Тема виборів знову випливла на поверхню, хоча війна триває, і обстріли не припиняються. Володимир Зеленський заявив, що готовий йти на голосування, але тільки за однієї умови — якщо США візьмуть на себе питання безпеки. Паралельно Дональд Трамп знову піднімає тему виборів, і в Києві це сприймають як частину його політичного розрахунку, який, на думку аналітиків, вигідний Кремлю.
Позиція Банкової сформульована жорсткіше, ніж раніше. Зеленський підкреслив, що вибори без гарантій безпеки неможливі і що Києву не підходить сценарій, коли процес проводиться «для галочки» під тиском ззовні. Україна не може ігнорувати факт мільйонів переселенців, зруйнованої інфраструктури та щоденних атак. Він повідомив, що передав США список умов, без яких голосування не буде легітимним.
Ця заява стала відповіддю на міжнародний шум і внутрішній запит — показати, що Україна не уникає вибору легітимності, але діє в логіці війни, а не політичних ігор.
Політологи зазначають: Трамп говорив про вибори і раніше, пов’язуючи це питання з обговорюваним у Вашингтоні «мирним пакетом». У його логіці перед підписанням будь-якого документа повинен стояти президент з підтвердженим мандатом. Київ розуміє, що ігнорувати цю лінію не вийде, тому Зеленський фактично перехоплює ініціативу: «Ми не проти виборів, але потрібна безпека». Тобто перемир’я або хоча б часткове припинення вогню.
Є й інша складова. Якщо Зеленський піде на другий термін, то війна підвищує його шанси: адміністративний ресурс і відсутність яскравих альтернатив працюють на користь чинної влади. Але це лише одна частина картини.
Інша — вигоди Москви. Путін розглядає будь-які вибори в Україні як вікно для тиску. У такий період суспільна увага переключається, а можливість для військової ескалації збільшується. Експерти вважають, що Кремль може розраховувати саме на це.
При цьому питання про можливих суперників на виборах не є ключовим. В умовах війни кампанія перетворюється швидше на референдум довіри чинному президенту. А отже, українська система повинна не тільки технічно підготувати процес, але й утримати довіру суспільства в умовах невизначеності.
Тут все впирається в США. Чи можуть вони реально забезпечити безпеку? У Пентагоні та Держдепі поки говорять тільки про обговорення. Практичних механізмів не видно, і процес може зависнути на рівні заяв. Київ же тепер не виглядає стороною, яка «не хоче виборів», — логіка позиції чітка і зрозуміла.
Історичні паралелі, якими любить оперувати Захід — вибори під час Другої світової війни в США або Великобританії — незастосовні. Тоді фронти були далеко від столиць. Україна живе в умовах ракетних ударів, окупації територій і постійної мобілізації. Прецедентів таких виборів просто немає.
Політолог Віктор Таран критикує західну реакцію на війну, стверджуючи, що кремль нав’язує західним столицям вигідний для себе порядок денний. Він вважає, що розмови про вибори — спроба пояснити, чому мирний процес затягується, приховуючи реальні економічні інтереси. І що Україні необхідно готувати суспільство до тривалого періоду війни і чесно говорити про проблему нестачі людей на фронті.
На цьому тлі заява Зеленського про готовність до «енергетичного перемир’я» з росією виглядає як спроба розширити поле переговорів, не змінюючи базової позиції щодо безпеки.
Політична сцена стискається перед черговим раундом міжнародних обговорень, і питання виборів перетворюється на тест на керованість держави в умовах війни. Ми будемо стежити за тим, як це вплине на внутрішню політику, міжнародні переговори і позиції союзників. Всі матеріали з теми — в НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.