З 9 по 19 липня 2026 року в Єрусалимі проходить 43-й Jerusalem Film Festival — один з головних кінофорумів Ізраїлю та важливий майданчик для міжнародного авторського кіно.
Цього року українська присутність на фестивалі виглядає особливо помітною: у програмі представлені фільми Валентина Васяновича та Дмитра Сухолиткого-Собчука, а режисер Сергій Лозниця увійшов у фестивальну повістку як один з ключових міжнародних гостей та президент журі ізраїльського конкурсу.
Фестиваль проходить на майданчиках Jerusalem Cinematheque та Lev Smadar, а його відкриття призначено на 9 липня в Sultan’s Pool.
Українська тема в Єрусалимі
Для ізраїльської аудиторії українське кіно сьогодні — це вже не тільки розповіді про війну.
Це розмова про країну, яка переживає повномасштабне вторгнення, але продовжує створювати складне, авторське та міжнародно визнане кіно.
У програмі 43-го Jerusalem Film Festival представлені дві різні українські картини.
Одна — ігрова драма-антиутопія про повоєнну Україну та внутрішній вибір людини, яка залишається.
Інша — документальне спостереження за закритою релігійною громадою на березі Дністра, в чиє життя поступово входить війна.
Обидві стрічки говорять про різне, але в центрі обох — питання зв’язку людини з домом, землею, пам’яттю та майбутнім.
Саме тому для НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency ця програма важлива не тільки як культурна подія, але й як частина ізраїльсько-українського діалогу.
«За Перемогу! / To the Victory!» — Валентин Васянович
Головна ігрова українська картина фестивальної програми — «За Перемогу! / To the Victory!» режисера Валентина Васяновича.
На сайті Jerusalem Film Festival фільм представлений у секції International Competition. Це картина виробництва України та Литви, 2025 року, тривалістю 105 хвилин. Мова фільму — українська, субтитри — іврит та англійська.
Сюжет фільму розгортається в повоєнній Україні.
Головний герой — режисер, який залишається в країні, поки його дружина та дочка починають нове життя у Відні. Він опиняється між надією та невизначеністю, намагаючись зрозуміти, що означає залишитися, коли попереднє життя вже зруйноване, а нове ще не почалося.
Цей опис звучить майже як продовження реальності, в якій живе Україна після 2022 року.
Але Васянович не робить прямий репортаж про війну. Він працює з станом після катастрофи: з пустотою, тишею, творчим тупиком, сімейною дистанцією та болючим питанням — чи можна будувати майбутнє в місці, яке пережило руйнування.
Васянович виступає не тільки режисером і сценаристом фільму, але також одним з продюсерів, операторів та монтажерів картини. В офіційних даних фестивалю серед продюсерів вказані Volodymyr Yatsenko, Valentyn Vasyanovych, Anna Yatsenko, Marija Razgute, Iya Myslytska.
Це важливе уточнення, тому що в українських анонсах часто окремо виділяють Володимира та Анну Яценко, відомих за роботою над фільмом «Ти — Космос», але повний продюсерський склад ширший.
«За Перемогу!» вже має серйозне міжнародне визнання: фільм отримав Platform Award на 50-му Toronto International Film Festival у 2025 році. TIFF офіційно оголосив переможцем Platform Award саме картину To The Victory! Валентина Васяновича.
Для Васяновича це продовження сильної фестивальної траєкторії.
Його фільм «Атлантида» отримав приз у програмі Orizzonti Венеціанського кінофестивалю, а «Відблиск / Reflection» був представлений у конкурсі 78-го Venice Film Festival. Венеціанська бієнале окремо відзначала український фільм Reflection як роботу Васяновича, показану в основній конкурсній програмі 2021 року.
Покази «За Перемогу!» на Jerusalem Film Festival:
10 липня 2026, п’ятниця — 10:00, Cinematheque 3
13 липня 2026, понеділок — 15:30, Cinematheque 1
15 липня 2026, середа — 21:45, Cinematheque 2
Квитки – https://jff.org.il/en/movie/94294
Розклад підтверджено офіційною сторінкою фільму на сайті фестивалю.
«Тиха повінь / Silent Flood» — Дмитро Сухолиткий-Собчук
Друга українська картина в програмі — «Тиха повінь / Silent Flood» режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.
Це документальний фільм виробництва України та Німеччини, 2025 року, тривалістю 90 хвилин. Мова фільму — українська, субтитри — іврит та англійська. На Jerusalem Film Festival картина представлена у секції The Chantal Akerman Prize for experimental documentary — конкурсі експериментального документального кіно.
Фільм розповідає про пацифістську релігійну громаду на березі Дністра в Західній Україні.
Ця громада живе майже поза сучасним світом: без звичної міської інфраструктури, без постійного зв’язку з зовнішньою реальністю, у власному ритмі та за власними правилами.
Їхнє життя порушують передусім природні лиха — регулярні повені.
Але потім приходить війна.
І саме війна змушує закритий світ шукати контакт із зовнішнім простором, у який він раніше майже не хотів входити. Офіційний опис фестивалю підкреслює, що мирне життя громади поступово опиняється під тиском регулярних паводків та несподіваної війни.
У цьому сенсі «Тиха повінь» — не звичайний фільм про війну.
