9 жовтня 2026 Bloomberg повідомив про російські ракети для Ірану. Джерело агентства — західний чиновник, знайомий з розвідувальними оцінками. Він стверджує, що Москва постачає Тегерану ракети, однак їхні назви, кількість і маршрути доставки не розкриті. Міноборони Росії на запит журналістів не відповіло. Документів або фотографій конкретних поставок у публікації немає.
Автор: Лев Варшавський
Але повідомлення про російські ракети — лише частина історії. Після багатомісячних американських та ізраїльських ударів Іран, за даними співрозмовників Bloomberg, зберіг частину підприємств з виробництва ракет і безпілотників. І здатний поповнювати арсенали.
Заводи під ударами, ракети в запасі
Перед початком нинішньої війни 28 лютого 2026 року Ізраїль оцінював іранський запас приблизно в 2500 балістичних ракет. З того часу Тегеран випустив не менше 2000 таких ракет і понад 4000 апаратів сімейства Shahed — так Bloomberg Economics оцінює відкриті дані про застосування озброєнь. Shahed — іранські ударні безпілотники, добре відомі українцям за російськими атаками на міста та енергетичну інфраструктуру.
Скільки ракет у Ірану зараз, невідомо. У червні західні розвідслужби оцінювали збережені запаси боєприпасів приблизно в 75% довоєнного рівня. Це не означає, що сьогодні у Тегерана залишилося рівно три чверті балістичних ракет: оцінка зроблена кілька місяців тому і стосується боєприпасів різних типів.
30 вересня міністр оборони США Піт Хегсет заявляв, що іранська військово-промислова база знищена. Співрозмовники Bloomberg малюють іншу картину.
Втім, це не означає, що бомбардування не досягли результату. Колишній аналітик ЦРУ Джим Лемсон вважає, що довоєнне ракетне виробництво Ірану, ймовірно, серйозно пошкоджено на тривалий термін. Але пошкодження заводів не рівнозначно зникненню всіх запасів і можливості випустити нову партію зброї.
Російські ракети: вже другий сигнал
Перші подібні оцінки з’явилися не в жовтні. 12 червня Bloomberg писав, що за вісім тижнів перемир’я Іран, ймовірно, поповнив арсенал російськими ракетами недавнього виробництва. Вже 13 червня НАновости опублікували матеріал «Bloomberg: Іран міг отримати російські ракети — що це означає для Ізраїлю».
6 березня The Washington Post повідомила з посиланням на трьох чиновників, що Росія передавала Ірану дані про розташування американських військових кораблів і літаків на Близькому Сході. Москва це заперечувала. Публічно не доведено, що такі відомості визначили вибір цілі конкретної іранської атаки.
2 вересня Financial Times опублікувала розслідування про програму C430L, розпочату в 2023 році. За вивченими газетою документами, російські фахівці за участю державного експортера зброї «Рособоронекспорт» і ракетного підприємства НВО машинобудування допомагали Ірану вдосконалювати прямоточний двигун. Він дозволяє крилатій ракеті підтримувати надзвукову швидкість і призначений для озброєнь, здатних вражати кораблі або наземні цілі.
Контракт підписали в листопаді 2023 року, співпраця тривала і в 2026-му. Доказів надходження такої ракети на озброєння поки немає.
З січня 2025 року у Москви і Тегерана є і двадцятирічний договір про стратегічне партнерство, що передбачає військово-технічну співпрацю і обмін інформацією. Автоматичного обов’язку вступати у війну один за одного він не встановлює.
Від Ормуза до українських міст
Для Ізраїлю небезпека не обмежується ракетами, здатними досягти його території.
Іран має також протикорабельну зброю. За даними британських військово-морських служб, за тиждень до публікації Bloomberg атакам піддалися не менше десяти суден у районі Ормузької протоки — вузького виходу з Перської затоки, через який проходить значна частина світових нафтових перевезень. Добова вартість оренди танкера, за даними агентства, зросла приблизно з 50 тисяч до 1,2 мільйона доларів. Війна відображається не тільки на безпеці судноплавства, але й на ціні нафти.
Про те, як Москва переймала іранський досвід і як тепер військові уроки війни в Україні повертаються на Близький Схід, НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency вже розповідали в матеріалі «Іран і Росія: як війна в Україні стала полігоном майбутньої війни проти Ізраїлю і США».
Спочатку Тегеран передавав Росії Shahed, пізніше допомагав розгортати їх виробництво. Зараз, за оцінками західних джерел, зброя надходить і в зворотному напрямку.
8 жовтня Дональд Трамп оголосив, що США не відновлять удари по Ірану до проміжних виборів у Конгрес 3 листопада — голосування за новий склад Палати представників і частину Сенату, а не президентських виборів. Обіцянка стосується дій США і не гарантує припинення ударів інших учасників конфлікту.
Для Тегерана відстрочка означає додатковий час на ремонт підприємств і поповнення запасів.
Які саме російські ракети надійшли Ірану, досі невідомо. Два повідомлення Bloomberg з інтервалом у чотири місяці, розслідування FT і відомості про розвідувальну допомогу показують, наскільки різними можуть бути канали військової співпраці Москви і Тегерана.
Для Ізраїлю питання тепер полягає не тільки в тому, скільки іранських ракет вдалося знищити. Не менш важливо, скільки нових Іран зможе виробити або отримати з Росії до наступного раунду бойових дій.