Історія без розривів: у Корсуні-Шевченківському (Україна) відкрилася виставка про багатовікове українсько-єврейське сусідство

Корсунь-Шевченківський став однією з ключових точок культурного маршруту пересувної виставки «Подорож з Українсько-Єврейською Зустріччю: від давнини до 1939 року».

26 листопада 2025 року в залі Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник відбулося урочисте відкриття експозиції, підготовленої канадською неурядовою організацією Українсько-Єврейська Зустріч. Проєкт присвячений складній, багатошаровій і часто недооцінюваній історії спільного життя українців і євреїв протягом століть — від ранніх періодів до трагічного рубежу Другої світової війни.

Місто, відоме своєю архітектурною та культурною пам’яттю, стало невипадковим вибором. Корсунь-Шевченківський традиційно сприймається як один із символів історичної спадщини Черкащини, де переплітаються долі різних народів і епох.

Відкриття виставки пройшло в стінах Палац Понятовського — пам’ятки XVIII століття, що зберегла риси європейської палацової архітектури. Простір задав особливий тон події: сучасна розмова про минуле виявилася буквально вбудованою в історичний ландшафт.

З вітальним словом виступила Анна Зубко, завідувачка музею «Палац Понятовського». Вона нагадала, що історія України формувалася зусиллями і долями багатьох народів, які століттями жили на цій землі. У своєму виступі вона процитувала історика Павло-Роберт Маґочій, підкреслюючи думку про необхідність взаємного пізнання українців і євреїв як умови справжнього розуміння спільного минулого.

Потім слово взяв Владислав Гриневич, регіональний менеджер UJE в Україні. Він представив місію організації, розповів про принципи міжкультурної дипломатії і підкреслив, що виставка свідомо уникає спрощеної схеми «історія через трагедії». Експозиція, за його словами, показує тривале співіснування, спільну працю, культурний обмін і повсякденне життя — без ігнорування складних і болісних сторінок, але й без зведення всієї історії до них.

До обговорення приєдналася Людмила Симшаг, заступниця міського голови Корсунь-Шевченківського. Вона подякувала організаторам за вибір міста і відзначила важливість вивчення багатонаціонального минулого регіону, де в різні періоди жили українці, євреї, поляки та представники інших громад.

Особливу увагу учасників привернула розповідь Клавдії Колесникової, директора регіонального музею єврейської історії «Ми родом із штетла». Вона поділилася результатами локальних досліджень, продемонструвала рідкісні публікації про життя єврейської громади Корсунщини і нагадала, що місто свого часу відвідував Шолом-Алейхем — факт, що підкреслює культурну значущість цього місця.

З науковим акцентом виступила Лідія Овсієнко, заступниця директора заповідника з наукової роботи. Вона підкреслила, що подібні проєкти формують простір діалогу — між поколіннями, дослідниками і місцевою громадою, дозволяючи по-новому осмислити історію України як спільну, а не розрізнену.

Емоційною точкою програми стало виступ композитора і співачки Валентини Гренюк, керівника студії української пісні «Барви Корсуня». Виконання народної пісні «Чорнобривці» додало події живого, людського виміру і зв’язало історичну розмову з особистою пам’яттю і почуттями.

Після офіційної частини гості змогли ознайомитися з експозицією і поспілкуватися між собою. Всім учасникам відкриття вручили каталог виставки — ілюстроване видання обсягом 168 сторінок, яке пропонує цілісний наратив спільної історії українців і євреїв: від мирного співіснування до криз і випробувань.

Такі культурні ініціативи сьогодні працюють не тільки з минулим, але й з майбутнім — нагадуючи, що діалог і знання залишаються найважливішими інструментами взаєморозуміння. Саме цей контекст фіксують НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, стежачи за тим, як локальні події в Україні стають частиною загальної розмови про пам’ять, ідентичність і спільну історію.