Червона картка без гарантії: чому розшук Міндича і Цукермана через Інтерпол не означає екстрадицію з Ізраїлю

Оголошення бізнесменів Тимура Міндича та Олександра Цукермана в міжнародний розшук у справі «Мідас» навряд чи призведе до їх повернення в Україну. Ключові причини — ізраїльське громадянство фігурантів та особливості місцевого законодавства, які суттєво обмежують екстрадицію.

Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» заявив колишній головний військовий прокурор України (2019–2020) Віктор Чумак. За його словами, навіть запуск процедури Інтерполу не дорівнює автоматичному арешту і передачі підозрюваних іншій країні.

Саме виставлення «червоної картки» — процес тривалий і бюрократичний. Інтерпол ретельно перевіряє докази та документи, а подальші кроки залежать вже не від організації, а від законів держави, на території якої знаходиться розшукуваний. Саме національні суди та органи влади вирішують питання затримання, арешту і можливої екстрадиції.

В ізраїльському випадку процедура починається з розгляду матеріалів у Міністерстві юстиції. Потім документи передаються в Єрусалимський суд, який виносить попереднє рішення про допустимість екстрадиції. І на цьому етапі ситуація, як правило, ускладнюється.

Якщо підозрюваний є громадянином Ізраїлю, шанси на його видачу мінімальні. Ізраїль традиційно не екстрадує власних громадян, і це закріплено в правозастосовній практиці.

«Якщо у Міндича та Цукермана є ізраїльські паспорти і вони є громадянами Ізраїлю, ймовірність їх видачі вкрай низька», — підкреслив Чумак.

Навіть у рідкісних випадках, коли екстрадиція громадян Ізраїлю все ж можлива, діє жорстка умова. У разі обвинувального вироку покарання вони зобов’язані відбувати на території Ізраїлю, а не в країні, яка домоглася їх передачі.

Таким чином, міжнародний розшук означає передусім серйозні обмеження свободи пересування. Будь-яка поїздка в треті країни — наприклад, у Францію чи Німеччину — різко підвищує ризик затримання і передачі Україні.

При цьому складнощі виникають і в Європі. Чумак звернув увагу на Австрію, де екстрадиційні запити часто блокуються судами. Підстави стандартні: побоювання політичного переслідування, війна в Україні і можливі ризики умов утримання під вартою.

Кожна держава керується власною правовою традицією, судовою практикою і рівнем довіри до інститутів країни-заявника. Тому навіть наявність рішення Інтерполу не знімає політичних і юридичних бар’єрів.

На цьому тлі справа «Мідас» залишається значущим сигналом для внутрішньої політики України. Розслідування корупції в енергетичному секторі зберігає суспільний резонанс, незалежно від того, наскільки швидко вдасться домогтися реального повернення підозрюваних. Про це нагадують і матеріали, передані НАБУ і САП в Інтерпол, про що раніше повідомляв «Апостроф», а також аналізи, які публікує НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, фіксуючи, що «червона картка» сама по собі не гарантує ні арешту, ні екстрадиції, якщо проти цього працює законодавство країни перебування.