Творча зустріч з Айдером Муждабаєвим — журналістом і голосом кримськотатарської України. Тель-Авів · 29 січня 2026

У Тель-Авіві відбудеться творча зустріч з Айдером Муждабаєвим — кримськотатарським журналістом і медіаменеджером, який з 2015 року живе і працює в Україні та публічно займається темами Криму, війни, пропаганди та суспільної відповідальності.

Коли: четвер, 29 січня 2026, 19.00.

Де: Ukrainian Cultural Center is part of the Embassy of Ukraine in the State of Israel.,- вул. Єрміяху, 22, Тель-Авів (кут вулиць Єрміяху та Бен Єгуда).

Вхід вільний. Донати на ЗСУ добровільні. Квитків немає. – треба просто прийти … 

Формат заходу заявлений як живий виступ і відкрите спілкування з залом. Запланований блок «питання–відповідь», де учасники зможуть поставити прямі та незручні питання — про війну, про медіа, про страх, про компроміси та про ціну мовчання. Окремою частиною вечора стане збір донатів на потреби конкретного підрозділу Збройних сил України — батальйону імені Девлета I Герая.

Це принциповий момент: йдеться не про абстрактну «підтримку фронту», а про допомогу реальному підрозділу з конкретною структурою, історією та бойовим досвідом.

Для ізраїльської аудиторії подібні зустрічі мають особливий сенс. Ізраїль — країна, де питання безпеки, війни та особистої відповідальності давно не є теорією. Тому розмова про Україну тут неминуче виходить за рамки «чужого конфлікту» і стає розмовою про виживання суспільств, про роль армії, медіа та громадян.

Що буде на зустрічі

За заявленим форматом:

• публічний виступ Айдера Муждабаєва;
• розмова з залом і відповіді на питання;
• збір коштів на потреби батальйону імені Девлета I Герая — 2-го окремого стрілецького батальйону 109-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

Подібні зустрічі зазвичай будуються без сценарних заготовок: є базові теми — війна, Крим, пропаганда, внутрішня ціна спротиву — і є живий розмова, яка часто йде туди, куди не йдуть офіційні виступи.

Айдер Муждабаєв

“Журналіст, засновник руzофобії як точної науки. Мислитель, аналітик, точно передбачив цю війну” – так він описує себе у своєму акаунті Фейсбук.

Айдер Іззетович Муждабаєв народився 8 березня 1972 року в Тамбові. За походженням — кримський татарин. Володіє російською, українською та кримськотатарською мовами.

– https://uk.wikipedia.org/wiki/Муждабаєв_Айдер_Іззетович

Його професійна кар’єра почалася в регіональній журналістиці на початку 1990-х років. Надалі він понад 17 років працював в одній з найбільших російських газет, де пройшов шлях від кореспондента до заступника головного редактора. Цей період дав йому глибоке розуміння устрою російської медіа-системи, механізмів цензури, самоцензури та пропаганди.

2014 – лауреат премії Московської Гельсінської групи в галузі захисту прав людини.

Після 2014 року Муждабаєв публічно виступив проти анексії Криму та російської агресії проти України. У 2015 році він покинув Росію і переїхав в Україну, де почав працювати на кримськотатарському телеканалі ATR. Згодом отримав українське громадянство.

В Україні він став одним з помітних публічних спікерів, які системно піднімають теми:

• окупації Криму та становища кримських татар;
• війни та відповідальності суспільства;
• інформаційної війни та маніпуляцій у медіа.

Через свою проукраїнську та антипутінську позицію Айдер Муждабаєв піддається політичному переслідуванню з боку російської влади і оголошений у розшук.

21 травня 2020 року в РФ щодо Айдера було відкрито кримінальне провадження за нібито публічні заклики до терористичної діяльності, публічне виправдання або пропаганду тероризму.

25 червня 2020 р. Росія оголосила Айдера в міжнародний розшук, заявленою причиною було вказано «публічне виправдання тероризму та заклики до нього». Муждабаєв назвав це подарунком до Дня кримськотатарського прапора, який відзначається 26 червня.

Співавтор доповіді Бориса Нємцова «Путін. Війна» про втручання Росії в українську політику та застосування російських збройних сил у Російсько-українській війні. Після вбивства Бориса Нємцова був одним з тих, хто представив доповідь у Москві в травні 2015 року. У доповіді автор третього розділу під назвою «Як забирали Крим» про початок тимчасової анексії Криму Росією.

Цей факт є частиною його біографії та контексту, в якому він виступає за межами Росії.

Батальйон імені Девлета I Герая

Батальйон імені Девлета I Герая — це 2-й окремий стрілецький батальйон 109-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. – https://www.devletgiray.army/

Підрозділ складається з досвідчених військовослужбовців і брав участь у бойових діях на ключових напрямках російсько-української війни, включаючи:

• Київську область,
• Харківську область,
• Сумську область,
• Донецький напрямок,
• район Бахмута.

Батальйон виконує як оборонні, так і наступальні завдання. В умовах сучасної війни частини територіальної оборони давно перестали бути «другою лінією» — вони утримують фронт, беруть участь у важких боях і несуть порівнянні втрати.

Основні принципи підрозділу:

• висока бойова ефективність;
• мужність і дисципліна;
• увага до збереження життя і здоров’я особового складу.

Кошти, які збираються в рамках зустрічі, призначені для практичних потреб батальйону — зв’язку, транспорту, медичного забезпечення, екіпірування і всього того, що безпосередньо впливає на виживання бійців.

Хто такий Девлет I Герай і чому батальйон носить його ім’я

Девлет I Герай (1512–1577) — кримський хан з династії Гераїв, який правив Кримським ханством у середині XVI століття.

У період його правління ханство досягло внутрішньої стабільності: були придушені міжусобиці, об’єднані бейські клани, зміцнена центральна влада. Девлет I Герай увійшов в історію як один з найбільш сильних правителів свого часу.

Він відомий численними військовими походами проти Московського царства.

Найвідомішим епізодом стало вторгнення 1571 року, яке завершилося спаленням Москви. За цей похід він отримав прізвисько «Taht Alğan» — «Взявший трон».

Важливо підкреслити: використання імені Девлета I Герая в назві сучасного українського батальйону — це символ історичної пам’яті. У кримськотатарській традиції Девлет I Герай — фігура, пов’язана з періодом державності, сили і суб’єктності.

В українській військовій культурі подібні назви — спосіб підкреслити ідентичність, історичну спадкоємність і право на власну історію в умовах війни за виживання.

Чому ця зустріч важлива

Творча зустріч з Айдером Муждабаєвим у Тель-Авіві — це не просто культурна подія і не формальний вечір з мікрофоном. Це розмова про війну без офіціозу, про медіа без ілюзій і про те, чому історія раптово знову стає частиною теперішнього — тут і зараз.

Формат «розмова + питання + конкретний збір на конкретний підрозділ» з’єднує слова і дії. Саме такі події формують живий, чесний порядок денний ізраїльсько-українського простору — той, за яким стежать і який фіксують НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, як частину загальної розмови про війну, відповідальність і вибір, який більше неможливо відкладати.