«Наша місія — бути поза політикою,» – Заявляють представники організації, але це «поза політикою» часто сприймається як бездіяльність у ключових точках криз.
Президентка Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Мір'яна Споляричв інтерв'ю для Deutschlandfunk заявила, що «фокус уваги світової спільноти зосереджений на війнах на Близькому Сході та в Україні, але зараз у світі мають місце близько 120 інших збройних конфліктів, які призводять до великої кількості жертв».
«Розумію, чому увага зосереджена саме на цих регіонах. Однак забуті конфлікти потребують не меншої уваги, інакше гуманітарна катастрофа тільки посилиться»– Наголосила вона.
З самого заснування Міжнародний комітет Червоного Хреста (МККГ) визначав свою місію як «гуманітарну допомогу поза політикою».
Однак на практиці цей принцип часто перетворюється на пасивність. Конфлікти в Україні та Ізраїлі яскраво демонструють різницю між заявленою місією та реальними діями цієї міжнародної організації.
Судан: гуманітарна катастрофа
Суданський конфлікт, за словами президентки МККГ, є однією з наймасштабніших криз сучасності.
- 11 мільйонів людей були змушені залишити свої будинки.
- Половина населення країни залежить від гуманітарної допомоги.
«Ці цифри жахливі. Ми не можемо справлятися з подібними кризами без глобальної підтримки», – наголосила Сполярич.
«Проте, на відміну від України та Ізраїлю, увага світових медіа мінімальна».
Женевські конвенції та гуманітарне право
Президентка МККГ нагадала про важливість дотримання міжнародного гуманітарного права.
- Держави зобов'язані дотримуватись норм Женевських конвенцій, навіть в умовах активних бойових дій.
- Порушення, такі як атаки на громадянську інфраструктуру, впливають безпосередньо на гуманітарні місії.
«Десятки тисяч дітей, поранених внаслідок конфліктів, не отримують необхідної допомоги. Це прямий наслідок атак на лікарні та гуманітарні коридори», – зазначила вона.
«Кожне порушення правил веде до нових жертв. Якщо ми не змінимо підхід, світ залишиться у нескінченній кризі»– Заявила Сполярич.
Як світ має реагувати?
Сполярич наголосила на необхідності «комплексного підходу» до вирішення гуманітарних криз.
- Фінансова підтримка: збільшення фінансування гуманітарних організацій.
- Медіа-увага: висвітлення забутих конфліктів, як-от Судан.
- Запобігання новим кризам: дипломатичні зусилля та дотримання міжнародного права.
На цьому тлі президентка наголосила:
«Важливо розуміти, що кожне порушення правил війни призводить до незліченних жертв та руйнувань.»
«Нейтралітет» Червоного Хреста: допомога чи усунення?
Чому фокус залишається на Україні та на Близькому Сході?
На думку Сполярич, увага світової спільноти зосереджена на цих регіонах «через їхнє геополітичне значення та вплив на глобальну безпеку».
Нейтралітет чи усунення? Червоний Хрест в Україні та Ізраїлі
Міжнародний комітет Червоного Хреста (МККГ) називає себе «стороннім і нейтральним спостерігачем», проте його робота у війнах України та Ізраїлю все частіше критикується.
У той час як гуманітарні місії організації широко висвітлюються в країнах Африки та Близького Сходу, активність Червоного Хреста щодо допомоги постраждалим від російської агресії в Україні та атакам ХАМАСу в Ізраїлі виглядає, м'яко кажучи, недостатньою.
«Наша місія — бути поза політикою», — заявляють представники організації, але це «поза політикою» часто сприймається як бездіяльність у ключових точках криз.
Чому Червоний Хрест «не помічає» Україну?
З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну організація зіткнулася з низкою звинувачень:
- Рідкісність публічних заяв: Генеральний секретар рідко згадує Росію як бік конфлікту.
- Відсутність прозорості: Гуманітарні коридори, заявлені Червоним Хрестом, часто не працюють.
- Обмежений доступ: Організація не змогла домогтися регулярних перевірок умов утримання українських військовополонених у Росії.
Сім'ї українських захисників, які перебувають у російських в'язницях, неодноразово ставили прямі питання Червоному Хресту:
«Чому немає інформації щодо наших близьких? Чому вони не можуть отримати базової допомоги?»
Однак відповіді залишаються формальними, або зовсім відсутні.
Ізраїль: гуманітарна допомога чи політкоректність?
Після кривавої атаки ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня Червоний Хрест знову опинився у центрі уваги.
- У перші дні кризи організація обмежилася стурбованістю ситуацією, але відмовилася прямо засудити дії терористів.
- Гуманітарна допомога жертвам обстрілів на півдні Ізраїлю виявилася символічною.
Багато мешканців Ізраїлю відкрито критикують Червоний Хрест за те, що організація не надає ефективної допомоги громадянам, які постраждали від терору.
“Здається, що Червоний Хрест боїться виявитися “упередженим”, якщо почне активно допомагати Ізраїлю”, – заявив один із ізраїльських аналітиків.
“Нейтралітет” як виправдання
Критики Червоного Хреста стверджують, що організація ховається за гаслом «нейтралітету», уникаючи ситуацій, де б її дії могли стати політично незручними.
«Невже гуманітарна допомога залежить від того, наскільки вона вписується у глобальний контекст?» — запитують в Україні та Ізраїлі.
Ця вибірковість підриває довіру до Червоного Хреста як ключового гравця у сфері гуманітарної допомоги.
Що треба міняти?
Для відновлення довіри Червоний Хрест має:
- Посилити прозорість своїх дій.
- Регулярно інформувати про свою діяльність у гарячих точках.
- Реагувати на запити країн, які постраждали від агресії, а не вдавати, що конфлікти «занадто складні».
А якщо ні, то репутація організації, яку вже називають «беззубим тигром», продовжить деградувати.
«Новини – Новини Ізраїлю» продовжує стежити за діями Червоного Хреста. Підписуйтесь, щоб отримувати правдиву інформацію про події в Україні, Ізраїлі та інших гарячих точках світу.
Світ потребує більш прозорої та справедливої гуманітарної допомоги. Проблеми Судану, Ємену та Ефіопії не менш важливі, ніж Україна чи Ізраїль.
Читайте більше на НАновинищоб бути в курсі!