Історія про «підлу атаку київського режиму на резиденцію путіна» важлива не деталями, а питанням, яке за нею стоїть. Чи повірить у це Дональд Трамп? Все інше — шум, призначений для внутрішнього споживання.
Щоб зрозуміти масштаб абсурду, не потрібно бути президентом США або військовим експертом. Достатньо елементарної логіки. Російська версія передбачає, що в момент, коли українські безпілотники нібито знаходилися над Брянською областю, російські військові вже точно знали: кінцева мета — Валдай.
Виникає просте питання. З яких пір у Росії навчилися в реальному часі «зчитувати» польотні завдання чужих БПЛА?
Якщо це правда, то йдеться про технологічний прорив планетарного масштабу. Це вже не просто радіоелектронна боротьба, а відкриття рівня «винаходу колеса» або «пороху». Нова фізика, нові закони, нові можливості. Але чомусь жодного підтвердження, крім заяв пропагандистів.
У частини коментаторів знайшлося «пояснення», яке вони самі вважають логічним. Мовляв, безпілотники літають по прямій. Беремо лінійку, проводимо лінію — і ось вона, акуратно проходить через Валдай. Правда, по дорозі ще Смоленська і Тверська області, де цілей більш ніж достатньо. Але кого хвилюють такі дрібниці, коли йдеться про «державний тероризм» і «замах»?
Деталь про те, що безпілотники по прямій не літають, у цій картині світу зайва. Як і будь-які технічні нюанси. Вони тільки заважають красивій версії.
Не сходяться цифри.
Не сходиться таймінг.
Не сходяться навіть базові факти.
Але це, як кажуть, не суть. На подібні речі в російській пропаганді давно не звертають уваги. Симптоматично і те, кому доручили озвучувати цю історію. Сергій Лавров все частіше виступає не як міністр закордонних справ, а як заміна прес-служби Міноборони — з тим же набором тез і тим же рівнем достовірності.
Насправді питання «навіщо все це» навіть не потребує відповіді. Воно очевидне. Потрібно зірвати будь-які переговори і придумати формальний привід продовжувати війну, видавши це за «вимушений» і «законний» захід.
Саме тому ключовим залишається не Валдай, не безпілотники і навіть не чергова порція абсурду. Головне питання все те ж: чи повірить у це Трамп — або хоча б зробить вигляд, що повірив?
За тим, як інформаційні фальсифікації перетворюються на інструмент великої політики і спробу керувати зовнішніми рішеннями, уважно стежать НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
