На площі Святого Петра в Римі Папа Римський Лев XIV виступив зі своїм першим різдвяним зверненням у новому статусі. Центральною темою стало припинення воєн і насильства — передусім в Україні, але також і в інших регіонах, де конфлікт давно став частиною повсякденного життя.
Звернення прозвучало в традиційній для Ватикану формі, але за змістом було вкрай прямим: світ більше не може дозволити собі звикнути до звуку зброї.
Прямий сигнал Москві та Києву
Говорячи про Україну, понтифік закликав до того, щоб «замовкли звуки зброї». Він звернувся і до Росії, і до України, підкресливши необхідність мужнього, чесного і шанобливого діалогу.
За словами Папи, без участі та підтримки міжнародної спільноти такий діалог неможливий. Він дав зрозуміти, що йдеться не про формальні переговори заради процесу, а про реальні кроки, які здатні зупинити загибель мирних людей.
Погляд ширше Європи
Україна стала лише однією з точок глобальної карти, до якої звернувся Лев XIV. У своїй молитві він перерахував країни Африки, де насильство триває роками і рідко потрапляє в центр світової уваги: Судан, Південний Судан, Малі, Буркіна-Фасо, Демократичну Республіку Конго.
Цей фрагмент звернення став нагадуванням про те, що конфлікти за межами Європи не менш руйнівні — просто до них звикли.
Близький Схід як особистий досвід
Окремий і емоційно більш особистий блок Папа присвятив Близькому Сходу. Він згадав Ліван, Палестину, Ізраїль і Сирію, побажавши регіону справедливості, безпеки та стійкого миру.
Лев XIV нагадав про свою нещодавню поїздку в регіон. За його словами, він чув не абстрактні політичні гасла, а страх, втому і відчуття безсилля людей перед владою і зброєю. Особливе враження на нього справили жителі Гази, яких він описав як людей, «які втратили все».
Не гасло, а моральний маркер
Різдвяне звернення не містило політичних рецептів або ультиматумів. Його сенс був в іншому — зафіксувати моральну рамку, в якій війна не може бути нормою, а мир не повинен розглядатися як утопія.
Для Ватикану це традиційна позиція, але в умовах затяжних конфліктів вона звучить все жорсткіше: мовчання про війну стає формою співучасті.
Символічне завершення
Звернення завершилося традиційним благословенням Urbi et Orbi — «місту і світу». У контексті сказаного ця формула прозвучала не як ритуал, а як підсумковий акцент: відповідальність за мир лежить не тільки на політиках, але й на суспільствах, які обирають, до чого звикати.
Різдвяна промова Папи Лева XIV стала нагадуванням про те, що релігійні свята у 2025 році все частіше перетворюються на момент жорсткої розмови про війну, біль і межі людського терпіння — НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
