О 11:00 9 липня на вулиці Пушкінській в Одесі відкриють меморіальну дошку Генріху Романовичу Осташевському – актору, Народному артисту УРСР та Праведнику народів світу. Захід проводять Одеська регіональна асоціація євреїв, театр ім. Василька та Одеський музей Голокосту як символ нерушимої дружби Ізраїлю та України.
Одеський меморіал Праведнику: як Генріх Осташевський рятував єврейські родини та заслужив вічну пам’ять
Дата та час: 9 липня 2025 року, 11:00
Місце: навпроти Одеського академічного українського театру імені В. Василька (вул. Італійська, Одеса)
Організатори
- Одеська регіональна асоціація євреїв — колишніх в’язнів гетто та концтаборів
- Театр імені В. Василька
- Одеський музей Голокосту
Біографія Генріха Романовича Осташевського
Генріх Романович Осташевський (1 червня 1921, Одеса — 3 лютого 2004, Одеса) — український театральний та кіноактор, Народний артист Української РСР.
З життєпису:
- Навчався в Одеському театральному училищі (1938—1941).
- Після звільнення Одеси від румунської окупації (1944) став актором Одеського театру юного глядача і пропрацював там 14 років.
- З 1958 року — в Одеському українському музично-драматичному театрі імені Жовтневої революції.
Нагороди:
- Орден «Знак Пошани»
- Звання «Народний артист Української РСР» (1976)
Визнання та увіковічнення
- За порятунок єврейського населення під час Другої світової війни визнаний Праведником народів світу.
- Ім’я занесене на Стіни пошани в Саду праведників народів світу меморіального комплексу «Яд ва-Шем» (Єрусалим, Ізраїль).
- У 2001 році в Прохорівському сквері Одеси відкрили Алею Праведників народів світу, де посадили березове дерево на його честь.
- Ім’я представлено в експозиції Музею пам’яті жертв Голокосту в Одесі.
Хронологія ключових подій
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1938 | Поступив до Одеського театрального училища |
| 1944 | Розпочав службу в Одеському театрі юного глядача |
| 1958 | Переходить до театру імені Жовтневої революції |
| 1976 | Присвоєно звання Народного артиста Української РСР |
| 2001 | Посаджено березове дерево в Алеї Праведників |
Фільмографія (15 робіт)
«Моя дочка» (1957), «Повість про перше кохання» (1957), «Блакитна стріла» (1958), «Гроза над полями» (1958), «Якби каміння говорило…» (1958), «Повернення» (1960), «Кров людська — не водиця» (1960), «Дмитро Горицвіт» (1961), «Ключі від неба» (1964), «Люди не все знають» (1964), «Їх знали тільки в обличчя» (1966), «Формула райдуги» (1966), «Експеримент доктора Абста» (1968), «Між високих хлібів» (1970), «Вогняні дороги» (1977–1984)
Організація та підготовка до церемонії
- Історичний блок:
- Вулична фотогалерея порятованих сімей
- Виставка архівних документів та фотографій в Одеському музеї Голокосту
- Художнє супроводження:
- Музично-поетичний пролог від театру ім. Василька
- Читання листів родини та спогадів сучасників
- Офіційна частина:
- Промови міського голови, рабина та організаторів про значущість 9 липня 1944-го
- Покладання квітів до меморіалу та березового деревця
- Заключний показ:
- Фрагмент документального фільму про Осташевського
- Камерний концерт молодих одеських музикантів
Праведники народів світу з України
На сьогодні 2 707 громадян України удостоєні звання Праведника народів світу за самовідданий порятунок євреїв у роки Голокосту — надання укриття, продовольчої допомоги та організацію безпечного переходу під смертельною загрозою.
Важливість збереження пам’яті
Встановлення меморіальної дошки Генріху Осташевському — знак вічної вдячності за людяність і героїзм. Редакція НАновини – Новини Ізраїля закликає зберігати пам’ять про Праведників як запоруку мирних відносин між народами.
