Бабиному Яру, приурочивши захід до 84-ї річниці цієї трагедії. У рамках подій, організованих Меморіальним центром Голокосту “Бабин Яр”, і всесвітньою організацією “Марш життя”, було розкрито нове історичне дослідження, згідно з яким оприлюднено понад 1000 імен нових жертв.
Подробиці дослідження
Дослідження проведено в умовах триваючої російсько-української війни. У списку жертв виявилося багато маленьких дітей, літніх людей і цілих сімей. Такий підхід до виявлення імен дозволяє глибше зрозуміти масштаби трагедії та увічнити пам’ять загиблих.
На місці розстрілу священну молитву кадиш в пам’ять про жертв виголосив головний рабин Києва та України Яаков-Дов Блайх. Ця подія зібрала увагу як євреїв, так і людей інших національностей, що підкреслює необхідність єдності в зверненні до історії.
Список жертв
Серед нововиявлених імен виділяються 9-місячний Міша Дубинський, півторарічна Сара Ройтман, а також 102-річна Сіма-Сара Кукас-Аслан. Не залишаються без уваги і цілі сім’ї, включаючи батьків у віці 40 років з маленькими дітьми.
Історичний контекст
Бабин Яр являє собою обширний яр на північному заході Києва, де під час Другої світової війни, в період окупації України німецькими військами, здійснювалися масові розстріли цивільного населення, зокрема євреїв. Перший масштабний розстріл, що відбувся 29-30 вересня 1941 року, призвів до загибелі понад 33.700 осіб.
Згодом нацисти продовжували проводити розстріли 1 і 2, 8 і 11 жовтня 1941 року. За весь час, за різними оцінками, в Бабиному Яру було розстріляно від 70.000 до 200.000 осіб.
Деякі джерела стверджують, що серед загиблих тільки євреїв було близько 150.000 осіб, не включаючи маленьких дітей до 3 років. Вдалося врятуватися лише 29 людям.
Пошук жертв
Нове дослідження являє собою незмінну спробу заповнити прогалини в історичній пам’яті. Виявлення раніше невідомих імен жертв дозволяє зберегти пам’ять про трагедію, забезпечуючи подальшу документацію страждань тих, хто втратив своє життя.