Це кіно про те, як війна досягає навіть тих, хто намагався жити поза політикою, поза технологіями та поза великим історичним шумом.
Сухолиткий-Собчук відомий ізраїльським та міжнародним глядачам передусім як режисер ігрового фільму «Памфір», який був представлений у програмі Directors’ Fortnight Каннського кінофестивалю у 2022 році.
Але «Тиха повінь» — це інший тип висловлювання.
Тут важливі не сюжетні повороти, а спостереження, ритм, простір, тиша та поступова зміна внутрішнього світу людей, які стикаються з великою історією, навіть якщо самі не прагнули стати її частиною.
Фільм вже отримав міжнародні нагороди.
На IDFA 2025 картина отримала IDFA Award for Best Cinematography у міжнародному конкурсі. Професійна сторінка IDFA вказує, що нагорода за найкращу операторську роботу в International Competition була присуджена саме фільму Silent Flood Дмитра Сухолиткого-Собчука.
Крім того, на Krakow Film Festival режисер отримав Silver Horn за фільм високої художньої цінності. Business Doc Europe наводить рішення журі, де відзначається художня строгість фільму та його віра в людину навіть у найтемніші моменти війни.
Покази «Тихої повені» на Jerusalem Film Festival:
14 липня 2026, вівторок — 13:00, Cinematheque 2
15 липня 2026, середа — 10:30, Cinematheque 1
17 липня 2026, п’ятниця — 17:00, Cinematheque 4
Квитки – https://jff.org.il/he/movie/94192
Розклад підтверджено офіційною сторінкою фільму на сайті фестивалю.
Сергій Лозниця як окремий український акцент фестивалю
Українська присутність на 43-му Jerusalem Film Festival не обмежується двома фільмами.
Одним з найбільш помітних міжнародних гостей фестивалю стане Сергій Лозниця.
The Jerusalem Post пише, що Лозниця буде почесним гостем фестивалю, отримає спеціальне визнання на церемонії відкриття в Sultan’s Pool 9 липня і стане президентом журі ізраїльського конкурсу.
Ми вже писали – Український режисер очолить журі конкурсу ізраїльського кіно 43-го Єрусалимського кінофестивалю
Офіційна сторінка журі Jerusalem Film Festival також вказує Сергія Лозницю як President ізраїльського конкурсу. Там зазначається, що він є сценаристом, режисером і продюсером, зняв п’ять ігрових фільмів і двадцять вісім документальних робіт, серед яких My Joy, In the Fog, Donbass, State Funeral, Babi Yar. Context та Two Prosecutors.
Це важливий момент для розуміння загальної рамки фестивалю.
В Єрусалимі українське кіно в 2026 році представлене не як випадкова національна вставка, а як частина великого європейського та міжнародного розмови про війну, пам’ять, відповідальність та людський вибір.
Чому це важливо для ізраїльської аудиторії
Для Ізраїлю українське кіно сьогодні звучить особливо близько.
Ізраїльська аудиторія добре розуміє, що таке життя поруч з війною, що таке втрата безпеки, що таке евакуація сімей, розрив між домом і тимчасовим притулком, а також постійне відчуття, що особисте життя більше не відокремлене від великої історії.
Саме тому фільми Васяновича та Сухолиткого-Собчука можуть бути зрозумілі не тільки українцям в Ізраїлі.
«За Перемогу!» говорить про людину, яка залишається в країні після війни і намагається зрозуміти, як жити далі.
«Тиха повінь» показує людей, які хотіли бути поза сучасним світом, але війна все одно прийшла до них.
Ці дві історії різні за формою, але близькі за нервом.
Одна — про повоєнну пустоту.
Інша — про тихе зіткнення закритого світу з катастрофою.
Разом вони показують Україну не через лозунг, а через людину, простір, вибір і тишу.
Українське кіно як свідчення
На 43-му Jerusalem Film Festival українське кіно з’являється в дуже точний момент.
Війна ще триває.
Мільйони українців залишаються розкиданими між фронтом, тилом, евакуацією та еміграцією.
Але українські режисери продовжують знімати фільми, які отримують визнання в Торонто, Амстердамі, Кракові, Каннах, Венеції і тепер знову звучать в Єрусалимі.
Це не просто культурна новина.
Це свідчення того, що український голос залишається в міжнародному просторі — не як фон до політичних заяв, а як самостійне художнє висловлювання.
Єрусалимський фестиваль дає цьому голосу важливий майданчик.
Для глядачів в Ізраїлі це можливість побачити Україну не тільки в новинній стрічці, а на великому екрані — через авторське кіно, де війна присутня не тільки як подія, але і як слід у людському житті.
Українське кіно на 43-му Jerusalem Film Festival — це історія про присутність.
Про присутність країни, яка продовжує говорити.
Про присутність режисерів, які не перетворюють травму в плакат.
І про присутність глядача, який готовий не просто дивитися, а розуміти.
Більше про заходи в Ізраїлі – на нашому сайті – sTDe | NAnews — афіша заходів Ізраїлю.
Якщо вам важливо бачити ізраїльсько-українську повістку без російської оптики — додайте НАновости в Google.
https://www.google.com/preferences/source?q=news.nikk.co.il
