Щороку 29 вересня українці з жалобою згадують трагічні сторінки своєї історії. Протягом двох днів — 29 і 30 вересня 1941 року — нацисти розстріляли в Києві понад 30 000 євреїв. Що важливо розуміти, це була одна з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни.
Бабин Яр: пам’ять про трагедію
Бабин Яр — це місце пам’яті, некрополь, де поховані близько 100 000 мирних громадян і військовополонених, знищених нацистами в 1941–1943 роках. Серед жертв Третього рейху: євреї та роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, ув’язнені в Сирецький концтабір, “саботажники”, порушники комендантської години, пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Після закінчення Другої світової війни радянська влада довго мовчала про трагедію Бабиного Яру, спотворюючи пам’ять про її жертви. Ради навіть намагалися зруйнувати сам Бабин Яр і навколишні кладовища.
Один тоталітарний режим приховував звірства іншого, зменшуючи масштаб трагедії та позбавляючи жертв належної поваги.
Сьогодні Україна знову зіткнулася з режимом ненависті, цього разу прямим спадкоємцем тоталітаризму — під управлінням російського диктатора путіна. Ведуться регулярні атаки на мирне населення, тортури та незаконні арешти громадян на окупованих територіях, триває викрадення українських дітей.
Влада України збирає докази воєнних злочинів Росії та передає їх у національні та міжнародні правозахисні механізми. Кожен, хто вчинив воєнний злочин, повинен відповісти за свої дії. Вічна пам’ять усім жертвам Голокосту, а також усім, хто загинув у Бабиному Яру від рук нацистів.
Київ пройшов тим самим маршрутом, яким вели людей на страту
У столиці України відбувся десятий щорічний Марш пам’яті жертв Бабиного Яру. Колона пройшла історичним шляхом — тим самим, яким 84 роки тому нацисти гнали на розстріли київських євреїв.
Біля «Менори» прозвучала поминальна молитва «Ель мале рахамім», її прочитав рабин Моті Левенгарц. Серед учасників — представники іноземних дипмісій та школярі з Умані; організатори маршу — Євген Городецький та Дмитро Юринов.
Посол Ізраїлю Міхаель Бродський поклав квіти в річницю трагедії
Вранці 29 вересня посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський вшанував пам’ять жертв біля меморіалу Бабиного Яру.
Дипломат підкреслив універсальний сенс пам’яті про Голокост і «Голокост від куль», нагадавши, що 29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру за два дні були розстріляні 33 771 єврей, а пізніше вбивства продовжувалися і загальна кількість жертв у урочищі досягла близько 100 000 осіб різних національностей, включаючи ромів і радянських військовополонених.
Чому це важливо для українсько-ізраїльського діалогу
Для українсько-ізраїльського порядку денного Бабин Яр — не лише історичний епізод, але й точка дотику громад, пам’яті та сучасної дипломатії. Спільні церемонії, участь посла Ізраїлю та іноземних делегацій у Києві показують: тема Голокосту залишається фундаментом, на якому будується взаєморозуміння, освітні програми та протидія сучасному антисемітизму і расизму.
Присутність школярів — сигнал про передачу пам’яті наступним поколінням, що особливо важливо на тлі воєн і спроб переписати історію.
Пам’ять, яка працює тут і зараз
У рік 84-ї річниці трагедії українські та єврейські організації знову вивели людей на Марш, щоб пройти тим самим шляхом, промовити молитву і назвати речі своїми іменами. Це — про повагу до жертв, про чесну розмову про минуле і про урок для теперішнього: нетерпимість, розпалювання ненависті та дегуманізація завжди починаються зі слів, а закінчуються — реальною кров’ю.
І саме тому Україна та Ізраїль послідовно роблять пам’ять «справою рук» — живими ритуалами, освітою, публічною дипломатією та міжнародною солідарністю.