- 21 Січня, 2026
- 5:11 pm
- В світі
Давос, Швейцарія. Всесвітній економічний форум несподівано отримав геополітичний струс.
Президент США Дональд Трамп зі сцени Давоса заявив, що хоче негайно розпочати переговори про купівлю Гренландії. Без довгих прелюдій і дипломатичних реверансів — прямо і публічно.
За словами Трампа, Данія «занадто слабка», щоб забезпечувати безпеку острова. Гренландія, як він висловився, необхідна Сполученим Штатам не заради ресурсів, а заради міжнародної безпеки.
«Цей величезний, незахищений острів фактично є частиною Північної Америки. Це наша територія», — заявив він, додавши, що США «вчинили нерозумно», повернувши Гренландію Данії після Другої світової війни.
Трамп підкреслив, що поважає жителів Гренландії та Данії, однак вважає, що жодна країна не здатна захистити острів краще, ніж США. У його логіці Гренландія — ключова точка для розгортання системи ППО, яка має прикривати не тільки Америку, але й Канаду.
Він нагадав, що під час Другої світової війни саме американські сили захищали острів, і звинуватив Копенгаген у невдячності. Окремо Трамп відзначив стратегічне положення Гренландії — на перетині інтересів США, Росії та Китаю.
«Я хочу негайно провести переговори про те, щоб Сполучені Штати придбали Гренландію», — сказав він, уточнивши, що йдеться саме про передачу острова, а не про оренду чи розширення співпраці.
При цьому президент США спробував пом’якшити тон, заявивши, що не збирається використовувати силу.
«Ми не хочемо застосовувати військовий тиск. Ми просто просимо передати нам Гренландію», — сказав Трамп, додавши з іронією: «У мене маленьке прохання. Я прошу всього лише шматочок льоду».
Однак одразу після цього він дав зрозуміти, що економічний тиск залишається допустимим інструментом. На тлі різкої риторики Білого дому напередодні на світових ринках пройшла хвиля розпродажів. Сам Трамп визнав втрати, в процесі пояснень переплутавши Гренландію з Ісландією.
«Вчора наш фондовий ринок вперше впав через Ісландію. Тож Ісландія вже обійшлася нам у чималу суму», — пояснив він журналістам.
Далі Трамп перейшов до союзників. За його словами, США потрібні сильні партнери, а не слабкі. Він закликав Європу «бути сильною» і рухатися в тому ж політичному напрямку, що й його адміністрація. При цьому президент висловив сумнів у готовності союзників воювати за США, зазначивши, що Америка, на відміну від них, завжди готова допомагати.
Європейський курс Трампу загалом не сподобався. Він розкритикував ЄС за міграційну політику, деіндустріалізацію та «зелену» енергетику, окремо згадавши вітряні електростанції як символ невірного вибору.
Не обійшлося і без теми війни в Україні. Трамп знову заявив, що конфлікту не було б, якби Джо Байден не переміг на виборах 2020 року. За його словами, він попереджав путіна, що Україна — «болюче місце», але вторгнення стало можливим саме після зміни влади в США.
Трамп також розповів про розмову з російським лідером, в якій той нібито зізнався, що не міг роками врегулювати конфлікт між Вірменією та Азербайджаном, тоді як адміністрації Трампа це вдалося.
Глава Білого дому заявив, що врегулювання війни в Україні — завдання Європи, а США беруть участь у процесі лише з гуманітарних причин. Він стверджує, що тільки за минулий місяць в Україні загинули близько 31 тисячі військових з обох сторін.
«Я просто хочу це зупинити. Це не допомагає США, але це молоді люди, людські душі», — сказав Трамп, підтвердивши, що в середу планує зустріч з Володимиром Зеленським.
У Давос Трамп прибув із запізненням. Після вильоту президентський літак був змушений повернутися в США через технічну несправність, і тільки після зміни борту він зміг продовжити шлях до Швейцарії.
Давоська промова Трампа показала: його зовнішня політика як і раніше будується на прямому тиску, демонстративній жорсткості та особистих угодах — від України до Гренландії. Саме в такому контексті сьогодні працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, фіксуючи, як змінюється глобальний порядок денний і мова світової політики.
