Чому цивільні суди не можуть судити військових?
Основне питання, яке піднімає Святослав Паламар, полягає в тому, чому цивільні суди не мають повноважень розглядати справи військовослужбовців. Ця проблема є актуальною, особливо в умовах війни.
В умовах бойових дій цивільні суди не компетентні у справах військових. Це пов’язано з тим, що ситуації, в яких діють військовослужбовці, значно відрізняються від цивільного життя. Навіть найавторитетніші підручники не зможуть дати юристу адекватне уявлення про реалії, з якими стикаються солдати. У цій ситуації безліч нюансів, які можуть зрозуміти тільки ті, хто пройшов через військові випробування.
Служба в армії передбачає виконання наказів і готовність до самопожертви заради захисту країни. Однак, на відміну від мирного часу, військовослужбовці часто змушені діяти в умовах, коли закон не забезпечує деяких прав. За Конституцією, завдання армії — захищати країну, і важливо виконувати накази, не маючи можливості їх обговорювати. Це створює величезне психологічне навантаження, адже будь-який невірний крок може призвести до суворого покарання.
Тим не менш, військова юстиція ставить своєю метою об’єктивність і захист інтересів кожного солдата, що стає особливо актуальним в умовах війни. Об’єктивна оцінка ситуації має вирішальне значення, оскільки репутація і гідність військовослужбовців залежать від рішень судів.
Для багатьох військовослужбовців існування реальної системи захисту може стати способом уникнути несправедливих рішень, прийняття загальноприйнятих норм, які не завжди добре адаптовані для умов війни.
В Ізраїлі, наприклад, існує принцип, за яким держава бере на себе зобов’язання забезпечувати справедливість для кожного, хто служить в армії. Це стосується як військовослужбовців, так і їхніх сімей, аж до моменту, коли воїн демобілізований.
Існують в Ізраїлі і військові адвокати — професіонали з військовими званнями.
Прокурори також є військовослужбовцями і за необхідності беруть участь у забезпеченні безпеки держави.
Військові судді в Ізраїлі мають військові звання і досвід, що дозволяє їм краще розуміти обставини справи.
Система військової юстиції в Ізраїлі зарекомендувала себе завдяки тому, що солдати довіряють цій системі. Це довіра, можливо, пояснює відсутність певної категорії кримінальної відповідальності.
Аналізуючи ізраїльську модель, можна зробити висновок про необхідність впровадження аналогічної системи в Україні. Подробиці розгляну далі.
Що собою являють механізми військової юстиції в Ізраїлі?
Військові органи правопорядку Ізраїлю включають три ключові компоненти:
Корпус військового адвоката генерального (MAG),
Кримінально-слідчий підрозділ військової поліції (MPCID),
Військові суди.
Корпус військового адвоката генерального відповідає за правопорядок в армії, включаючи кримінальне переслідування військовослужбовців і надання правових рекомендацій командуванню.
Голову MAG призначає міністр оборони, і він підпорядковується виключно законам, що забезпечує незалежність військових юристів від командування. Всі військові прокурори працюють в рамках MAG і не мають підпорядкування з боку стройових командирів.
Починаючи з 2007 року, в MAG була чітко розмежована обов’язок консультування і кримінального переслідування, що дозволяє уникнути можливого конфлікту інтересів.
До складу MAG також входить підрозділ військової захисту — це адвокати, які надають правову допомогу військовослужбовцям безкоштовно. Вони незалежні від прокуратури і дбають виключно про захист інтересів своїх підзахисних.
Розслідування кримінальних справ всередині армії веде MPCID, який збирає докази і стежить за правопорядком в ізраїльській армії. Його статус співставний з MAG, і слідчі мають повну незалежність.
MPCID також включає спеціалізований підрозділ з розслідування правопорушень, де слідчі проходять додаткове навчання, щоб працювати з особливими нюансами, що виникають в процесі бойових операцій.
В Ізраїлі діють постійні військові суди, які розглядають кримінальні справи щодо військовослужбовців — від регіональних судів до Військового апеляційного суду. Система має свого президента, який займає високий пост.
Склад судів формується змішано. До складу можуть входити як професійні судді, так і офіцери з бойових підрозділів, при цьому останніх не можуть призначати з того ж формування, що і підсудний.
Закон вимагає, щоб у кожному судовому складі обов’язково був присутній хоча б один професійний суддя, а в апеляціях переважали саме вони.
Військові судді призначаються незалежною комісією і, згідно із законом, повністю незалежні у своїй роботі. Вони підпорядковуються тільки законам і не можуть бути під контролем своїх командирів.
Таким чином, не існує цивільних судів для військових, і системи захисту для них заснована на принципах справедливості і відданості інтересам службовців. Це стратегічне рішення дозволяє солдатам не переживати про витрати на адвокатів.
Такий підхід вкрай важливий і для України. Всього лише одне невірне рішення може призвести до наслідків для тисячі військовослужбовців. Судді і прокурори повинні бути компетентні, щоб розуміти особливості бойової обстановки.
Необхідність в організації системи військової юстиції в Україні стає все більш назрілою. Її створення не терпить зволікання, і це слід зробити вже зараз для того, щоб не виникло проблем у майбутньому. Такий підхід буде сприяти зміцненню довіри армії до держави і ефективності її дій.
Читайте на – НАновини Новини Ізраїлю